Споконвіку бджільництвом в Україні займалися переважно дрібні виробники. Утім, це не заважає українському пасічнику підкорювати внутрішні та зовнішні ринки якісним медом та iншими продуктами бджільництва. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, зміцнивши гривню.

Неофіційна статистика говорить, що виробничий фонд галузі налічує близько 400 тис. бджолярів та понад 3,7 млн бджолосімей, а валове річне виробництво меду сягає 80 тис. т. Водночас відомо, що мінімум 20-30% пасік в Україні є не зареєстрованими. Такі цифри ускладнюють та унеможливлюють роботу ветеринарної служби та повноцінної роботи фермерів. Як наслідок, маємо неякісний мед та шкоду галузі в цілому.

Для чого реєструвати пасіку?

Процедура узаконення бджолосімей надає чимало вигод фермеру:

1. Шанс відшкодування збитків.

Якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їх мешканцями не занесені до реєстру, то на юридичному рівні їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде мегаскладною місією. Раніше про страхування бджіл розповідали тут.

2. Спрощені умови реалізації продукції.

Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. Можливість запобігти падежу

У 2018 р. пасічники втратили 100-120 млн грн через загибель 35-40 тис. бджолосімей внаслідок використання аграрними господарствами неякісної агрохімії. У разі реєстрації пасіки її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. Цей момент прописаний у ст. 37 Закону України «Про бджільництво». У разі отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред’явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.

4. Отримання державних дотацій.

Якщо бджоляр має реєстраційні документи на пасіку, то може претендувати на державну допомогу у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання, пільгові кредити, гранти міжнародних організацій.

Реєстрація пасіки

  • Потрібно написати заяву на ім’я голови сільської, районної, міської ради (із зразком можна ознайомитись тут (Зразок 1) або тут). У заяві повинні бути вказані особисті дані (ПІБ, адреса, телефон), фактична кількість бджолосімей та адреса розташування пасіки.Віднести її до сільської, районної чи міської ради і зареєструвати. Голова ради або її помічник заносить дані у спеціальну книгу реєстрацій. Усе! Ваша пасіка зареєстрована.

Для отримання реєстрації пасіки

Однієї заяви до голови територіальної громади мало. Наступним кроком у  реєстрації пасіки є акт лабораторних досліджень. Для цього:

1. Потрібно зібрати підмор з вуликів по 10 шт з кожного. Для невеликої пасіки до 50 бджолосімей рекомендуємо дослідити від 3-х до 10 бджолосімей. Для більшої пасіки — не менше 50% від усієї кількості бджолосімей. Вартість дослідження 1 проби —  42, 07 грн (мікроскопічне дослідження на вароатоз, акарапідоз, нозематоз і амебіаз (15,33+13,37+13,37).

2. Підмор відноситься у місцеве управління ветеринарної медицини.Там же пасічник отримуєте супровідний лист для лабораторії. У документі вказано: вид дослідження, який матеріал відправляється на дослідження і в якій кількості, кому належить матеріал, можливий діагноз (кліщ вароатоз, нозематоз).

Бджоли

3. Далі підмор разом із супровідним листом  треба віднести у лабораторію. Оплачуєте дослідження і чекаєте результатів. Зазвичай вони готові наступного дня. Результати дослідження надходять до управління ветеринарної медицини.

4. Інспектор, який готує  паспорт призначає дату обстеження пасіки для складання Акту. У призначений час привозите його на свою пасіку (або компенсуєте йому витрати на приїзд). Спеціаліст складає Акт обстеження пасіки.

5. Далі інспектор виписує паспорт пасіки, в якому робить відмітку про дослідження. Така відмітка в паспорті робиться 2 рази/рік. Тобто 2 рази на рік потрібно здавати підмор на лабораторні аналізи.

6. Як бачимо, немає нічого складного у процедурі реєстрації пасіки. Зате бонусів, яких надає узаконення бджолосімей, значно більше. А значить і пасічник спокійний за смугастих підопічних.

Автор: Марина Солонар, Kurkul.com