Skip to main content Skip to search

Архів для Статті

Критерії та показники підприємницького ризику

У загальному процесі управління підприємницьким ризиком од­не з центральних місць належить системі його показників та розра­хунку їх.

У літературі, присвяченій підприємницькому ризику, немає од­нозначних підходів до цього питання. Наявні їх вирішення можна звести до таких варіантів:

Читати далі

Оцінка підприємницького ризику на основі аналізу фінансового стану підприємства

Оцінка ризику на основі аналізу фінансового стану фірми є одним з найбільш доступних і достовірних методів як для підприємства, так і для його партнерів.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, що характеризується системою абсолютних і відносних показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз фінансового стану дозволяє оцінити фінансову стійкість підприємства, яка є критерієм оцінки підприємницького ризику. Залежність між фінансовою стійкістю підприємства і ризиком прямо пропорційна: при погіршенні фінансового стану підприємства виникає небезпека виникнення цілого комплексу фінансових ризиків, одним з яких є ризик банкрутства.

Читати далі
Президент підписав Закон

УКАЗ Президента України Про введення воєнного стану в Україні

Указ затверджено із застереженням

У зв’язку із черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, що мав важкі наслідки, іншими агресивними діями Російської Федерації в Азовському та Чорному морях, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації, на тлі окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та частини Донецької та Луганської областей, небезпекою державному суверенітету та незалежності України, її територіальній цілісності, з метою створення умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями наданих їм повноважень, необхідних для відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції УкраїниЗакону України “Про правовий режим воєнного стану” постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з’єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34383941 – 4453 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

4. Кабінету Міністрів України:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити постачання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням матеріально-технічних ресурсів і майна, надання послуг та їх фінансування в обсягах, що необхідні для ефективного виконання покладених на них завдань в особливий період.

5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період із введенням ступеня ПОВНА ГОТОВНІСТЬ визначені об’єкти єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем.

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
26 листопада 2018 року
N 393/2018

Читати далі
Пенсионный фонд начнет проверять бизнес

Пенсионный фонд начнет проверять бизнес и делать директоров невыездными

Одновременно ПФ придется соблюдать ряд новых требований по выплате пенсий, а людям нужно будет оставлять свои отпечатки пальцев

Пенсионному фонду серьезно перепишут правила работы и пожилым людям придется получать свои выплаты по-новому. Так как это изложено в правительственном законопроекте, утвержденном в среду на заседании правительства. Этот документ не просто вводит регрессивную систему начисления единого соцвзноса на большие зарплаты, но и меняет подходы ПФ. В случае принятия проекта Верховной Радой, старикам придется проходить фотофиксацию, оставлять отпечатки пальцев и много других вещей. Одновременно изменятся взаимоотношения Пенсионного фонда с бизнесом — у ПФ серьезно расширятся полномочия, и он превратится в контролера.

Читати далі

ВИМОГА СЛІДЧОГО В ПОРЯДКУ СТ. 93 КПК: ЗБІР ДОКАЗІВ ЧИ СПОСІБ ТИСКУ?

У всьому світі бізнес, який успішно розвивається, завжди викликає заздрість конкурентів. У сучасній Україні на прогрес компанії в першу чергу звертають увагу не гравці ринку, а правоохоронні органи.

Першою ластівкою зародження такого пильного інтересу служить запит/«вимога» слідчого «в порядку ст. 93 КПК України» надати документи, що стосуються діяльності підприємства. Як правило, це фінансово-господарська документація (договори, накладні, акти, платіжні документи), інформація щодо активів компанії, дані про співробітників/службових осіб підприємства, посадові інструкції, накази.

Читати далі
Лайфхак для бізнесу: як діяти, якщо завітали "ревізори"

Перевірка та моніторинг контрагентів: доступні засоби з погляду корпоративного юриста

В практиці нерідко виникають ситуації, коли контрагенти, для укладення вигідного контракту, намагаються, так би мовити, «не афішувати» проблеми, що здатні істотно вплинути на їх платоспроможність.

Як наслідок, вимога часу полягає у тому, що до укладення контракту та в ході його виконання (якщо йдеться про довготривалі відносини) є потреба опрацювати значні масиви інформації про контрагента, отримані як від нього самого, так і із незалежних, публічних джерел. В обов`язковому порядку порівнюються відомості, внесені сторонами у преамбулу та реквізити договору, із публічними даними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Реєстр функціонує відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» і дає загалом, миттєвий і безкоштовний доступ до базових відомостей про зареєстровану особу.

Читати далі
Фонд гарантування передав колекторам проблемні кредити 63 банків-банкрутів

Перевірки Держпраці: виправляємо до візиту інспектора праці

Перелік питань, що вивчаються під час інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, наведено в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, форма якого затверджена наказом Мінсоцполітики України від 18.08.2017 р. № 1338.

Інспектори праці перевіряють дотримання, зокрема, норм КЗпП, норм Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Читати далі
Фонд гарантування передав колекторам проблемні кредити 63 банків-банкрутів

Контроль за змінами в складі учасників ТОВ і протидія корпоративному рейдерству

Юристка, проаналізувавши випадки рейдерства, виявила причини явища та вказала, що слід зробити для свого захисту. Відповідно до статистики Генеральної прокуратури України, минулого року було зафіксовано понад 400 рейдерських захоплень і це найбільша цифра за останні 5 років. Але потрібно розуміти, що це лише офіційна статистика, адже нерідко за фактом атак взагалі не порушуються кримінальні провадження і ці випадки переходять в господарську юрисдикцію. В деяких випадках провадження відкривають за іншими статтями, наприклад – хуліганство.

Рейдерські захоплення вже давно вийшли на новий рівень. Якщо раніше атаки відбувалися, в основному, за допомогою озброєних угруповань, то на сьогодні рейдери почали захоплювати підприємства, змінюючи склад учасників юридичної особи, отримуючи таким чином контроль над підприємством.

Що слід розуміти під словом рейдерство? В Україні це захоплення чи заволодіння активами/корпоративними правами юридичної особи із застосуванням незаконних методів та засобів, в тому числі силових. При цьому, наприклад, в США досить поширене рейдерство, яке контролюється і регулюється законом, так зване недружнє поглинання.

Покращення для бізнесу

Всі ми пам’ятаємо 2015 рік, коли нова влада зробила життя бізнесу легшим, спростивши реєстраційні та бюрократичні процедури.

З’явилися «альтернативні» реєстратори, комунальні підприємства в сфері реєстрації бізнесу, нотаріуси, які отримали повноваження реєструвати майно, нерухомість та бізнес за спрощеними процедурами.

Основними проблемами стали принцип екстериторіальності та відсутність необхідності нотаріального посвідчення підписів на документах, які подавались реєстраторам.

Це стало лакмусовим папірцем для рейдерів і призвело до низки рейдерських атак на бізнес.

За неофіційною статистикою, в 2015 році було здійснено понад 3000 рейдерських атак, 90% з яких були успішними.

Було ваше, стало наше.

Зрозумівши, що «покращення» відбулось не зовсім так як хотілось, трохи згодом було прийнято так званий антирейдерський закон, яким держава вирішила захистити власників майна від своїх же непродуманих реформ.

Що змінилось:

· Відмінили екстериторіальність.

· Повернули нотаріальне посвідчення підписів на документах.

· Посилили відповідальність за незаконні дії, що призводять до захоплень та зобов’язали реєстраторів перевіряти судові рішення в реєстрі.

Але і це не зупиняло рейдерів, і посвідчення підписів на документах не стало для захоплювачів проблемою. Зміни до установчих документів та відомостей в ЄДР реєструвались на підставі незаконних рішень загальних зборів, які приймалися без волевиявлення учасників.

Такі рішення оформлювались протоколом, підписаним головою та секретарем зборів, які могли взагалі не мати відношення до підприємства. В цьому випадку не потрібно навіть підробляти підписи або печатки, адже законодавство передбачає підписання протоколу та Статуту головою та секретарем зборів. При цьому, нотаріус не перевіряє наявність кворуму, законність прийнятих рішень та відповідність змісту протоколу волевиявленню учасників юридичної особи. На перший погляд документи повністю відповідають законодавству, і у реєстратора не має підстав для відмови у їх прийнятті.

Наприклад, саме за такою схемою наприкінці 2017 року, було здійснено захоплення агропідприємства в Броварському районі Київської області. Одним із засновників було сфабриковано протокол Загальних зборів та були прийняті відповідні рішення про зміну керівництва. При цьому інший Засновник, який володіє 50% голосів, не був присутній на зборах і не надавав згоду на прийняття будь-яких рішень. Протокол був підписаний головою та секретарем зборів, які не є учасниками даного підприємства. Підписи на протоколі були посвідчені нотаріусом.

За участі одного із скандально-відомих реєстраторів у м. Києві, до ЄДР успішно внесли необхідні зміни. Самим же реєстратором було вчинено ряд порушень. Зокрема: документи були прийняті від заявника, який не мав необхідних повноважень, були подані не в повному обсязі, та був порушений принцип територіальності.

Лише на початку 2018 року Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації поставила крапку у цій справі і скасувала незаконну реєстрацію, яка призвела до рейдерського захоплення підприємства. Варто зазначити, що така реакція комісії була наслідком лишень «технічних» помилок реєстратора. Іншими словами, якби рейдери надали документи державному реєстратору в належному вигляді, а реєстратор «правильно» оформив свої дії, то власникам підприємства довелося б досить довго доводити свою правоту через суд.

Нажаль такі схеми досить актуальні і тепер. Незважаючи на необхідність засвідчення справжності підписів в протоколі, він може бути цілком законно підписаний спеціально призначеними головою та секретарем зборів, підписи яких навіть не потрібно підробляти.

А якщо домовимось?

Зважаючи на те, що доступ до системи ЄДР отримала досить велика кількість реєстраторів, кожен з них має можливість виконати чиєсь «замовлення». Таким реєстраторам взагалі не важливо, які документи подаються, хто їх підписує, адже документи згодом «просто губляться».

Саме так сталось із відомим торговим центром на Львівщині. Минулого року на ТЦ було здійснено дві рейдерські атаки. Цей випадок наглядно демонструє всю недосконалість системи.

Перша спроба захоплення відбулася в червні, коли у супроводі силовиків, з’явився раніше звільнений керівник ТЦ, який заявив що він знову став директором, а у підприємства з’явилися нові власники. Були пред’явлені відповідні документи, зокрема виписка з ЄДР, яка дійсно підтверджувала такі зміни. Підставою ж для змін став протокол загальних зборів учасників, де нібито затвердили продаж компанії за 100 тисяч гривень. Зазначимо, що ринкова вартість її складає понад 80 мільйонів доларів США. Вищевказані (підроблені) документи були надані приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, який і вніс до ЄДР незаконні відомості про зміну учасника і директора.

Згодом було встановлено, що рядом осіб було підроблено низку документів, які стали підставою для фіктивного продажу і неправомірних змін відомостей в ЄДР, зокрема довіреності від власників-нерезидентів. За даним фактом було порушено кримінальне провадження, і тим же самим нотаріусом внесені раніше зміни були скасовані як помилкові. Однак незважаючи на тривале досудове розслідування, винних у вчиненні цих злочинів осіб, так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Більше того, відчуваючи повну безкарність, ті ж самі особи через декілька місяців, вирішили зробити повторну спробу захоплення компанії, але вже через реєстратора Київської обласної філії КП «Центр державної реєстрації». Державного реєстратора не зупинила ані ухвала Печерського районного суду Києва про арешт корпоративних прав компанії, ані те, що порушується принцип територіальності. На підставі тих самих раніше підроблених документів, було повторно внесено записи до ЄДР. А вищевказаний державний реєстратор, відповідно до інформації із судового реєстру, фігурує ще в низці гучних справ.

В свою чергу, звернення до комісії Мін’юсту не принесли ніяких результатів.

Враховуючи те, що власники та менеджмент компанії оперативно відреагували на рейдерські атаки, їм вдалось через суд визнати незаконною спробу захоплення торгового комплексу.

Хотіли як краще, а вийшло як завжди

І ось 2018 рік. Прорив в законодавстві, що регулює діяльність ТОВ. Новий Закон, який за задумом мав би унеможливити рейдерські схеми.

Але як і раніше, найбільш вразливими місцями під час рейдерських захоплень залишаються корпоративні права.

Що робить законодавець? Законодавець спрощує порядок реєстрації змін до складу учасників. Тепер, для того щоб змінити учасників Товариства, не потрібен ні статут, ні волевиявлення учасників на загальних зборах – лише акт приймання-передачі частки в статутному капіталі. На підставі цього документа, державний реєстратор проводить відповідні зміни в реєстрі, без відома товариства і керівництва.

Підписи в акті потрібно засвідчувати у нотаріуса. Однак акт оформлюється не на нотаріальному бланку. Нотаріус навіть копію собі не зберігає, лише на білому аркуші ставить підпис та печатку. Але рейдерам не важливо яку печатку підробляти: нотаріуса або самого підприємства. В свою чергу, підробка документів так і залишається найпоширенішим інструментом, який використовується в рейдерстві.

Реєстратор не має повноважень перевіряти законність відчуження або дотримання принципу «переважної купівлі». Він повинен лише прийняти документи, відповідно до законодавства про державну реєстрацію, та відправити всім учасникам товариства «вісточки» у вигляді виписки з реєстру, яка свідчить про те, що відбулись зміни у відомостях в ЄДР. Але «якщо є така необхідність», листи-вісточки можуть просто губитись по дорозі.

Фахівці відзначають, що це питання можливо вирішити шляхом запровадження електронного нотаріату, що передбачатиме скануванням всіх документів, які посвідчуються нотаріально. Єдиний доступ матимуть і реєстратори, і нотаріуси.

Як захиститися?

Враховуючи той факт, що закон про ТОВ дає можливість безпосередньо власникам визначати правила гри, розпочинати боротьбу з можливими захопленнями необхідно з моменту створення підприємства.

Необхідно завчасно визначити порядок дій в конкретних ситуаціях, які унеможливлять захоплення бізнесу одним із партнерів. Адже найчастіше рейдерські захоплення починаються саме з корпоративних конфліктів.

Що робити?

· Чітко передбачити механізм зміни складу власників із всіма необхідними погодженнями.

· Закріпити ефективний механізм контролю за керівництвом операцій, що передбачають відчуження активів підприємства, обігом великих сум коштів, залученням великих позик і кредитів.

· Укласти корпоративний договір, який по суті покликаний вирішити найбільш складні проблеми корпоративного управління на рівні учасників компанії, врегулювати спірні ситуації, передбачити відповідальність за порушення договору.

· Здійснювати постійний моніторинг інформації, яка міститься в ЄДР, в реєстрі речових прав на нерухоме майнов судовому реєстрі. Крім цього, існує ряд безкоштовних сервісів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про те, які дії та які зміни відбуваються в реєстрах.

Насправді, панацеї від рейдерства не існує, і не можливо повністю убезпечити підприємство від появи непроханих гостей. Запропоновані рекомендації не є інструментами захисту від рейдерства. Однак, дотримуючись цих правил, можливо оперативно відреагувати на спроби захоплення бізнесу і вчасно та ефективно їм протистояти. Не слід забувати також, що рейдерські схеми розвиваються разом із розвитком і змінами у законодавстві, тому потрібно постійно бути напоготові для захисту свого бізнесу!

Автор: Наталія Харчук
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/8/7/174982.htm

Читати далі
Податкового кодексу України

Приняты изменения к Порядку № 419, НП(С)БУ 1 и 2

Чрезвычайно щедрым на бухновации выдался июль. Одно за другим приняты изменения к Порядку № 419, НП(С)БУ 1 и 2. Поэтому теперь стоит посмотреть на них в комплексе и проанализировать некоторые последствия, которые так или иначе повлияют на порядок представления финотчетности. Итак, к делу!

Кто, кому и в какие сроки отчитывается

Читати далі

Коммерческие пассажироперевозки: что делать с наличкой?

Частным перевозчикам и автостанциям на заметку! ГФС в ИНК от 02.08.2018 г. № 3393/6/99-99-14-05-01-15/ІПК PK1561 рассмотрела ряд вопросов, касающихся оприходования наличности при осуществлении пассажирских перевозок.

Относительно оприходования наличности

Читати далі