Розвиток волонтерської діяльності під час воєнного стану потребує додаткового регулювання трудових відносин. І роботодавці, і волонтери ставлять питання про те, яким чином оформити відсутність на роботі працівника, який здійснює волонтерську діяльність. Про особливості трудових прав волонтерів розповідає головний юрист Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Некоз.
Основні засади волонтерської діяльності визначає Закон України «Про волонтерську діяльність», який зазначає, що волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Свою діяльність волонтери можуть провадити на базі організації чи установи на підставі відповідного договору між, або без нього, та можуть отримати посвідчення волонтера.
В Мінекономіки пояснюють, що призупинення дії трудового договору може відбуватися шляхом видання наказу (розпорядження) роботодавця.
Працівників допускається ознайомлювати із наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. Підтверджує таке ознайомлення факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
Військова агресія російської федерації звісно вплинула і на сферу трудових відносин. «Мирні» КЗпП та зарплатно-трудові закони (як-то Закон про оплату праці, Закон про відпустки та інші) зовсім не пристосовані до ситуації, яка склалася з настанням військових дій з 24 лютого 2022 року.
Понад 10 млн наших громадян були вимушені покинути свої домівки та переїхати у більш безпечні місця перебування. Люди, побоюючись за своє життя та здоров’я, тікали з місця проживання. Працювати на новому місці проживання дистанційно могли лише одиниці…
Для мінімізації витрат на оподаткування оплати праці платники податків часто підмінюють трудові договори з найманими працівниками цивільними договорами про надання послуг.
За наявною у ДПС інформацією, лише за червень 2021 року платниками податків прозвітовано про 210 тис. осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру.
У цьому матеріалі ми розглянемо умови трудового договору між працівником та ФОП. Адже на відміну від роботодавця — юридичної особи для працевлаштування у ФОП одного наказу (розпорядження) недостатньо, слід ще укласти трудовий договір у письмовій формі. Практика свідчить, що більшість підприємців дотримуються типової форми трудового договору, що була затверджена майже 20 років тому, але є й ті, хто удосконалює цю форму або взагалі імпровізуює
Отже, проаналізуємо зміст трудового договору та прокоментуємо деякі важливі нюанси.
Часто підприємства, що планують використовувати працю фізичних осіб, стоять перед дилемою: які договори укладати з такими особами — трудові чи цивільно-правові? Щоб полегшити вибір, давайте, друзі, разом з’ясуємо, у чому суть таких договорів, чим вони відрізняються один від одного, для яких саме випадків найбільше підходять.
Відносини працівника з роботодавцем можуть будуватися на підставі як трудового, так і цивільно-правового договору (далі — ЦПД). Це неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики (раніше — Мінпраці) (див., зокрема, листи від 16.03.11 р. № 151/06/186-11 і від 20.04.12 р. № 64/06/187-12).
Розраховану норму робочого часу, як правило, наводить Мінекономіки (у минулому — Мінсоцполітики) у своєму щорічному листі. Але! Скористатися такими показниками можуть тільки роботодавці, чиї працівники працюють на 5-денці (вихідні — субота та неділя) з рівномірним розподілом робочого часу протягом тижня.
Якщо у вас запроваджено інший графік роботи або ж працівникам встановлено неповну зайнятість, то норму доведеться розраховувати самостійно.
Коли, як і за якою формою складати графік відпусток, вносити у нього зміни, чи потрібно з ним ознайомлювати працівників, чи можлива відпустка поза графіком?
Роботодавець зобов’язаний надавати працівникам з якими укладену трудові договори, оплачувану відпустку. Також, це стосується й тих, хто працює неповний робочий день/тиждень або працює за сумісництвом, а працівникам, що ігнорують похід у щорічну відпустку необхідно виплатити компенсацію при звільненні.
Деякі підприємства не потребують постійних правовідносин із найманими працівниками та в разі потреби залучають фізосіб до співпраці за договорами ЦПХ. Водночас інспектори Держпраці під час перевірок прирівнюють такі договори до трудових. Судова практика дозволяє провести межу між договором ЦПХ і трудовим договором та вказує на помилки, які допускають, укладаючи договори ЦПХ.
Розглянемо типові помилки суб’єктів господарювання під час укладання договорів ЦПХ і варіанти їх уникнення.