Skip to main content Skip to search

ПДФО

Яку суму можна переказувати на картку без комісії та податку: нові правила

Експерт розкрив усі важливі нюанси грошових операцій в Україні.

В Україні використання карт для фінансових операцій та обміну подарунками є дуже популярною практикою.

З 1 квітня Нацбанк скасував ліміт на переказ з картки на картку, який становив 150 тисяч гривень на місяць. Тепер такого обмеження для фізичних осіб немає.

Василь Андрусяк – партнер MORIS, керівник практики податкового права, розповів УНІАН, як відбувається в Україні переказ грошей з картки на картку.

Переказ з картки на картку безкоштовно

За його словами, де-юре 2 тисячі гривень на рік – це та сума, яка не підлягає оподаткуванню. Як зазначено в Податковому кодексі, оподаткуванню не підлягають 25% від мінімальної зарплати (чверть від 8 тисяч гривень – 2 тис. грн, – Ред.). Однак така пільга стосується тільки подарунків у натуральній формі і не поширюється на грошові виплати в будь-якій сумі.

“В ідеалі оподатковувати повинні всі перекази на картку, які перевищують суму 2 тисячі гривень, але з поправкою на те, чи є це доходом людини чи ні. Тобто, людині не потрібно платити податки, якщо кошти їй дали в борг, і вона поверне стільки, скільки й отримала. Але, якщо не близький родич просто надсилає людині гроші, то теоретично одержувач має задекларувати дохід”, – пояснив Андрусяк.

Крім податків, фізичні особи також власним коштом несуть витрати на сплату всіх банківських комісій під час пересилання коштів. Такі комісії залежать від тарифів, визначених банком, і можуть суттєво відрізнятись у різних банківських установах (зазвичай це залежить від цілої низки чинників, як-от тарифи банку на обслуговування карткових рахунків, тарифи на внесення/зняття готівки, переважну клієнтську базу банку – бізнес чи населення, розміри банку тощо). Тому перед переказами коштів доцільно поцікавитися в банку його тарифами для обслуговування таких операцій.

Також він розповів, як відбувається переказ з картки на картку різних банків як подарунок.

Податковий кодекс чітко передбачає, що подарунки між членами сім’ї 1-2 ступенів споріднення не підлягають оподаткуванню, навіть якщо йдеться про великі суми.

Якщо ж вам не родич як подарунок захоче скинути на карту, наприклад, 100 тисяч гривень, то ви будете зобов’язані сплатити податки, оскільки отримали дохід.

Загалом для будь-якого виду доходів в Україні є базова ставка:

  • податок на доходи фізичних осіб – 18%;
  • військовий збір – 5%.

Для подарунків не від близьких родичів діє зменшена ставка ПДФО – 5%, однак за відсутності підписаного та нотаріально посвідченого договору дарування податкові органи, ймовірно, трактуватимуть такі кошти як “інший дохід”, що оподатковується за ставкою 18% ПДФО.

Сплатити такі податки можна онлайн на сайті Податкової через електронний кабінет платника податків.

Як зараз працює фінмоніторинг

Система фінансового моніторингу в Україні та світі покликана запобігати насамперед фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. А її додаткова функція – запобігати легалізації злочинних коштів.

“Саме ця додаткова функція для більшості українців і є важливою та актуальною, а подекуди й проблематичною, оскільки деякі громадяни мають неофіційні кошти, наприклад, зароблені за тренерську діяльність, репетиторство тощо, і вони ці кошти приносять у банк, кладуть на рахунок і починають кудись перераховувати”, – сказав Андрусяк.

Тобто в банку з’являються неофіційні кошти, а з погляду законодавства будь-які неофіційні кошти – злочинні, оскільки було скоєно злочин, наприклад, несплата податків або здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності. Тому в Україні, як і в більшій частині цивілізованого світу, діє система фінансового моніторингу.

Є велика низка суб’єктів фінансового моніторингу, але ключові з них – це банки, тому що на них припадає найбільша частка будь-яких фінансових операцій.

З 2020 року підхід законодавця до здійснення фінансового моніторингу такий – перевіряють фінансові операції на суму 400 тисяч гривень і більше (для суб’єктів, що мають відношення, зокрема, до азартних ігор, – 55 тисяч гривень), які ще мають один із критеріїв:

  • є транскордонними;
  • здійснюються з готівкою;
  • пов’язані з РФ (у нашій державі вони заборонені) або з країнами, які не виконують світові настанови по боротьбі з відмиванням коштів (наприклад, йдеться про КНДР та Іран);
  • здійснені політично значущими особами.

Транскордонні операції з іноземною валютою перебувають під пильним контролем, оскільки в Україні є проблеми з валютою, і влада хоче запобігти її неконтрольованому відтоку.

“Тобто, якщо я завтра беру 400 тисяч гривень готівкою, йду в банк і кладу собі на рахунок, то фінорганізація буде зобов’язана провести мій фінансовий моніторинг. У банку мені не скажуть, що я злочинець, але попросять пояснити походження коштів. Якщо я подаю свої декларації, показую, що в мене ці гроші є, просто я саме зараз захотів покласти їх на рахунок, тоді банк пропустить операцію”, – уточнив експерт.

Але ще банки можуть перевіряти будь-які підозрілі операції, і тут фінансові організації мають простір для “маневрів”, оскільки Державна служба фінансового моніторингу України та Нацбанк перестали вказувати їм, які саме операції вважати підозрілими, оскільки це такий широкий спектр, що неможливо дати їхній вичерпний перелік. Колись такий перелік складали, і всі махінатори дивилися на нього, бачили, що якась операція в ньому є, відмовлялися від неї і називали її якось інакше, щоб продовжувати незаконну діяльність.

Делегування повноважень банкам щодо визначення того, яка операція є підозрілою, – правильний крок, оскільки вони загалом знають рівень доходів своїх клієнтів, їхню середньомісячну активність за банківськими рахунками і швидше можуть помітити, коли вона стане підозрілою. У той момент, коли активність клієнта за рахунком стане підозрілою, банк зобов’язаний запитати в особи, що відбувається.

В Інтернеті можна знайти безліч історій, у яких клієнти банків-фізичні особи скаржаться на “утиски” з боку фінустанов. Наприклад: “Я хотів перерахувати комусь 10 тисяч гривень, а мене заблокували”. І тут, найімовірніше, справа не в тому, що перерахування 10 тисяч гривень є чимось поганим. А суть проблеми може полягати в тому, що особа неодноразово здійснювала переказ з картки на картку 10 тисяч гривень кільком людям, і тому виникає логічне запитання: “А, може, це зарплата платиться?”. І часто так і є – людина може вести незареєстровану підприємницьку діяльність і перекидати працівникам зарплату на картки. А це незаконно. Банк, побачивши підозрілі операції, зупиняє будь-які транзакції і просить клієнта пояснити, що відбувається (найчастіше це може бути або повідомлення в застосунку, або дзвінок від менеджера).

В ідеалі банку потрібно надати документи, зокрема такі, що підтверджують походження коштів (зокрема, документ про джерела/суми нарахованого доходу можна взяти через електронний кабінет платника податків), а також пояснення щодо здійснення транзакції. Якщо йдеться про невеликі суми, і для них є логічне пояснення, тоді одних лише слів може бути достатньо. Багато що залежить саме від співробітників конкретного банку, які здійснюють фінмоніторинг.

“Але я б завжди націлювався на надання документів. Якщо порушення дуже серйозне, йдеться про велику суму, то в такому разі банк має розірвати ділові відносини з клієнтом-порушником, тобто перестати його обслуговувати, і зобов’язаний надіслати звіт-повідомлення про інцидент до Державної служби фінансового моніторингу, а це відомство потім має повноваження звертатися до правоохоронних чи контролюючих органів, зокрема до Податкової, СБУ, ДБР, БЕБ, для того, щоб вони втрутилися в ситуацію, якщо це потрібно”, – зауважив експерт.

Наприклад, Державна служба фінмоніторингу може звернутися до СБУ, якщо незаконна операція має російський слід. Так виглядає система фінансового моніторингу.

Додатково до системи фінмоніторингу, Нацбанк виступив з ініціативою на рівні меморандуму з банками для боротьби з дропами, оскільки перекидання коштів з картки на картку набрало просто шаленого масштабу. НБУ запропонував банкам встановити рівні ризикованості клієнтів і обмежити перекидання з картки на картку залежно від ступеня ризику. Зараз для клієнтів середнього і низького ступеня ризику встановлено ліміт у розмірі 150 тисяч гривень, а для високого – 50 тис.

“Тобто перекидання коштів у межах 50 тисяч гривень – це начебто окей, але, якщо сума буде більшою, тоді однозначно операції розглядатимуться “під мікроскопом”. Крім того, банк може поцікавитися деталями будь-яких операцій, які йому здадуться підозрілими”, – підсумував Андрусяк.

Також експерт розповів про міжнародний переказ грошей з картки на картку.

На сьогодні фізичним особам дозволено пересилати валюту за кордон зі своїх валютних рахунків на рахунки одержувачів в іноземних банках на суму в еквіваленті 100 тис. грн на календарний місяць. Винятки існують для SWIFT-переказів за низкою операцій, таких як, наприклад, оплата навчання, медичних послуг, аліментів, витрат на повернення тіла померлого за кордоном тощо.

Джерело: https://www.unian.ua/economics/finance/yakiy-v-ukrajini-podatok-za-perekaz-z-kartki-na-kartku-shcho-potribno-znati-12998919.html

Читати далі
Борги

З 1 квітня 2024 року зростає розмір мінімальної зарплати — на що це вплине?

Як зміниться розмір мінзарплати МЗП встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах (ч. 2 ст. 95 КЗпП та ч. 2 ст. 3 Закону про оплату праці). На 2024 рік ці розміри визначено у ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.

МЗП на 2024 рік (ч. 1 ст. 8 Закону про держбюджет-2024)

Читати далі

Зміни в оподаткуванні благодійної допомоги під час війни

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що Законом № 2516 внесені зміни до ПКУ щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій.

Так, 2 вересня набрав чинності Закон від 15.08.2022 № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки України».

Читати далі

Благодійну допомогу фізособам під час війни звільнено від ПДФО та ВЗ

Законом №2120 внесено зміни до правил оподаткування благодійної допомоги. За ними допомога фізособам з територій, де проводяться бойові дії, звільняється від сплати ПДФО та відповідно від військового збору, незалежно від суми такої допомоги. З 17 березня 2022 р. почав діяти Закон №2120. Зокрема, ним внесено зміни до п. 165.1 ПКУ щодо  звільнених від ПДФО  доходів фізосіб у вигляді благодійної допомоги.

Допомога фізособам від відчизняних благодійників 

Так, пп. 165.1.54 ПКУ доповнили підпунктом «в», який передбачає наступне. Сума допомоги звільняється від ПДФО, якщо її виплачено благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами в порядку, визначеному Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, на користь:

Читати далі

Каски, бронежилети та інше спорядження: чи може роботодавець забезпечити мобілізованого працівника без оподаткування?

Повномасштабна війна в Україні триває другий рік, і питання мобілізації працівників (як добровільної, так і за повістками) торкнулось вже майже кожного роботодавця.

Згідно законодавства, мобілізованих мають забезпечити переважною більшістю необхідних речей та продовольства, однак, як показує практика, деякі речі мобілізовані купують самостійно на заміну виданим.

Часто, це бувають:

  • бронежилет та плити до нього,
  • військовий шолом з балістичним захистом,
  • берці, призначені для військовослужбовців тощо.
Читати далі
Податок на нерухомість: відповіді фахівця

Оренда нерухомості у фізособи-непідприємця: оформлення й облік

Підприємство серед іншого має право орендувати нерухомість (приміщення) у фізособи. Однак щодо цього є низка нюансів, зокрема, нотаріальне посвідчення договору, особливості звітування та перерахування…

Договір оренди

Бажаючи взяти в платне користування приміщення у фізособи, потрібно оформити договір оренди (ст. 759 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Його укладають у письмовій формі (ст. 793 ЦКУ).

Читати далі

«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»: Роз’яснення: Виплата заробітних плат в умовах воєнного стану

Із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. У такій ситуації вкрай важливо забезпечити права громадян України на своєчасне отримання заробітної плати, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України “Про оплату праці” та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Читати далі

Чи включаються до доходу ФОПа проценти, нараховані на залишок коштів на рахунку

Дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу ФОП, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності. Про це повідомляє ГУ ДПС у Волинській області.

Проте такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Читати далі

ПДФО + ВЗ + ЄСВ = єдина звітність

Закони пишуться для звичайних людей, тому вони повинні ґрунтуватися на звичайних правилах здорового глузду. Ця цитата належить Т. Джефферсону — третьому президентові США.

Не знаємо, чи цим принципом керувався законодавець, коли вносив у ст. 51 ПКУ і п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ норму про об’єднання звітності з ПДФО/ВЗ зі Звітом з ЄСВ (зміни набудуть чинності з 01.01.2021 р.)… Але тут, як говорив уже наш перший Президент Л. Кравчук, — «Маємо те, що маємо!».

Читати далі
Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2017 рік

Нарахування та оподаткування дивідендів у 2020 році

Нагадаємо, що виплата дивідендів — це лише один зі способів використання чистого прибутку, який виник у підприємства. В деяких випадках законодавство та статут вимагають від підприємства використати такий чистий прибуток і на інші цілі.

Резервний капітал

Статтею 19 Закону про АТ передбачено обов’язкове створення резервного капіталу для АТ. Резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15% статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку або за рахунок нерозподіленого прибутку. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного капіталу ТОВ або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Щорічні відрахування не можуть бути меншими ніж 5% суми чистого прибутку ТОВ за рік.

Читати далі