Фахівці Офісу великих платників повідомляють, що в зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), дозволено застосування “виробничого” методу для визначення податкової амортизації.

При цьому пунктом 52 підрозділу 4 розділу XX Кодексу передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з II – IV кварталу 2020 року “виробничого” методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом.

23 травня набув чинності Закон № 466-IX, що вносить зміни до Податкового кодексу. Розглянемо, які новації передбачені для фізичних осіб – підприємців на спрощеній та загальній системі оподаткування.

1. Податок на репатріацію. Ст. 133 ПКУ доповнено підпунктом 133.1.4 згідно з яким фізичні особи підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність стали платниками податку на прибуток підприємств щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України.

23 травня набув чинності Закон № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Податківці надали роз’яснення стосовно внесених змін.

Зазначається, що серед загальних змін, запроваджених Законом:

Через чотири місяці після прийняття Верховною Радою Закону (проекту №1210) про внесення змін до Податкового кодексу його підписав Президент і 22 травня офіційно опублікував Голос України. Тепер це Закон № 466-IX і більшість його норм набули чинності вже з 23 травня.

Вся інформація про поточні податкові зміни доступна в новому модулі ПОДАТКИ-2020, багато з матеріалів якого відкрито для вільного доступу.

Податківці повідомили про зміни у регламенті видачі ЕЦП від ІДД ДПС

Наказом МОЗ № 963 27 квітня внесено зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. Зокрема, з’явилася можливість відкривати листки непрацездатності лікарями первинної ланки на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Також відповідно до внесених змін на період тимчасового усунення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення та які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості тимчасово перевести за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, лікар-інфекціоніст або лікуючий лікар видає листок непрацездатності на підставі результатів досліджень лабораторних центрів МОЗ.

Законом № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 28 квітня, також внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідні роз’яснення надав Вінницький окружний адміністративний суд.

На сайті Державної служби фінансового моніторингу України оприлюднили Рекомендації щодо подання з 28 квітня 2020 року суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ)  – небанківськими установами до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Йдеться про:

28 квітня – дата набрання чинності новим Законом про фінмоніторинг. За кілька кроків до цієї важливої події Національний банк різко збільшив роз’яснювальну роботу щодо нових реалій переказу коштів, роботи фінансових установ та інших, пов’язаних з фінмоніторингом, питань. Так, перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова розповіла про основні зміни, яких варто чекати українцям.

По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми. Операції звичайних людей — студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки — перевірятимуть менше.