Стаття 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” N 2939 26.01.93 зазначає, що державний фінансовий контроль може бути здійснено шляхом:
– державного фінансового аудиту;
– інспектування;
– перевірки і моніторинг закупівель.
Розглянемо, що це таке…
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо:
законного та ефективного використання:
– державних коштів;
– комунальних коштів;
– державного майна;
– комунального майна;
– інших активів держави.
правильності ведення бухгалтерського обліку;
достовірності фінансової звітності;
функціонування системи внутрішнього контролю.
Аудит проводиться за планами діяльності органів Держаудитслужби.
Аудит бюджетних установ
Основна мета:
сприяння бюджетній установі у правильності ведення обліку, законності використання бюджетних коштів, бюджетного та комунального майна, складання достовірної звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю;
Підстави:
план діяльності органів Держаудитслужби;
Умови проведення:
– направлення повідомлення про проведення аудиту за 10 календарних днів до початку;
– пред’явлення керівнику бюджетного процесу посвідчення на право проведення аудиту;
– розпис у журналі відвідування (у разі прохання підконтрольної установи).
Строки проведення:
Протягом року із врахуванням наступних стадій:
• ознайомлення зі сферою діяльності бюджетної установи та системою бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішнього фінансового контролю; аналіз нормативно-правових актів, методичних документів, розрахунків та обґрунтувань, матеріалів, пов’язаних з проведенням попередніх контрольних заходів, публікацій у засобах масової інформації, звернень громадян, інформації суб’єктів господарювання та державних органів щодо використання бюджетною установою коштів та майна, інших активів і пасивів;
• виявлення можливих недоліків у фінансово-господарській діяльності бюджетної установи та здійсненні внутрішнього фінансового контролю, оцінка ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту;
• проведення моніторингу фінансової звітності бюджетної установи та у разі потреби перевірка використання коштів та майна, інших активів і пасивів, правильності ведення бухгалтерського обліку; аналіз місячної і квартальної фінансової звітності; оцінка результатів попереднього зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю; визначення повноти врахування керівництвом бюджетної установи пропозицій, внесених у ході моніторингу, її фінансової звітності та/або перевірки.
• дослідження річної фінансової звітності бюджетної установи; оцінка врахування пропозицій, внесених керівництву бюджетної установи протягом звітного року за результатами моніторингу і фінансової звітності та/або перевірки, складання проекту аудиторського звіту з підготовкою висновків і пропозицій; обговорення проекту аудиторського звіту з керівництвом бюджетної установи; підписання аудиторського звіту; надання аудиторського звіту керівництву бюджетної установи;
• інформування у разі потреби інших державних органів про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь її дотримання посадовими особами законодавства з фінансових питань та стан її внутрішнього фінансового контролю.
Оформлення результатів:
– результати моніторингу фінансової звітності при виявленні недоліків та/або ознак порушень оформляються довідкою, а перевірка – довідкою або актом, один примірник яких передається керівництву бюджетної установи;
– результати фінансово-господарського аудиту відображаються у звіті, який складається у порядку та за визначеною формою в 3-х екземплярах (три примірники аудиторського звіту передаються керівництву бюджетної установи, один з яких залишається у її справах, другий – подається разом з річним фінансовим звітом головному розпоряднику бюджетних коштів, а в разі його відсутності – територіальному фінансовому органу, третій – відповідному органу Державного казначейства).
Аудит бюджетної програми (постанова КМУ N 1017 від 10.08.2004).
Проводиться у головного розпорядника бюджетних коштів та/або відповідального виконавця бюджетної програми (далі – об’єкт аудиту).
Основна мета:
1. Проведення аналізу та перевірки:
– законності та ефективності планування і виконання бюджетних програм, досягнення їх результативних показників;
– законності та ефективності управління і використання бюджетних коштів, досягнення їх економії, цільового використання і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів під час виконання бюджетних програм;
– правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової, бюджетної звітності розпорядників бюджетних коштів;
– функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
2. Розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час проведення аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Підстави:
план діяльності органів Держаудитслужби.
Умови проведення:
– обов’язкове повідомлення про проведення аудиту не пізніше ніж за 10 календарних днів;
– направлення програми аудиту для ознайомлення;
– пред’явлення керівнику об’єкта аудиту направлення на проведення аудиту;
– обов’язкове ознайомлення керівника об’єкта аудиту з проектом звіту по результатах аудиту (не пізніше ніж за один робочий день до завершення строку проведення аудиту).
Етапи проведення:
1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту);
Програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або його заступнику. Після цього програма аудиту надається для ознайомлення об’єкту аудиту.
2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;
З метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) шляхом направлення письмових запитів або безпосередньо за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації відображаються в довідці, яка додається до звіту про результати аудиту.
3) звітування за результатами аудиту;
4) проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження.
У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту (недопущення державних аудиторів, відсутність ведення бухгалтерського обліку, ненадання необхідних для перевірки документів, інші підстави) та/або збору інформації, державним аудитором складається акт про неможливість проведення аудиту у двох примірниках.
Загальна тривалість аудиту: не більше 120 робочих днів.
Оформлення результатів
Керівник аудиту формує проект звіту про результати аудиту та не пізніше ніж за один робочий день до завершення аудиту подає його об’єкту аудиту для ознайомлення.
Керівник об’єкта аудиту та визначені ним працівники ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) в строк, що не перевищує 10 робочих днів, обґрунтовані коментарі до нього.
Після цього сторони аудиту обговорюють і узгоджують проект звіту та складають протокол узгодження, який підписується сторонами у день обговорення та узгодження по одному примірнику для органу Держаудитслужби та кожного об’єкта аудиту. Якщо за результатами обговорення керівником аудиту не враховані коментарі об’єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.
У разі відмови керівника об’єкта аудиту від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження керівник аудиту складає відповідний акт та робить запис про це у протоколі узгодження. Крім того, за рішенням керівника органу Держаудитслужби, інформація про такий факт доводиться до Кабміну та інших заінтересованих органів.
Аудит суб’єкта господарювання, що не є бюджетною установою (постанова КМУ N 361 від 27.03.2019), але отримує кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, або використовують державне чи комунальне майно.
Основна мета:
Оцінювання рівня управління фінансово-господарською діяльністю, а саме:
• дотримання законодавства;
• достовірність даних обліку та звітності;
• збереження активів;
• досягнення визначених цілей і завдань;
• набуття кращого досвіду.
Підстави:
план діяльності органів Держаудитслужби