Відчайдухи, які тільки починають свій шлях до підприємництва, часто мають справді унікальні ідеї для бізнесу і перебувають у постійному пошуку фінансового партнерства. Проєкти бувають неймовірно перспективними, але інвесторів насторожує рівень фінансової грамоти потенційного бізнесмена, і вкладати власні гроші вони не готові.

Нагадаємо, що виплата дивідендів — це лише один зі способів використання чистого прибутку, який виник у підприємства. В деяких випадках законодавство та статут вимагають від підприємства використати такий чистий прибуток і на інші цілі.

Резервний капітал

Статтею 19 Закону про АТ передбачено обов’язкове створення резервного капіталу для АТ. Резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15% статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку або за рахунок нерозподіленого прибутку. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного капіталу ТОВ або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Щорічні відрахування не можуть бути меншими ніж 5% суми чистого прибутку ТОВ за рік.

Причина появи цього нового для нас типу Розрахунку зрозуміла — перехід з з місячного на квартальний період звітності з ЄСВ, що призвело до досить значного відстрочення внесення відомостей щодо застрахованих осіб у систему персоніфікованого обліку.

Щоб не затримувати нарахування пенсій і виплат за соцстрахуванням, передбачено подання такої проміжної звітності.

У цьому матеріалі ми розглянемо умови трудового договору між працівником та ФОП. Адже на відміну від роботодавця — юридичної особи для працевлаштування у ФОП одного наказу (розпорядження) недостатньо, слід ще укласти трудовий договір у письмовій формі. Практика свідчить, що більшість підприємців дотримуються типової форми трудового договору, що була затверджена майже 20 років тому, але є й ті, хто удосконалює цю форму або взагалі імпровізуює

Отже, проаналізуємо зміст трудового договору та прокоментуємо деякі важливі нюанси.

Сподіваємося, що більшість платників ПДВ знає, що для реєстрації ПН та РК необхідно забезпечити достатній розмір реєстраційного ліміту (показник ∑Накл). Він, своєю чергою, складається з низки показників. І найбільш одіозний у цій компанії — показник ∑Перевищ. Він і стане героєм нашого матеріалу. Поговоримо, звідки він виникає та коли його практично неможливо позбутися.

Які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовуються платниками податку, якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду (ОТГ), не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів?

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Незважаючи на те, що за звітний період 2021 року ФОП-єдинники та загальносистемники звітуватимуть з ЄСВ у складі декларації, за 2020 рік потрібно відзвітувати за старою доброю формою № Д5.

Як це зробити, докладніше розповімо в цій статті

Більшість суб’єктів господарювання тісно дружать із ПДВ. Це означає, що із складанням та реєстрацією ПН вони знайомі не з чуток. У матеріалі ми узагальнили правила складання ПН.

Два основні платежі ФОП-єдиноподатників — це ЄП і ЄСВ. Про те, коли та скільки платити протягом року, як і коли звітувати, ви дізнаєтеся з пропонованого матеріалу.

ВАЖЛИВО! ФОП — платники ЄП групи 1 звільнені від сплати ЄП за січень–травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених гл. 1 розд. XIV ПКУ умов застосування першої групи платників ЄП (п. 529 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Значна частина українського бізнесу – це фізичні особи -підприємці (далі – ФОП). Хтось із таких ФОПів займається роздрібною торгівлею товарів на ринках чи інших місцях, хтось надає побутові послуги населенню (перукарні, ательє чи тому подібне).

Однак є й така частина ФОПів, які надають послуги, для яких не є обов’язковим місце надання такої послуги чи якась прив’язка до місця здійснення діяльності. До таких послуг можна віднести послуги з консультування чи розробки програмного забезпечення, дизайн, коучинг і т.д. Бо й дійсно написати програмний код можливо з будь-якого куточку України чи навіть планети, маючи лише для цього необхідне обладнання – ноутбук чи комп’ютер. І тут виникає питання: якщо такий ФОП не має конкретного місця здійснення своєї діяльності – чи можлива у нього фактична перевірка державними органами? На прикладі податкових органів відповім на це запитання.