Розвиток волонтерської діяльності під час воєнного стану потребує додаткового регулювання трудових відносин. І роботодавці, і волонтери ставлять питання  про те,  яким чином оформити відсутність на роботі працівника, який здійснює волонтерську діяльність. Про особливості трудових прав волонтерів розповідає головний юрист Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Некоз.

Основні засади волонтерської діяльності визначає Закон України «Про волонтерську діяльність», який зазначає, що волонтер  – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Свою діяльність волонтери можуть провадити на базі організації чи установи на підставі відповідного договору між, або без нього, та можуть отримати посвідчення волонтера.

Добровольче формування територіальної громади (далі – ДФТГ) – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони (стаття 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

ДФТГ не є ТрО

Членом добровольчого формування може бути громадянин України, який відповідає вимогам, указаним у профільному законі, й уклав контракт добровольця територіальної оборони за формою, затвердженою наказом Міноборони від 07.03.2022 року №84 «Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони».

Індекси для проведення індексації зарплати працівників за грудень 2022 року

1 липня 2022 року на підпис Президенту направлено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроект № 7251).

Серед іншого, ним вносяться зміни до частини третьої статті 119 КЗпП, відповідно до яких положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу виключено зі змісту даної статті.

Оксана Гузенко, головний спеціаліст Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України

Вікторія Змієнко, головний редактор газети «Зарплата та кадрова справа»

Маємо з 29 квітня 2022 року чергові зміни до постанови № 100. Частково вони пов’язані із введенням воєнного стану, а частково — із врегулюванням порядку врахування премій у розрахунку середньої зарплати, механізм якого кардинально оновлено ще з 04.09.2021 р.

Воєнний стан — оновлено абз. 6 п. 2 Порядку № 100

Із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. У такій ситуації вкрай важливо забезпечити права громадян України на своєчасне отримання заробітної плати, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України “Про оплату праці” та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 02 червня 2021 року у справі № 520/11145/19 за позовом ТОВ до регіонального Головного управління Держпраці про визнання дій протиправними та скасування рішення.

У цій справі за результатами проведеної перевірки Держпраці було встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП шляхом допуску до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу. У зв’язку із виявленими порушеннями ГУ Держпраці було складено припис, а потім постановою застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 500760 грн за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП.

У цьому матеріалі ми розглянемо умови трудового договору між працівником та ФОП. Адже на відміну від роботодавця — юридичної особи для працевлаштування у ФОП одного наказу (розпорядження) недостатньо, слід ще укласти трудовий договір у письмовій формі. Практика свідчить, що більшість підприємців дотримуються типової форми трудового договору, що була затверджена майже 20 років тому, але є й ті, хто удосконалює цю форму або взагалі імпровізуює

Отже, проаналізуємо зміст трудового договору та прокоментуємо деякі важливі нюанси.

27 лютого набув чинності Закон № 1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу», який Верховна Рада прийняла 4 лютого.

Документом на законодавчому рівні унормовано питання дистанційної та надомної праці.