Мінфін наказом від 19.08.2022 р. № 248 затвердив форму Довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі — Довідка) та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі — Порядок № 248).

Державна регуляторна служба в інформаційному повідомленні на офіційному сайті (drs.gov.ua → «Прес-центр» → «Важливо») повідомила, що затвердження Довідки та визначення механізму її отримання дозволить уникнути подвійного оподаткування тих підприємців, які провадять діяльність віддалено з причини вимушеного переміщення за межі території України. Це пов’язано з тим, що під час перебування за кордоном у таких суб’єктів господарювання виникає питання оподаткування в країні перебування доходу, отриманого на банківські рахунки, які відкриті в Україні, тобто з джерелом походження в Україні.

Нарешті ми дочекались! Світ побачив наказ МФУ «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від 29.07.2022 р. № 225 (далі — наказ № 225).
Розберімося, кого це стосується і як працює….

Передмова

Спочатку нагадаємо хронологію подій. Попри те, що війна в країні триває, Закон № 2260 починаючи з 27.05.2022 р. повернув платникам податків потребу повноцінно виконувати свої податкові обов’язки зі сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації ПН, АН, РК, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Мін’юст у листі від 20.09.2021 р. № 82310/8.4.4/32-21 направив рекомендації щодо питань, пов’язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичної особи.

Для встановлення відомостей про КБВ юридичної особи та внесення їх до Єдиного державного реєстру державному реєстратору разом із відповідною заявою щодо державної реєстрації мають бути подані, зокрема, такі документи, як:

Існуючі правові реалії не гарантують виконання фінансових зобов’язань навіть у разі наявності рішення суду і судового наказу. Що вже говорити про збитки від несвоєчасного виконання або невиконання зобов’язань. І судова практика в цьому питанні вказує на умови договору і в окремих випадках на загальні норми (глава 51 ЦК) і зокрема на п.4 ч.1 ст. 611 ЦК.

Договір є наріжним каменем в питаннях відшкодування збитків. Так, сторона відносно якої було порушено зобов’язання, має право на відшкодування витрат від втрати або пошкодження майна, а також на неодержані доходи в разі своєчасного виконання зобов’язань.

Від 28.04.2020 року діють нові правила розкриття кінцевих бенефіціарних власників («КБВ»), що встановлюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р.

Станом на дату написання цього коментаря відповідні форми реєстраційних заяв та структура власності, яка відтепер буде обов’язковим документом при розкритті інформації про КБВ, перебувають у розробці та ще не затверджені, тому ми окреслюємо лише ті аспекти, про які мова нижче.

Взаємодія з новим контрагентом може бути надзвичайно успішною для всіх сторін. Однак, якщо заздалегідь не перевірити надійність майбутнього контрагента, створюється величезний потенціал для численних конфліктів як з ними, так і з державними органами.

Світові відомо безліч прикладів відмінної спільної взаємодії: Red Bull і GoPro, MasterCard і Apple Pay, Nike і Apple. Але що, якщо перед нами стоїть завдання укласти контракт з менш відомими компаніями? Чи розумно сподіватися тільки на інтуїцію та фарт?

Споконвіку бджільництвом в Україні займалися переважно дрібні виробники. Утім, це не заважає українському пасічнику підкорювати внутрішні та зовнішні ринки якісним медом та iншими продуктами бджільництва. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, зміцнивши гривню.

Неофіційна статистика говорить, що виробничий фонд галузі налічує близько 400 тис. бджолярів та понад 3,7 млн бджолосімей, а валове річне виробництво меду сягає 80 тис. т. Водночас відомо, що мінімум 20-30% пасік в Україні є не зареєстрованими. Такі цифри ускладнюють та унеможливлюють роботу ветеринарної служби та повноцінної роботи фермерів. Як наслідок, маємо неякісний мед та шкоду галузі в цілому.

1. Чи може засновник підприємства виконувати обов’язки його директора безоплатно?

Суд вказав, що такі відносини є корпоративними, тому укладати трудовий договір не потрібно

Докладніше