Із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. У такій ситуації вкрай важливо забезпечити права громадян України на своєчасне отримання заробітної плати, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України “Про оплату праці” та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Заробітна плата виплачується не менше двох разів на місяць.

У зв’язку із форс-мажорними обставинами у разі, коли відповідальна посадова особа (бухгалтер) не має фактичної можливості здійснювати нарахування заробітної плати  у встановлені строки, функціональні обов’язки можуть бути покладені на іншу посадову особу, визначену наказом (розпорядженням) роботодавця або може бути укладений договір про надання послуг із нарахування заробітної плати із фізичною чи юридичною особою.

Якщо роботодавець не має даних для нарахування заробітної плати (персональних даних працівників, реквізитів особових карток для зарахування заробітної плати, рахунків для перерахування податків на заробітну плату  і т. і.) або вони втрачені, пропонуємо звернутись до органів Державної казначейської служби України, банківських установ, через які заробітна плата виплачувалася у попередні періоди, та отримати інформацію:

  • щодо переліку працівників, яким було виплачено заробітну плату раніше,
  • про суми здійснених виплат в розрізі працівників,
  • про проведені суми перерахувань податків на заробітну плату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Зміни до Порядку № 100: нові норми для включення премій та виключення часу із втраченими через війну даними про нараховану зарплату

Розрахунок заробітної плати здійснюємо на підставі табелів обліку використання робочого часу (робочий час, тимчасова непрацездатність, всі  види відпусток, інші неявки з поважних причин, простій тощо).

Зарахування заробітної плати на особові картки працівників проводяться на підставі платіжних доручень із обов’язковим перерахуванням ПДФО, військового збору і ЄСВ.

У разі відсутності особи, яка має право другого підпису, платежі здійснюються за наявності першого підпису.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 221  керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету надано право, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Керівникам органів місцевого самоврядування рекомендовано застосовувати положення пункту 1 цієї постанови та здійснювати його виконання в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій.

Розпорядників коштів державного бюджету просимо звернути увагу, що відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 9 червня 2021 р. № 590 у разі переміщення розпорядника (одержувача) бюджетних коштів у зв’язку із службовою необхідністю його розрахунково-касове обслуговування може здійснюватися органом Казначейства за місцем дислокації. Клієнти, які у зв’язку із введенням воєнного стану переміщені в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, звертаються до відповідного органу Казначейства, який працює у штатному режимі щодо розрахунково-касового обслуговування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Імпорт в умовах військового стану: що дозволено?

Установам, які проводять платежі через банки, рекомендуємо застосовувати такий алгоритм дій.

Разом з тим вважаємо, що роботодавці повинні вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, наприклад, за допомогою:

  • переведення бухгалтерів на дистанційну роботу із забезпеченням програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності,
  • покладанням обов’язків по нарахуванню заробітної плати на іншу особу, визначену наказом (розпорядженням) роботодавця,
  • укладенням договорів про надання послуг по нарахуванню та виплаті заробітної плати.

Просимо керівників забезпечити  бухгалтерів (відповідальних осіб) програмно-технічними засобами для забезпечення своєчасного нарахування та виплати заробітної плати.

У разі виявлення певних невідповідностей у виплатах,  коригування необхідно провести у наступних періодах.

Виправити такі помилки поточного року необхідно так: недоплату слід провести із фонду оплати праці поточного року, а переплату виправити шляхом відновлення касових видатків на суму зайво виплаченої зарплати, утриманої з працівників.

Зарплатні помилки виправляються так: переплата шляхом сторнувальних проводок, а недоплата – донарахуванням відповідних сум. Сторнування (донарахування) помилкових сум відображають у фонді оплати праці того місяця, в якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2 Інструкції  зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. N 5).

У процесі виправлення помилки, яку допустили при нарахуванні зарплати, керуються не тільки нормами бюджетного законодавства, але й нормами КЗпП. Відповідно до  ч. 2 ст. 127 КЗпП встановлено виключний перелік підстав, коли роботодавець має право проводити утримання за власною ініціативою. Одна з них – повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильної помилки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Підтримка українського бізнесу під час війни: пакет рішень від Уряду

У разі виявлення лічильної помилки бухгалтер складає на ім’я керівника доповідну (пояснювальну) записку про факт і причини помилки (переплати). На підставі цього документа керівник установи повинен видати наказ (розпорядження) про відрахування із зарплати працівника зайвих сум.

Джерело https://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/rozjasnennja-viplata-zarobitnih-plat-v-umovah-voennogo-stanu