Що й казати, нарахування «розподільчих» податкових зобов’язань за ст. 199 ПКУ — одна з найскладніших ПДВ-процедур. Адже тут маємо скудність і певну розпливчатість законодавчих норм. Час від часу нормативні «дірки» намагаються латати контролюючі органи власними роз’ясненнями, але не завжди роблять це вдало. А поміж тим на обрії — проведення річного перерахунку ПДВ! Перцю додає те, що цього року перерахунок вперше доведеться «вкладати» в оновлену форму декларації з ПДВ.

Філософія розподілу податкового кредиту

Відповідно до п. 198.3 ПКУ нарахування ПК здійснюється незалежно від подальшого напрямку використання придбаних (виготовлених) товарів, послуг, необоротних активів (далі — НА). Однак, якщо надалі платник податку використовує такі товари, послуги, НА частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні, він зобов’язаний зробити розподіл нарахованого ПК. Сенс полягає в тому, щоб залишити у «користуванні» платника податку тільки ту частину ПК, яка припадає на частку використання придбаних (виготовлених) товарів, послуг, НА в оподатковуваних ПДВ операціях. А решту ПК (тобто ту, що припадає на частку використання в неоподатковуваних операціях) нівелювати. Для цього платник податку зобов’язаний нарахувати «розподільчі» ПЗ пропорційно сумі ПК, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях (ЧВнеопод).

Платники податку, які розподіляють ПК з року в рік, у поточному році використовують показник ЧВнеопод, розрахований з огляду на обсяги відповідних операцій за попередній календарний рік. А платники податку, у яких в поточному році вперше задекларовані операції різних ПДВ-напрямів (оподатковувані та неоподатковувані), а також новостворені платники ПДВ визначають ЧВнеопод на підставі розрахунку, здійсненого за фактичними даними обсягів постачання першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

ВАЖЛИВО! Наприкінці поточного року слід оновити показник ЧВнеопод з огляду на фактичні обсяги операцій за підсумками поточного року та перерахувати усі цьогорічні «розподільчі» ПЗ.

Механіка процесу

Таким чином, остаточний розподіл ПК проходить у два етапи, кожен з яких складається з декількох кроків (див. таблицю). Усі ці кроки ми детально та на прикладі розглядали на сторінках нашого видання торік. Слід зазначити, що в порядку розрахунку та перерахунку «розподільчих» ПЗ, складання та реєстрації зведених ПН та РК відтоді мало що змінилося. Тож зараз лише коротко освіжимо пам’ять.

Механізм розподілу ПК

Етап 1. Нарахування «розподільчих» ПЗ протягом поточного року

► Крок 1: визначення ЧВнеопод

Як ми вже зазначали вище, тим, хто розподіляв ПК минулого року, в поточному році слід використовувати минулорічний ЧВнеопод. Новачкам слід розрахувати його вперше:

  • розраховують у відсотках частку використання в оподатковуваних операціях (ЧВопод) як відношення обсягу оподатковуваних операцій до сукупних обсягів постачання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (без врахування сум ПДВ);
  • для визначення показника ЧВнеопод слід від 100 % відняти визначений відсоток ЧВопод

► Крок 2: визначення бази для нарахування «розподільчих» ПЗ

Спираємося на п. 189.1 ПКУ:

  • для товарів / послуг — беремо ціну їх придбання;
  • для НА — балансову (залишкову) вартість, що склалася на початок відповідного звітного періоду, а за відсутності обліку НА — звичайну ціну.

Визначену базу оподаткування коригуємо на показник ЧВнеопод

► Крок 3: визначення суми «розподільчих» ПЗ

До визначеної бази оподаткування, скоригованої на показник ЧВнеопод, застосовуємо ставку податку (20, 14 або 7 %), яка фігурувала у «вхідній» ПН

► Крок 4: складання та реєстрація ПН

ПН є зведеними, код ознаки — «2». Особливості їх складання визначено в пп. 11 та 16 Порядку № 1307 

Вони підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 20 к. дн., що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ)

► Крок 5: відображення «розподільчих» ПЗ у декларації з ПДВ

А ось тут цього року відбулися зміни, які ми детально розглянемо в наступному розділі

Етап 2. Річний перерахунок

► Крок 1: перерахунок показника ЧВнеопод

Діємо так само, як на першому кроці першого етапу. Але зараз слід врахувати обсяги відповідних операцій за весь поточний рік, а для цього сумуємо показники відповідних рядків:

  • усіх декларацій з ПДВ за звітні періоди поточного року;
  • усіх УР, поданих у поточному році, незалежно від того, який звітний період у них уточнювався. При цьому використовуємо значення гр. 6 підрядка «Колонка А» відповідних рядків

► Крок 2: переобчислення бази нарахування «розподільчих» ПЗ

Базу оподаткування, визначену за п. 189.1 ПКУ (ту саму, яку визначали під час первинного нарахування «розподільчих» ПЗ), множимо на переобчислений показник ЧВнеопод та ділимо на 100

► Крок 3: розрахування нової суми «розподільчих» ПЗ

Застосовуємо до оновленого розміру бази оподаткування відповідну ставку ПДВ (7, 14 або 20 %) та отримуємо оновлені суми «розподільчих» ПЗ

► Крок 4: складання та реєстрація РК до зведених ПН

До кожної зведеної ПН з ознакою «2», які були складені протягом поточного року, складаємо окремий РК, в якому старі рядки зазначаємо зі знаком «–» та додаємо нові рядки з перерахованими показниками.

В усіх рядках зазначаємо код причини коригування «202».

Дата складання РК — не пізніше 31 грудня.

Граничний строк реєстрації — 20 січня наступного року

► Крок 5: відображення результатів перерахунку в декларації з ПДВ

Детально про це далі

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Які особливості складання розрахунків коригування до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» податкових накладних?

Розподіл податкового кредиту: «вкладаємо» в декларацію з ПДВ

Порівняно з минулорічними правилами тут відбулися певні зміни, тож подивимось, як сьогодні слід відображати нараховані «розподільчі» ПЗ у декларації з ПДВ.

Поточні нарахування Протягом року нараховані «розподільчі» ПЗ відображають у ряд. 4.1, 4.2 або 4.3 (відповідно до застосованої ставки податку) декларації з ПДВ незалежно від реєстрації зведених ПН.

Чи слід розшифровувати суми «розподільчих» ПЗ в додатках до декларації з ПДВ? Тут діє таке правило:

  • якщо відповідні суми «розподільчих» ПЗ зазначено в зведених ПН, які на дату подання декларації з ПДВ зареєстровані в ЄРПН, то розшифровувати такі суми в додатках до декларації не потрібно;
  • якщо до «розподільчих» ПЗ потрапили суми ПДВ, вказані у зведених ПН, які на дату подання декларації з ПДВ не зареєстровані в ЄРПН, то розшифрувати такі ПЗ (у розрізі кожної незареєстрованої ПН) слід у розділі «За операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ.

Результати річного перерахунку Тут слід керуватися такими правилами:

► Правило 1. Результати перерахунку «розподільчих» ПЗ відображаються у податковій декларації з ПДВ за останній податковий період року (п. 199.5 ПКУ) незалежно від того, чи відбулася реєстрація відповідних РК в ЄРПН (категорія 101.24 ЗІР).

► Правило 2. Річний перерахунок показників ЧВопод та ЧВнеопод необхідно відобразити у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного (наразі 2021) року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?

► Правило 3. Узагальнення результатів перерахунку «розподільчих» ПЗ здійснюють у таблиці 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного року. Тут потрібно вказати реквізити всіх зведених ПН, складених протягом поточного року, а також РК до них. Крім того, у розрізі кожного РК слід зазначити суми коригувань обсягів постачання та сум ПДВ (ці показники беруть із відповідних рядків розділу А табличної частини РК).

► Правило 4. Значення гр. 6, 7, 8, 9, 10 та 11 ряд. «Всього» таблиці 2 додатка Д6 переносять до ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 декларації з ПДВ (залежно від ставки оподаткування). Таким чином, суми коригування «розподільчих» ПЗ вплинуть на розмір підсумкових ПЗ грудня поточного (наразі 2021) року.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Судячи з формулювань абз. 1–3 п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21 , а також з формули обрахунку загальної суми ПЗ (колонка «Б» ряд. 9 декларації з ПДВ) ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 є «незалежними», відповідно, від ряд. 4.1, 4.2 та 4.3. Цікаво: автоматичне заповнення декларації з ПДВ, зокрема, у програмі «М.Е.doc» налагоджено саме так. Водночас виноска під таблицею 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ натякає на те, що показники ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 мають враховуватися у значеннях ряд. 4.1, 4.2, 4.3 відповідно. Отже, будьте уважними та перевіряйте, щоб у підсумковому значенні ПЗ (колонка «Б» ряд. 9 «Усього податкових зобов’язань») не відбулося дублювання.

► Правило 5. Збільшувальні РК, які на дату подання грудневої декларації з ПДВ не будуть зареєстровані в ЄРПН, слід розшифрувати у розділі «За операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» таблиці 1.2 додатка Д1 до декларації з ПДВ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Підприємці за кордоном зможуть уникнути подвійного оподаткування

Зменшувальні РК (незалежно від їх реєстрації в ЄРПН), а також збільшувальні РК, зареєстровані в ЄРПН, у додатку Д1 розшифровувати не потрібно!

► Правило 6. Розрахунок показників ЧВопод та ЧВнеопод, здійснений за результатами поточного року (той, що наведений у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного року), необхідно буде продублювати в ряд. 1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за січень наступного (наразі 2022) року та користуватися ними за потреби нарахування «розподільчих» ПЗ у звітних періодах наступного року.

Інформація для роздумів

Положення ст. 199 ПКУ не застосовуються до операцій, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, п.п. 2 п. 381, п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Отже, на нашу думку, обсяги таких операцій слід виключити з загальних обсягів постачання під час обрахунку показників ЧВопод та ЧВнеопод. Проте податківці вважають інакше. В категорії 101.24 ЗІР вони зазначають, що обсяги зазначених операцій враховуються під час заповнення гр. 4 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ. Водночас за товарами / послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених в наведених положеннях ПКУ, «розподільчі» ПЗ, передбачені п. 199.1 ПКУ, не нараховуються.

Зрозуміло, що податківцями тут рухає бажання поповнити бюджет, адже, якщо застосовувати їхній підхід, показник ЧВнеопод, а отже, й суми «розподільчих» ПЗ будуть більшими. Проте якщо ПКУ каже про непоширення усіх правил, встановлених ст. 199 ПКУ, на відповідні операції, то напевно це стосується й пп. 199.2 та 199.3 ПКУ, які регламентують правила розрахунку показників ЧВопод та ЧВнеопод.

ЦЕ ЦІКВО. В логіку податківців більш-менш вписуються положення п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, адже там ідеться саме про незастосування до певних операцій норм саме п. 199.1 ПКУ, а не положень усієї ст. 199 ПКУ.