Особливості складання розрахунків коригування до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) «зайво складених» податкових накладних визначено   п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), згідно з яким у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до «зайво складених» податкових накладних.

З метою такого коригування продавець (постачальник) повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж операцію податкових накладних є правильною, а яка (які) «зайво складеною(ними)».

В ДПС відповіли, чи можна у період воєнного стану зареєструвати ПН/РК в ЄРПН у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації ПН/РК.

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, які потребують зупинки ЄРПН, не проводять упродовж операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважають операційним днем (п. 3 Порядку № 1246).

Сьогодні, 25 травня, Президент України підписав Закон (проект №7360), яким вноситься низка змін до Податкового кодексу України. Відзначимо, що остаточну редакцію тексту документа поки не оприлюднено.

Проект передбачає:

Фахівці ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок) таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

Сподіваємося, що більшість платників ПДВ знає, що для реєстрації ПН та РК необхідно забезпечити достатній розмір реєстраційного ліміту (показник ∑Накл). Він, своєю чергою, складається з низки показників. І найбільш одіозний у цій компанії — показник ∑Перевищ. Він і стане героєм нашого матеріалу. Поговоримо, звідки він виникає та коли його практично неможливо позбутися.

Платники податків продовжують формувати витрати та податковий кредит за нереальними госпопераціями

Нинішня влада настільки завзято взялась до реформ, що кожного нового нормативного акту, який вносить зміни до податкового законодавства спільнота чекає з завмиранням серця. І щоразу зберігається інтрига щодо остаточного проголосованого тексту того чи іншого закону, щодо можливості застосування президентського «вето», щодо фактичних строків підписання та набрання чинності.

Не встигли вщухнути дискусії щодо масштабних змін, запроваджених Законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», як навздогін 14 липня 2020 р. був прийнятий новий Закон – № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Механізм перевірки на «придатність» та зупинення реєстрації «сумнівних» ПН/РК є досить заплутаним та важким на сприйняття. Для кращого розуміння ми пропонуємо його візуалізувати.

Увесь складний процес ми розділити на три схематичних блок-алгоритми, які і пропонуємо вашій увазі. Більш детальним поясненням певних етапів ми присвятили окремі матеріали, посилання на які ви знайдете у навігаційних виносках.

ДПС роз’яснила, що послуга з бронювання авіаквитків та готельних номерів, яку турагенство надає платнику ПДВ для організації відрядження його працівників, не є туристичною послугою (туристичним продуктом). Тому норми ст. 207 ПКУ для таких операції не діють.

Турагентство самостійно не надає платнику податку послуги з авіаперевезення та з проживання у готелі, а є лише посередником (агентом), який надає послугу з бронювання авіаквитків та готельних номерів. Зважаючи на це, за операцією з постачання такої послуги турагентство визначає ПДВ-зобов’язання лише виходячи з вартості наданих ним послуг (комісійної винагороди, сервісного збору). Тобто вартість авіаквитків та проживання у готельних номерах у базі оподаткування не враховують.