Стаття 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” N 2939 26.01.93 зазначає, що державний фінансовий контроль може бути здійснено шляхом:

– державного фінансового аудиту;

– інспектування;

– перевірки і моніторинг закупівель.

Розглянемо, що це таке…

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо:

 законного та ефективного використання:

правильності ведення бухгалтерського обліку;

достовірності фінансової звітності;

функціонування системи внутрішнього контролю.

Аудит проводиться за планами діяльності органів Держаудитслужби.

Аудит бюджетних установ

Основна мета:

сприяння бюджетній установі у правильності ведення обліку, законності використання бюджетних коштів, бюджетного та комунального майна, складання достовірної звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю;

Підстави:

план діяльності органів Держаудитслужби;

Умови проведення:

Строки проведення:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Які документи підтверджують право на проведення перевірки

Оформлення результатів:

– результати моніторингу фінансової звітності при виявленні недоліків та/або ознак порушень оформляються довідкою, а перевірка – довідкою або актом, один примірник яких передається керівництву бюджетної установи;

– результати фінансово-господарського аудиту відображаються у звіті, який складається у порядку та за визначеною формою в 3-х екземплярах (три примірники аудиторського звіту передаються керівництву бюджетної установи, один з яких залишається у її справах, другий – подається разом з річним фінансовим звітом головному розпоряднику бюджетних коштів, а в разі його відсутності – територіальному фінансовому органу, третій – відповідному органу Державного казначейства).

Аудит бюджетної програми (постанова КМУ N 1017 від 10.08.2004).

Проводиться у головного розпорядника бюджетних коштів та/або відповідального виконавця бюджетної програми (далі – об’єкт аудиту).

Основна мета:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Інформацію про платників податків тепер можна подивитися у ще 5 відкритих джерелах

Підстави:

план діяльності органів Держаудитслужби.

Умови проведення:

Етапи проведення:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту);

Програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або його заступнику. Після цього програма аудиту надається для ознайомлення об’єкту аудиту.

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

З метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) шляхом направлення письмових запитів або безпосередньо за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації відображаються в довідці, яка додається до звіту про результати аудиту.

3) звітування за результатами аудиту;

4) проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження.

У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту (недопущення державних аудиторів, відсутність ведення бухгалтерського обліку, ненадання необхідних для перевірки документів, інші підстави) та/або збору інформації, державним аудитором складається акт про неможливість проведення аудиту у двох примірниках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Які документи підтверджують право на проведення перевірки

Загальна тривалість аудиту: не більше 120 робочих днів.

Оформлення результатів  

Керівник аудиту формує проект звіту про результати аудиту та не пізніше ніж за один робочий день до завершення аудиту подає його об’єкту аудиту для ознайомлення.

Керівник об’єкта аудиту та визначені ним працівники ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) в строк, що не перевищує 10 робочих днів, обґрунтовані коментарі до нього.

Після цього сторони аудиту обговорюють і узгоджують проект звіту та складають протокол узгодження, який підписується сторонами у день обговорення та узгодження по одному примірнику для органу Держаудитслужби та кожного об’єкта аудиту. Якщо за результатами обговорення керівником аудиту не враховані коментарі об’єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.

У разі відмови керівника об’єкта аудиту від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження керівник аудиту складає відповідний акт та робить запис про це у протоколі узгодження. Крім того, за рішенням керівника органу Держаудитслужби, інформація про такий факт доводиться до Кабміну та інших заінтересованих органів.

Аудит суб’єкта господарювання, що не є бюджетною установою (постанова КМУ N 361 від 27.03.2019), але отримує кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, або використовують державне чи комунальне майно.

Основна мета:

• дотримання законодавства;

• достовірність даних обліку та звітності;

• збереження активів;

• досягнення визначених цілей і завдань;

• набуття кращого досвіду.

Підстави:

план діяльності органів Держаудитслужби