Оксана Гузенкоголовний спеціаліст Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України

Вікторія Змієнкоголовний редактор газети «Зарплата та кадрова справа»

Маємо з 29 квітня 2022 року чергові зміни до постанови № 100. Частково вони пов’язані із введенням воєнного стану, а частково — із врегулюванням порядку врахування премій у розрахунку середньої зарплати, механізм якого кардинально оновлено ще з 04.09.2021 р.

Воєнний стан — оновлено абз. 6 п. 2 Порядку № 100

Нова норма Зміни внесено до абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Зокрема у цій нормі з’явилося нове речення. Порівняємо норми до та після змін.

Норма абз. 6 п. 2 Порядку № 100 в редакції до 29.04.2022 р.

Норма абз. 6 п. 2 Порядку № 100 в редакції з 29.04.2022 р.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Суть норми абз. 6 п. 2 Порядку № 100 Норма абз. 6 п. 2 Порядку № 100 врегульовує можливість виключення з розрахункового періоду (далі — РП, розрахунковий період) днів, протягом яких працівник згідно із законодавством не працював і:

  • за ним не зберігався заробіток (приклади: призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону № 2136), відсторонення через невакцинацію (ст. 46 КЗпП), відпустка без збереження зарплати, у тому числі «карантинна» чи «на час воєнного стану», для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6, 16 або 18) років (ст. 25 і 26 Закону про відпустки), робота в режимі неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця, введена відповідно до ст. 32 КЗпП (виключають невідпрацьовані робочі дні)),

або

  • заробіток зберігався частково (приклад: простій з оплатою 2/3 ставки чи іншою неповною оплатою).

А якщо працівник не працював з інших причин, які є поважними, але не передбачені чинним законодавством (наприклад, щоб не звільняти працівника за прогул визнали докази його відсутності поважними), невідпрацьовані дні не виключають з розрахунку (при розрахунку середньої зарплати до 12.12.2020 р. виключали). Тобто через такий невідпрацьований період сума відпускних може зменшитися.

Мета норми абз. 6 п. 2 Порядку № 100: не допустити зниження середньої зарплати через те, що в РП є періоди без нарахованої зарплати або з нарахуванням менше за звичайний її розмір. І при цьому працівник не працював на законних підставах.

Суть нової норми Під час війни деякі роботодавці (зокрема, розташовані у регіонах з активними бойовими діями) могли втратити дані про раніше нараховані працівникам суми зарплати. Причини цього можуть бути різні: пошкодження документів, комп’ютерів та іншої техніки, на яких зберігаються дані з нарахованою зарплатою (програми обліку), окупація території і відсутність доступу до даних тощо. Водночас працівникам потрібно нараховувати середню зарплату: працівники йдуть у відпустки, звільняються (потрібно виплатити компенсацію), виникають різні ситуації, коли потрібно розрахувати середньоденну зарплату виходячи з розрахункового періоду 2 місяці (мобілізація, відрядження, курси підвищення кваліфікації тощо). Але головна умова для застосування нової норми — втрата даних сталася внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану! Якщо дані про нараховані виплати втрачено з інших причин (наприклад, несправність системи водопостачання не внаслідок ведення бойових дій і всі документи/дані знищено), то ця норма не працює… Тож можна стверджувати, що у тій частині України, де фактично не ведуться бойові дії, нова норма Порядку № 100 не працює.

Чому запровадили цю норму? Якщо дні, за які зарплату нараховано, але її розмір невідомий через відсутність інформації, не виключити з розрахункового періоду, то фактично середня зарплата буде занижена. Для того, щоб не допустити такого заниження, і введено норму другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100Отже, головна ідея нової норми в тому, щоб виключити з розрахунку ту частину розрахункового періоду, коли нарахування зарплати працівникові було проведено, але ми на момент розрахунку середньої зарплати не знаємо розміри цих нарахованих сум через наслідки ведення бойових дій під час воєнного стану.

Покажемо, як вона працює при обчисленні середньої зарплати.

Приклади розрахунку середньої зарплати для застосування норми другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100

Ситуація Пояснення

Приклад

Немає даних про нараховану зарплату ЗА ВЕСЬ розрахунковий період:

Роботодавець розташований у м. Харків. Приміщення, де були розміщені бухгалтерія та архів, знищено внаслідок обстрілу у квітні 2022 року. Уся первинна документація та дані бухгалтерського обліку фактично втрачено. На момент розрахунку середньої зарплати дані за РП не відновлені.

1) РП = 12 місяців.

У травні 2022 року частина працівників звільняється і потрібно нарахувати та виплатити компенсацію відпускних

У цьому випадку розрахунковим періодом для нарахування середньої зарплати є:

1. Для РП = 12 місяців: травень 2021 року − квітень 2022 року.

2. Для РП = 2 місяці: березень − квітень 2022 року.

Але даних про нараховану зарплату працівнику за цей період немає через їх знищення внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану. Тож фактично усі дні такого періоду на підставі другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100 виключаємо з розрахункового періоду. Тож маємо ситуацію, коли у працівника фактично в розрахунковому періоді не було зарплати.

У такому разі розрахунки проводимо відповідно до абз. 3-5 п. 4 Порядку № 100 з окладу (з урахуванням підвищення) або МЗП (якщо розмір МЗП більший). Докладніше про розрахунок див. у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 5/2021, с. 16

Приклад 1. Оклад працівника у травні 2022 року становить 5000,00 грн. Працівник працював на умовах повної зайнятості.

У цьому випадку з МЗП на час розрахунку (6500,00 грн МЗП у травні 2022) порівнюємо оклад на час розрахунку (5000,00 грн).

Оскільки оклад менше МЗП (5000,00 грн < 6500,00 грн), подальші розрахунки проводимо з МЗП (6500,00 грн).

Середньоденна зарплата:

6500,00 грн × 12 місяців : (365 − 11 прим. 1 ) = 220,34 грн

Приклад 2. Візьмемо за основу приклад 1, але припустимо, що працівник працював неповний робочий час — 0,5 зайнятості.

У цьому випадку з МЗП на час розрахунку (6500,00 грн МЗП у травні 2022) порівнюємо повний оклад на час розрахунку (5000,00 грн) прим. 2.

Оскільки оклад менше МЗП (5000,00 грн < 6500,00 грн), подальші розрахунки проводимо з МЗП (6500,00 грн). Але відповідно до абз. 4 п. 4 Порядку № 100 враховуємо неповну зайнятість працівника.

Середньоденна зарплата становитиме:

6500,00 грн × 0,5 зайнятість × 12 місяців : (365 − 11 прим. 1 ) = 110,17 грн

2) РП = 2 місяці.

З 4 травня 2022 року працівник перебуває на курсах підвищення кваліфікації

Приклад 3. Оклад працівника у травні 2022 року становить 10000,00 грн. Працівник працював на умовах повної зайнятості, 5-денка з вихідними у суботу та неділю.

У цьому випадку з МЗП на час розрахунку (6500,00 грн МЗП у травні 2022) порівнюємо оклад на час розрахунку (10000,00 грн).

Оскільки оклад більше МЗП (10000,00 грн > 6500,00 грн), подальші розрахунки проводимо з окладу.

Середньоденна зарплата за 1 р. дн. становить:

10000,00 грн × 2 місяці : (22 р. дн. за нормою у березні + 21 р. дн. за нормою у квітні прим. 3 ) = 465,12 грн

Приклад 4. Візьмемо за основу приклад 3, але припустимо, що працівник працював неповний робочий час: по 6 годин щоденно (30 годин на тиждень) — 0,75 зайнятості.

У цьому випадку з МЗП на час розрахунку (6500,00 грн МЗП у травні 2022) порівнюємо повний оклад на час розрахунку (10000,00 грн).

Оскільки оклад більше МЗП (10000,00 грн > 6500,00 грн), подальші розрахунки проводимо з окладу.

Середньоденна зарплата за 1 р. дн. з урахуванням неповної зайнятості (0,75) становитиме:

10000,00 грн × 0,75 зайнятість × 2 місяці : (22 р. дн. за нормою у березні + + 21 р. дн. за нормою у квітні прим. 3 ) = 348,84 грн

Примітка 1. На розрахунковий період з травня 2021 року по квітень 2022 року припадає 11 святкових та неробочих днів, без урахування як святкового дня 24.04.2022 р.01.05.2021, 02.05.2021 р. (Великдень 2021 року), 09.05.2021 р., 20.06.2021 р. (Трійця), 28.06.2021 р., 24.08.2021 р., 15.10.2021 р., 25.12.2021 р., 01.01.2022 р., 07.01.2022 р., 08.03.2022 р.

Примітка 2. Хоча прямо в абз. 3-5 п. 4 Порядку № 100 не вказано, але в разі роботи в режимі неповного робочого часу посадовий (місячний) оклад працівника необхідно порівнювати з розміром МЗП в еквіваленті повної зайнятості. Про це Мінекономіки зазначало в листі від 06.01.2021 р. № 4709-06/524-07 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 1/2021, с. 33).

Примітка 3. Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку № 100 беремо робочі дні за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, — тобто робочі дні за березень − квітень 2022 року.

Немає даних про нараховану зарплату ЗА ЧАСТИНУ розрахункового періоду:

Роботодавець розташований у м. Чернігів. Приміщення, де були розміщені бухгалтерія та архів, знищено внаслідок обстрілу в березні 2022 року. Уся первинна документація та дані бухгалтерського обліку фактично втрачені по березень 2022 року включно.

З 1 квітня 2022 року бухгалтерський облік відновлено.

1) РП = 12 місяців.

У травні 2022 року працівник йде у відпустку

РП —12 місяців, що передують травню 2022 року: травень 2021 року − квітень 2022 року.

Але у працівника відсутні дані про нараховану зарплату за частину РП через їх знищення внаслідок бойових дій під час воєнного стану — з травня 2021 року по березень 2022 року.

Фактично середньоденну зарплату буде розраховано з нарахувань за квітень 2022 року

Приклад 5. У працівника відсутні дані про нараховану зарплату з 1 травня 2021 року по 31 березня 2022 року. За відпрацьовані дні квітня 2022 року нараховано 7500,00 грн.

У цьому випадку за частину розрахункового періоду, а саме за 335 к. дн. (з 1 травня 2021 року по 31 березня 2022 року), відсутні дані про нараховану зарплату. Тож керуючись нормою другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100 ці 335 к. дн. виключаємо з РП (включаючи святкові/неробочі дні, що припали на цей період). Тобто фактично розрахунок буде проведено з відомих нарахувань, зокрема, за квітень 2022 року.

Середньоденна зарплата становить:

7500,00 грн : (365 − 335 прим. 4 ) = 250,00 грн

2) РП = 2 місяці.

З 4 травня 2022 року працівник перебуває на курсах підвищення кваліфікації

РП — 2 місяці, що передують травню 2022 року: березень − квітень 2022 року.

Але у працівника відсутні дані про нараховану зарплату за частину РП через їх знищення внаслідок бойових дій під час воєнного стану — за березень 2022 року.

Фактично середньоденну зарплату буде розраховано з нарахувань за квітень 2022 року

Приклад 6. У працівника відсутні дані про нараховану зарплату з 1 по 31 березня 2022 року. За відпрацьовані 21 р. дн. квітня 2022 року нараховано 7500,00 грн.

У цьому випадку за частину розрахункового періоду, а саме за всі робочі дні березня 2022 року, відсутні дані про нараховану зарплату. Тож керуючись нормою другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100 ці 22 р. дн. виключаємо з РП. Фактично розрахунок буде проведено з відомих нарахувань, зокрема, за квітень 2022 року.

Середньоденна зарплата становить:

7500,00 грн : 21 р. дн. відпрацьовано у квітні = 357,14 грн

Примітка 4. Зверніть увагу, що у цьому прикладі фактично не вираховуємо окремо з 365 к. дн. розрахункового періоду святкові (неробочі) дні. Річ у тім, що всі святкові та неробочі дні, що припали на цей розрахунковий період, припали саме на період, який виключаємо відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100, — з травня 2021 року по березень 2022 року. А от Великдень 24.04.2022 р. ми не виключаємо, адже з 24.03.2022 р. діє норма ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 (див. додатково «Квест зі святковими та вихідними днями у період воєнного стану» в цьому номері). Тому фактично у квітні 2022 року залишається в розрахунку 30 к. дн., а не 29.

При застосуванні нової норми виникає питання: чи потрібно переобчислювати середню зарплату, якщо дані про нараховану зарплату згодом все-таки буде відновлено? Вважаємо, що так. Фактично нова норма запроваджена як «норма-допомога» у непростій ситуації. Тому, як тільки відновлять дані, потрібно переобчислити середню зарплату та доплатити виплати працівникам (навіть звільненим).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Рада розширила підстави для звільнення з роботи під час війни: прийнято закон у першому читанні

Можливо, хтось апелюватиме щодо нарахованих сумах до даних з Реєстру застрахованих осіб, який наповнюється з Податкового розрахунку. Однак, навіть маючи суму нарахованого доходу працівника у Реєстрі, слід зважати на те, що не всі виплати, з яких сплачено ЄСВ (а саме вони потрапляють до Податкового розрахунку), враховуються при розрахунку середньої зарплати відповідно до норм Порядку № 100. До того ж премії враховуються за особливим механізмом (про це далі). А тому фактично не можна вважати дані з Реєстру достатньо об’єктивними і брати їх для розрахунку.

Коли нова норма не працює? Зауважте, що норма другого речення абз. 6 п. 2 Порядку № 100 не стосується ситуації, коли у працівника в розрахунковому періоду є неявки з нез’ясованих причин (у Табелі обліку використання робочого часу вказано «НЗ») чи інші причини неявок («І»). Такі дні не виключають з розрахункового період і це фактично призводить до заниження середньоденної зарплати.

Пояснимо. Взагалі позначення у Табелі періоду відсутності як неявки з нез’ясованих причин («НЗ») — це фіксація того, що працівника немає на роботі і він не повідомив роботодавця про те, що з ним трапилося. Тому до того часу, поки працівник не вийде на зв’язок і не пояснить, що з ним, у Табелі щодо нього зазначають «НЗ». За мирного часу ми зазвичай фіксували так нечасті прогули працівників чи ситуацію, коли працівник «зник», а потім виявилося, що він хворів. З початком воєнного стану у багатьох роботодавців, особливо в місцях активних бойових дій, працівники оперативно виїжджали з місць проживання, не повідомляючи своїх роботодавців про можливі невиходи на роботу, ніяк не узаконюючи таку свою відсутність, наприклад, відпусткою. Тому таких «зниклих» до з’ясування обставин табелюємо «НЗ». І як тільки працівник вийде на зв’язок, він повинен пояснити роботодавцеві свою відсутність підтвердним документом (якщо хворів, це листок непрацездатності, можливо, паперовий в разі неможливості створити електронний) або письмовим поясненням у довільній формі обставин відсутності (здебільшого — це страх за своє та рідних життя і здоров’я під час воєнних дій). Причому Мінекономіки постійно застерігає роботодавців від визнання такої відсутності прогулом без поважних причин і тим більше — від звільнення (див., наприклад, питання 3.2 та 17 у роз’ясненні від 23.03.2022 р.).

Після отриманого пояснення «НЗ» потрібно у Табелі відкоригувати на:

  • лікарняні («ТН» — оплачувані; «НН» — без оплати);
  • прогул («ПР») — втім, все-таки не радимо цього робити;
  • якщо роботодавець таку відсутність не визнає прогулом, такий період позначають як інші причини неявок («І»), звісно, без будь-якої оплати;
  • у випадку оформлення «заднім числом» (ми не радимо так діяти) відпустки, зокрема без збереження зарплати — «В», «Д», «ДБ», «ДО», «НА».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Рада розширила підстави для звільнення з роботи під час війни: прийнято закон у першому читанні

А тому, залежно від того, як буде трансформовано «НЗ», такі дні або залишаються у розрахунковому періоді для розрахунку середньої зарплати, або їх виключають, керуючись абз. 6 п. 2 Порядку № 100.

Нова норма для включення премій

Друга нова норма — доповнення абз. 3 п. 3 Порядку № 100 нормою щодо врахування премій при розрахунку середньої зарплати.

Порівняємо норми до та після змін в таблиці далі.

Норма абз. 3 п. 3 Порядку № 100 в редакції до 29.04.2022 р.

Норма абз. 3 п. 3 Порядку № 100 в редакції з 29.04.2022 р.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Як бачимо, фактично і після 29 квітня 2022 року збережено правила врахування премій та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період згідно з абз. 3 п. 3 Порядку № 100, які були оновлені з 04.09.2021 р. (детально див. у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 17/2021 (с. 4) та № 18/2021 (с. 7)). Але маємо додаткову уточнюючу норму щодо врахування премій у випадку, коли у періоді, за який нараховано премію, відпрацьовані не всі робочі дні. Мета зміни — прибрати значний перекіс при включенні до розрахунку суми премії, який виникає через різну кількість днів. Далі про це докладніше. І почнемо зі стислого огляду правил врахування премій та інших заохочувальних виплат (виплати, які не враховуємо, названі у п. 4 Порядку № 100).

1. Визначаємо кількість місяців, до яких будемо включати премію. Якщо це місячна премія, то включаємо до одного місяця. Якщо премія за 2 і більше місяців, то до відповідної кількості таких місяців (2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12…).

2. Визначаємо конкретні місяці РП, до яких будемо включати премію. Відлік місяців для включення ведемо від місяця нарахування премії вперед впродовж кількості місяців, яка відповідає кількості місяців, за які нарахована премія (визначили у п. 1). Премію враховуємо в тому випадку, коли всі або частина місяців, до яких включаємо премію, входять до РП. При цьому сам місяць нарахування премії може не входити до РП, тобто бути поза межами РП.

3. Розраховуємо суму премії, яку відносимо до відповідного місяця РП. Для цього можна скористатися формулою:

П мрп = П період : ДВ період × ДВ місяць РП,

де П мрп — сума премії (її частина), що підлягає включенню до заробітку місяця РП (розраховуємо окремо для кожного такого місяця РП);

П період — сума премії, нарахованої за місяць або більший період часу (квартал, 9 місяців, рік тощо);

ДВ період — кількість відпрацьованих працівником робочих днів у періоді, за який нарахована премія;

ДВ місяць РП — кількість відпрацьованих працівником робочих днів у місяці РП, до якого відносимо суму премії (її частину).

При розрахунку частини премії беремо саме фактично відпрацьовані робочі дні. Не за нормою часу для працівника, а саме відпрацьовані ним дні. При цьому відпрацьовані робочі дні беремо з Табеля обліку використання робочого часу. Для працівників з підсумованим обліком робочого часу, у яких зміна починається в одну добу, а закінчується в іншу, рахуємо таку зміну як два робочих дні.

4. УВАГА — нова норма з 29.04.2022 р.: якщо працівник у періоді, за який нараховано премію, відпрацював не всі робочі дні за нормою (показник ДВ період), то після розподілу премії за наведеною вище формулою ми можемо включити до розрахунку середньої зарплати суму не більшу, ніж фактично нарахована сума премії (іншої заохочувальної виплати).

Зауважте, що такий механізм включення премії (іншої заохочувальної виплати) застосовується при розрахунку будь-якої середньої зарплати: і для відпускних (компенсації), коли РП = 12 місяців, і для виплат, які розраховуємо з нарахувань за 2 місяці.

Проілюструємо, у яких випадках буде працювати нова норма.

Приклад 7 (місячна премія). У березні 2022 року працівнику нараховано премію за лютий 2022 року в сумі 2000,00 грн. При цьому у березні працівник відпрацював усі дні за нормою — 22 р. дн., а у лютому:

варіант 1 — усі робочі дні за нормою — 20 р. дн.;

варіант 2 — 18 р. дн. з 20 р. дн. за нормою через хворобу.

9 травня 2022 року працівника звільняють з виплатою вихідної допомоги.

РП для середньої зарплати для компенсації відпускних: травень 2021 року − квітень 2022 року.

РП для середньої зарплати для вихідної допомоги: березень − квітень 2022 року.

Премію, нараховану у березні 2022 року за лютий 2022 року, включаємо як нарахування березня 2022 року для розрахунку обох середніх зарплат, адже березень потрапляє до цих двох РП. При цьому маємо провести розрахунок суми премії, яку беремо до розрахунку, у такий спосіб:

Варіант 1

Варіант 2

Премію до розрахунку включаємо у сумі:

2000,00 грн : 20 р. дн. відпрацьовано у лютому × 22 р. дн. відпрацьовано у березні = 2200,00 грн.

У цьому випадку ми не маємо контролювати врахування премії в сумі не більшій, ніж фактично нарахована. Причина — за лютий відпрацьовано усі робочі дні (20 р. дн.)

2000,00 грн : 18 р. дн. відпрацьовано у лютому × 22 р. дн. відпрацьовано у березні = 2444,44 грн.

Оскільки в лютому, за який нараховано премію, відпрацьовано лише частину робочих днів (18 р. дн. із 20 р. дн.), то керуючись новою нормою, премію до розрахунку середньої зарплати включаємо в розмірі не більше фактично нарахованої суми, тобто лише у сумі 2000,00 грн

Приклад 8 (квартальна премія). У березні 2022 року працівнику нараховано премію за І квартал 2022 року в сумі 7000,00 грн. При цьому у березні, квітні та травні працівник відпрацював усі дні за нормою — 22 р. дн., 21 р. дн. та 22 р. дн. відповідно. Загалом у І кварталі 2022 року відпрацьовано:

варіант 1 — усі робочі дні за нормою — 61 р. дн. (19 січень + 20 лютий + 22 березень);

варіант 2 — 22 р. дн. із 61 р. дн. за нормою (у січні та лютому хворів та перебував у відпустці).

1 червня 2022 року працівника звільняють з виплатою вихідної допомоги.

РП для середньої зарплати для компенсації відпускних: червень 2021 року − травень 2022 року. РП для середньої зарплати для вихідної допомоги: квітень − травень 2022 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Рада розширила підстави для звільнення з роботи під час війни: прийнято закон у першому читанні

Премію, нараховану у березні 2022 року за І квартал 2022 року, включаємо до 3-х місяців, починаючи з березня 2022 року: до березня, квітня та травня 2022 року (якщо вони потрапляють до РП). При цьому маємо провести розрахунок суми премії, яку беремо до розрахунку, у такий спосіб:

Варіант 1

Варіант 2

Включаємо для розрахунку середньоденної зарплати для нарахування компенсації відпускних до трьох місяців (до березня, квітня та травня 2022 року)

Премію до розрахунку включаємо у сумі:

1) до березня 2022 року:

7000,00 грн : 61 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 22 р. дн. відпрацьовано у березні = 2524,59 грн;

2) до квітня 2022 року:

7000,00 грн : 61 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 21 р. дн. відпрацьовано у квітні = 2409,84 грн;

3) до травня 2022 року:

7000,00 грн : 61 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × × 22 р. дн. відпрацьовано у травні = 2524,59 грн.

Разом — 7459,02 грн.

У цьому випадку ми не маємо контролювати врахування премії у сумі не більшій, ніж фактично нарахована (не більше 7000,00 грн). Причина — за І квартал відпрацьовано усі робочі дні (61 р. дн.). Тому до розрахунку середньоденної зарплати беремо 7459,02 грн.

Проводимо розподіл премії між місяцями РП:

1) до березня 2022 року:

7000,00 грн : 22 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 22 р. дн. відпрацьовано у березні = 7000,00 грн;

2) до квітня 2022 року:

7000,00 грн : 22 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 21 р. дн. відпрацьовано у квітні = 6681,82 грн;

3) до травня 2022 року:

7000,00 грн : 22 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 22 р. дн. відпрацьовано у травні = 7000,00 грн.

Разом — 20681,82 грн.

Оскільки у І кварталі 2022 року, за який нараховано премію, відпрацьовано лише частину робочих днів (22 р. дн. із 61 р. дн.), то керуючись новою нормою премію до розрахунку середньоденної зарплати включаємо в розмірі не більше фактично нарахованої суми, тобто лише у сумі 7000,00 грн.

Як бачите, при розрахунку середньої зарплати до 29.04.2022 р. ми б до розрахунку середньоденної зарплати брали не 7000,00 грн (фактично нараховану премію), а суму майже втричі більшу — 20681,82 грн. Саме для виправлення такого перекосу і запроваджено нову норму.

Включаємо для розрахунку середньоденної зарплати для нарахування вихідної допомоги до двох місяців (до квітня та травня 2022 року)

Премію до розрахунку середньоденної зарплати включаємо в сумі:

1) до квітня 2022 року:

7000,00 грн : 61 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 21 р. дн. відпрацьовано у квітні = 2409,84 грн;

2) до травня 2022 року:

7000,00 грн : 61 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 22 р. дн. відпрацьовано у травні = 2524,59 грн.

Разом — 4934,43 грн.

Проводимо розподіл премії між місяцями РП:

1) до квітня 2022 року:

7000,00 грн : 22 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 21 р. дн. відпрацьовано у квітні = 6681,82 грн;

2) до травня 2022 року:

7000,00 грн : 22 р. дн. відпрацьовано у І кварталі × 22 р. дн. відпрацьовано у травні = 7000,00 грн.

Разом — 13681,82 грн.

Оскільки у І кварталі 2022 року, за який нараховано премію, відпрацьовано лише частину робочих днів (22 р. дн. із 61 р. дн.), то керуючись новою нормою премію до розрахунку середньоденної зарплати включаємо в розмірі не більше фактично нарахованої суми, тобто лише в сумі 7000,00 грн.

Як бачите, при розрахунку середньої зарплати до 29.04.2022 р. ми б до розрахунку брали не 7000,00 грн (фактично нараховану премію), а суму майже вдвічі більшу — 13681,82 грн. Саме для виправлення такого перекосу і запроваджено нову норму.

Перехідні нюанси

Коментована постанова набула чинності з 29.04.2022 р. Тому нові норми розрахунку середньої зарплати застосовуємо для подій, з якими пов’язаний такий розрахунок, і які відбулися 29 квітня 2022 року і пізніше.

Отже, «нові» норми враховуємо, коли:

1. Працівник звільняється 29.04.2022 р. чи пізніше й у день звільнення йому нараховується компенсація відпускних та вихідна допомога. Якщо при звільненні не враховані нові правила розрахунку середньої зарплати, потрібно провести перерахунок за новими правилами.

2. Працівник іде в щорічну відпустку з 02.05.2022 р. Розраховані за «старими» правилами відпускні він отримав 28.04.2022 р. — подія, яка є підставою для розрахунку середнього заробітку, настала після набрання чинності «новими» правилами розрахунку (02.05.2022 р.). Тому доведеться робити перерахунок відпускних, які було виплачено 28.04.2022 р., за оновленими правилами. При цьому не має значення, що відпускні виплачені до 29.04.2022 р., адже сама подія, яка стала підставою для розрахунку середньої зарплати, настала після 29.04.2022 р., коли почали діяти «нові» правила.

3. Працівниці надана відпустка з 25.04.2022 р. на 8 к. дн. Проте з 26 по 29 квітня вона хворіла. Працівниця виявила бажання продовжити відпустку після хвороби — з 30 квітня. У цьому випадку відпустка продовжується, і дата першого дня відпустки після хвороби припадає на період після 29.04.2022 р. На думку Мінекономіки, викладену в листі від 10.09.2021 р. № 4711-06/45145-07 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 18/2021, с. 21), у випадку продовження відпустки через хворобу датою початку події є дата продовження відпустки. Продовження відпустки — це нова подія, що виникла тоді, коли вже діють «нові» правила. Тому попри те, що відпустку продовжено і дата першого дня відпустки після хвороби припадає на той же місяць, що і дата початку такої відпустки (квітень 2022 року), середній заробіток за дні продовження відпустки розраховуємо за «новими» правилами.

Не переобчислюємо розраховану до 29.04.2022 р. середню зарплату та/або застосовуємо «старі» норми Порядку № 100 для подій, що настали до 29.04.2022 р.:

1. Працівникові надана відпустка з 28.04.2022 р. по 12.05.2022 р. Відпускні виплачено 22 квітня 2022 року.

2. Дата звільнення працівника (з виплатою компенсації за невикористану відпустку та/або вихідної допомоги) або дата направлення у відрядження (на курси) припала на 28.04.2022 р.

3. Працівник помер 27.04.2022 р. Наказ про припинення трудових відносин та виплату компенсації за невикористану відпустку видано 02.05.2022 р. після надання родичами свідоцтва про смерть.

4. Працівникові надають щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. з 27 квітня 2022 року з одночасною виплатою компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку без звільнення на 7 к. дн. Подія, яка є підставою для розрахунку середнього заробітку, настала до 29.04.2022 р.:

1) відпустку розпочато 27.04.2022 р.;

2) наказ на виплату компенсації видано до 29.04.2022 р.

Тому розрахунок середньої зарплати для оплати днів відпустки та компенсації проводимо за «старими» правилами.

Введення оновлених правил — не привід переобчислювати раніше розраховану середньоденну зарплату для оплати періоду курсів підвищення кваліфікації чи військової служби (мобілізація, контракт, строковики), якщо ці події (дні початку збереження середньої зарплати) розпочато до 29.04.2022 р.

Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/1017