Цей рік приніс платникам ПДВ запуск оновленої системи моніторингу, результатом чого можливе блокування податкової накладної чи розрахунку коригування. Сьогодні в консультації про те, як працює оновлена система з урахуванням змін весняних та осінніх змін 2018 року.

Оновлена система моніторингу податкових накладних 2019 Запуск оновленої системи блокування податкових накладних відбувся ще 22 березня. Однак, у жовтні-листопаді 2018 року відбулися ще додаткові уточнення критеріїв роботи системи. Насьогодні чинними є наступні документи щодо моніторингу податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, у редакції постанови КМУ від 24 жовтня 2018 р. № 936 (далі – Постанова № 117); Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, затверджені ДФС 05.11.2018 р. Знайти її можна на сайті ДФС; Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які використовуються для моніторингу податкових накладних, затверджені ДФС 05.11.2018 р. Їх знайти можна там же – на сайті ДФС.

Конституційний Суд України визнав неконституційною норму КК України щодо незаконного збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття 3682 не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України.

Відповідне Рішення № 1-р/2019 було прийнято 26 лютого 2019 року.

Суд вважає, що відстрочення сплати судового збору для суб’єкта владних повноважень не узгоджується з основним завданням адміністративного судочинства. Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішив, що податковий орган не має права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Ухвалою від 21 лютого у справі № 340/495/19 заяву повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку, оскільки Закон “Про судовий збір” не дозволяє відстрочувати або розстрочувати сплату судового збору суб’єктами владних повноважень. Це обумовлено тим, що держава зобов’язана належним чином фінансувати органи, які виконують владні функції.

Суд нагадав, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

“Суд не вправі відстрочувати або розстрочувати під час розгляду адміністративних справ сплату судового збору за подання позову суб’єктом владних повноважень, оскільки це б не узгоджувалось з основним завданням адміністративного судочинства. Тому, під “стороною” в розумінні приписів частини 1 статті 133 КАС України треба розуміти громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи)”, – зазначено в ухвалі.

Суд також зазначив, що податковий орган просить відстрочити сплату судового збору у зв’язку із блокуванням його рахунків іншим суб’єктом владних повноважень, який контролює правильність використання бюджетних коштів.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/184405_fskali-ne-mayut-prava-na-rozstrochku-sudovogo-zboru-pri-podach-zayavi-pro-pripinennya-vitratnikh-operatsy-na-rakhunkakh-platnika-podatkv

Верховний Суд роз’яснив, що податкова вимога є дійсною протягом існування податкового боргу

Суть справи: підприємство просило скасувати другу податкову вимогу, яка була надіслана йому на заміну першої. Фіскали в свою чергу вказали, що надіслали нову вимогу, оскільки сума податкового боргу змінилася (з одного виду податку заборгованість була погашена, а з іншого – виникла).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Одержувач іноземних доходів зобов’язаний подати річну податкову декларацію і обкладати їх за ставкою 18 відсотків. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Оприбуткування готівки — це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

С 2013 по 2017 год Государственная фискальная служба выписала штрафных санкций на сумму 256 млн грн. Особенно активно ведомство наказывало за неправильное декларирование контролируемых операций и ошибки при трансфертном ценообразовании, сообщила пресс-служба ГФС.

Основными странами, резидентов которых штрафовали больше всего за нарушение требований по КО (кроме банковских), оказались Швейцария (36%) и Кипр (8%). В целом, как сообщают налоговики, больше всего компаний, которые совершают КО, зарегистрировано в Офисе крупных налогоплательщиков ГФС (37,4%), Киеве (23%) и в Киевской области (4,6%).

ВС розглянув справу щодо неправомірності невідшкодування заявлених сум ПДВ.

Суть справи. Позивач подав до органу ДФС в електронній формі декларацію з ПДВ, в якій заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Разом з декларацією позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Процесуальні питання подання скарг до Верховного Суду та розподілу витрат на професійну правничу допомогу – у центрі уваги користувачів Verdictum.

Новорічні свята цілком очікувано вплинули на активність користувачів системи аналізу судових рішень Verdictum протягом січня. Однак загальні тенденції збереглися – й цього місяця серед п’ятірки найбільш популярних рішень чотири винесено суддями Верховного Суду. Тим більш цікаве лідерство «у загальному заліку» саме рішення, яке було винесено судом апеляційної інстанції. Отже, почнемо розглядати топ-5 рішень січня-2019 детальніше: