1. Чи може засновник підприємства виконувати обов’язки його директора безоплатно?
Суд вказав, що такі відносини є корпоративними, тому укладати трудовий договір не потрібно
Оскарження «трудових» штрафів стало масовим не так давно, а тому єдиної правозастосовчої практики поки не існує. Виходячи з цього, вважаємо за необхідне висвітлити найбільш важливі судові рішення.
Розмежування трудових відносин і цивільно-правових
В першу чергу, хочеться нагадати про необхідність розмежування трудових відносин і цивільно-правових, тобто відносин між роботодавцем і працівником та відносин між замовником послуги і виконавцем.
Перелік викладено у новій редакції постановою Кабміну від 27 лютого 2019 року № 144, яка набула чинності 16 березня.
Державна фіскальна служба постійно працює над вдосконаленням СМКОР. Останніми змінами в Систему, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 926, який набрав чинності з 17 листопада 2017 року, були:
Головне управління ДФС у Донецькій області доводить до відома платників лист ДФС України від 06.09.2017 № 2723/99-99-07-05-01-18 «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків”
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331197.html повідомила наступне.
Новації, які запропоновані ДФС для реалізації в системі блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), в десятки разів зменшать кількість зупинених документів. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС.
Суть справи: засновник підприємства виконував обов’язки його директора без нарахування та виплати зарплати. Держпраці наклало на нього штраф з підстав того, що такі трудові відносини не були оформлені трудовим договором, а також не здійснено обов’язкове нарахування мінімальної зарплати. Такі дії інспектора Держпраці були оскаржені у суді.
Місцевий суд позовні вимоги задовільнив.
Цей рік приніс платникам ПДВ запуск оновленої системи моніторингу, результатом чого можливе блокування податкової накладної чи розрахунку коригування. Сьогодні в консультації про те, як працює оновлена система з урахуванням змін весняних та осінніх змін 2018 року.
Оновлена система моніторингу податкових накладних 2019 Запуск оновленої системи блокування податкових накладних відбувся ще 22 березня. Однак, у жовтні-листопаді 2018 року відбулися ще додаткові уточнення критеріїв роботи системи. Насьогодні чинними є наступні документи щодо моніторингу податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, у редакції постанови КМУ від 24 жовтня 2018 р. № 936 (далі – Постанова № 117); Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, затверджені ДФС 05.11.2018 р. Знайти її можна на сайті ДФС; Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які використовуються для моніторингу податкових накладних, затверджені ДФС 05.11.2018 р. Їх знайти можна там же – на сайті ДФС.
Конституційний Суд України визнав неконституційною норму КК України щодо незаконного збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття 3682 не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України.
Відповідне Рішення № 1-р/2019 було прийнято 26 лютого 2019 року.
Суд вважає, що відстрочення сплати судового збору для суб’єкта владних повноважень не узгоджується з основним завданням адміністративного судочинства. Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішив, що податковий орган не має права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Ухвалою від 21 лютого у справі № 340/495/19 заяву повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку, оскільки Закон “Про судовий збір” не дозволяє відстрочувати або розстрочувати сплату судового збору суб’єктами владних повноважень. Це обумовлено тим, що держава зобов’язана належним чином фінансувати органи, які виконують владні функції.
Суд нагадав, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
“Суд не вправі відстрочувати або розстрочувати під час розгляду адміністративних справ сплату судового збору за подання позову суб’єктом владних повноважень, оскільки це б не узгоджувалось з основним завданням адміністративного судочинства. Тому, під “стороною” в розумінні приписів частини 1 статті 133 КАС України треба розуміти громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи)”, – зазначено в ухвалі.
Суд також зазначив, що податковий орган просить відстрочити сплату судового збору у зв’язку із блокуванням його рахунків іншим суб’єктом владних повноважень, який контролює правильність використання бюджетних коштів.