Фахівці ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок) таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

Сподіваємося, що більшість платників ПДВ знає, що для реєстрації ПН та РК необхідно забезпечити достатній розмір реєстраційного ліміту (показник ∑Накл). Він, своєю чергою, складається з низки показників. І найбільш одіозний у цій компанії — показник ∑Перевищ. Він і стане героєм нашого матеріалу. Поговоримо, звідки він виникає та коли його практично неможливо позбутися.

Платники податків продовжують формувати витрати та податковий кредит за нереальними госпопераціями

Нинішня влада настільки завзято взялась до реформ, що кожного нового нормативного акту, який вносить зміни до податкового законодавства спільнота чекає з завмиранням серця. І щоразу зберігається інтрига щодо остаточного проголосованого тексту того чи іншого закону, щодо можливості застосування президентського «вето», щодо фактичних строків підписання та набрання чинності.

Не встигли вщухнути дискусії щодо масштабних змін, запроваджених Законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», як навздогін 14 липня 2020 р. був прийнятий новий Закон – № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Механізм перевірки на «придатність» та зупинення реєстрації «сумнівних» ПН/РК є досить заплутаним та важким на сприйняття. Для кращого розуміння ми пропонуємо його візуалізувати.

Увесь складний процес ми розділити на три схематичних блок-алгоритми, які і пропонуємо вашій увазі. Більш детальним поясненням певних етапів ми присвятили окремі матеріали, посилання на які ви знайдете у навігаційних виносках.

ДПС роз’яснила, що послуга з бронювання авіаквитків та готельних номерів, яку турагенство надає платнику ПДВ для організації відрядження його працівників, не є туристичною послугою (туристичним продуктом). Тому норми ст. 207 ПКУ для таких операції не діють.

Турагентство самостійно не надає платнику податку послуги з авіаперевезення та з проживання у готелі, а є лише посередником (агентом), який надає послугу з бронювання авіаквитків та готельних номерів. Зважаючи на це, за операцією з постачання такої послуги турагентство визначає ПДВ-зобов’язання лише виходячи з вартості наданих ним послуг (комісійної винагороди, сервісного збору). Тобто вартість авіаквитків та проживання у готельних номерах у базі оподаткування не враховують.

Платники ПДВ також отримали нові критерії ризиковості та порядок подання Таблиці даних платника податку

Кабмін затвердив новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Ідеться про постанову КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

Зокрема, в новому Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено:

• порядок автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків;
• порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
• порядок подання Таблиці даних платника податку;
• порядок приймання відповідних рішень Комісією контролюючого органу;
• критерії ризиковості платника ПДВ;
• перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
• критерії ризиковості здійснення операцій.

Також цією постановою був затверджений Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Нагадаємо: раніше суди першої та апеляційної інстанції визнали неправомірним блокування податкових накладних/розрахунків коригування згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117 (рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у цій же справі). Утім, Верховний Суд зупинив дію цих рішень (див. ухвалу Верховного Суду від 16.12.2019 р. у справі № 826/12108/18). Отже, старі критерії ризиковості для блокування податкових накладних, затверджені постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, хоч і були затверджені з порушенням регуляторних процедур, але продовжували діяти.

Наразі Кабмін затвердив новий порядок блокування податкових накладних/розрахунків коригування, а заодно й нові критерії ризиковості вже з дотриманням регуляторних процедур. Але особливо нічого не змінилося.

Зазначена постанова КМУ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем її опублікування.

Зважаючи на її офіційну публікацію в газеті “Урядовий кур’єр” від 23.01.2020 р., постанова №1165 запрацює з 01.02.2020 року. Із цієї дати втрачає чинність постанова КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Джерело: https://buh.ligazakon.net/ua/news/192557_1-lyutogo–start-novogo-blokuvannya-podatkovikh-nakladnikh

Чи можна відкоригувати податкову накладну, складену на дату отримання передоплати за першим договором

Київські податківці розглянули випадок, коли попередня (авансова) оплата за одним договором зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором.

Вартість майна, переданого в лізинг, змінилась після спливу 1095 днів: що з ПДВ?

Податківці роз’яснили, як діяти лізингодавцю-платнику ПДВ при перерахунку вартості об’єкта лізингу у зв’язку з коливанням курсу валют.