Постановою від 09 березня 2021 року у справі № 300/2353/19 Верховний Суд вирішив спір на користь фізичної особи-підприємця щодо списання безнадійного податкового боргу.

І. ФОП і безнадійний податковий борг.

Новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати

Верховний Суд погодився із позицією судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов до комунального підприємства, в якому позивачка просила зобов’язати відповідача виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири. Відповідне повідомлення з’явилось на сайті ВС.

Якщо податковий орган провів перевірку, яка одночасно має ознаки як камеральної, так і документальної, то це свідчить про порушення порядку перевірок внаслідок чого перевірку уважають протиправною. Відповідний висновок містить постанова ВС/КАС в постанові від 13.10.2020 р. у справі № 813/7410/14.

Якщо сума позики перевищує 170 грн, то доцільно укладати договір у письмовій формі

Координаційний центр з надання правової допомоги розповів, що треба знати, щоб грошовий борг повернули вчасно та у повній мірі. Так, якщо не зафіксувати момент передачі грошей у борг, потім не можливо буде довести факт такої передачі.

За наслідками податкових перевірок бізнес зіштовхується не лише із донарахуваннями податкових зобов’язань та застосуванням штрафних санкцій, а й із ризиком відкриття кримінальних проваджень по факту податкового правопорушення.

Найчастіше мова йде про ст. 212 «Умисне ухилення від сплати податків» Кримінального кодексу України (далі – «КК України») та нині декриміналізовану ст.205 «Фіктивне підприємництво». Додатково службовим особам інкримінують й інші статті із категорії так званих «економічних злочинів» (ст.204, 205-1, 209, 212, 212-1, 216, 218-1, 219, 222, 366, 367 КК України).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами

Чинним законодавством України не встановлено обов’язку суб’єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

З боржника повинні стягнути майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, якщо таке майно зазначено у виконавчому листі.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від № 676/1314/19.

Учасник ТОВ може бути виключений з товариства за рішенням загальних зборів його учасників із підстав, прямо передбачених законом. У цьому переліку немає судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року № 905/859/19 .

Платники ПДВ також отримали нові критерії ризиковості та порядок подання Таблиці даних платника податку

Кабмін затвердив новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Ідеться про постанову КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

Зокрема, в новому Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено:

• порядок автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків;
• порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
• порядок подання Таблиці даних платника податку;
• порядок приймання відповідних рішень Комісією контролюючого органу;
• критерії ризиковості платника ПДВ;
• перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
• критерії ризиковості здійснення операцій.

Також цією постановою був затверджений Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Нагадаємо: раніше суди першої та апеляційної інстанції визнали неправомірним блокування податкових накладних/розрахунків коригування згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117 (рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у цій же справі). Утім, Верховний Суд зупинив дію цих рішень (див. ухвалу Верховного Суду від 16.12.2019 р. у справі № 826/12108/18). Отже, старі критерії ризиковості для блокування податкових накладних, затверджені постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, хоч і були затверджені з порушенням регуляторних процедур, але продовжували діяти.

Наразі Кабмін затвердив новий порядок блокування податкових накладних/розрахунків коригування, а заодно й нові критерії ризиковості вже з дотриманням регуляторних процедур. Але особливо нічого не змінилося.

Зазначена постанова КМУ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем її опублікування.

Зважаючи на її офіційну публікацію в газеті “Урядовий кур’єр” від 23.01.2020 р., постанова №1165 запрацює з 01.02.2020 року. Із цієї дати втрачає чинність постанова КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Джерело: https://buh.ligazakon.net/ua/news/192557_1-lyutogo–start-novogo-blokuvannya-podatkovikh-nakladnikh