Верховна Рада отримала «чарівний пендель» з Банкової та швидко закінчила роботу над податковим законопроєктом №5600. Він навіть міг бути проголосований разом з так званим «антиолігархічним» законопроєктом президента – так само без обговорення та з порушенням регламенту. Лише в результаті жорстких перемовин голів фракцій з президією вдалося зняти законопроєкт з порядку денного цього тижня та не виносити в зал за кілька годин після відправки депутатам фінальної таблиці.

Тож є щонайменше тиждень, аби розібратися, як змінився найбільш скандальний законопроєкт серед бізнес-спільноти (не олігархів – звичайних підприємців). Найбільш нахабні пропозиції до першого читання вже описував раніше. Тепер проаналізував усі 3725 сторінок правок та основні зміни до другого читання. Якщо коротко: з безжалісного вбивчого термінатора законопроєкт перетворився скоріше на купу заліза, через яку, втім, бізнес ще буде перечіпатися та перечіпатися.

Текст міжнародних стандартів фінансової звітності (стандартів МСФЗ), включаючи міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (стандарти МСБО) та тлумачення (тлумачення КТМФЗ, тлумачення ПКТ), виданий Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зі змінами.

ДОДАТОК ДО УГОДИ ПРО ВІДМОВУ ВІД АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ОБМЕЖЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ (між Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності та Міністерством фінансів України)

Коментар до постанови КМУ «Деякі питання обчислення середньої заробітної плати» від 01.09.2021 р. № 917; Порядок № 100

Роль адвокатського запиту в юридичній практиці

Ефективне використання учасниками судових процесів правових інструментів безпосередньо впливає на їх роботу та багато в чому зумовлює кінцевий результат розгляду справи. Нижче розглянемо найбільш типові помилки, яких припускаються при формуванні адвокатських запитів.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової/позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання таких документів:

• направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

Універсальна позиція – реальні проблеми

Які податкові наслідки очікують учасників операцій з криптоактивами

Яким чином заповнити рядок 02 додатка 4ДФ до Розрахунку з типом «Уточнюючий», де коригуються показники, відображені у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ за періоди до 01.01.2021?

Наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу МФУ від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені.

Державна податкова служба України на своєму веб-сайті опублікувала черговий, 20-й випуск інформаційного листа.

В цьому роз’ясненні розглянуті зміни до Податкового кодексу України, які стосуються взяття на облік у контролюючих органах як платників податків іноземних юридичних компаній, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток підприємств у випадках, визначених ПКУ. Зазначені зміни застосовуються з 1 січня 2021 року, якщо інше не зазначено у роз’ясненні.

Дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу ФОП, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності. Про це повідомляє ГУ ДПС у Волинській області.

Проте такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.