Конституційний Суд України визнав неконституційною норму КК України щодо незаконного збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття 3682 не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України.
Відповідне Рішення № 1-р/2019 було прийнято 26 лютого 2019 року.
Налоговики советуют пользоваться новой формой декларации, а юристы говорят, что можно еще использовать старые бланки. Главное не пытаться подавать два разных варианта отчетности
Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Відповідний висновок, якого дійшли суди першої та апеляційної інстанції за результатами системного аналізу статей ЦКУ, був підтриманий ВС/КАС (постанова від 04.12.2018 р. у справі № 813/2230/13-а).
Водночас ВС/КАС наголосив: визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції податкового органу.
|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ |
|
від 21 лютого 2018 р. № 117 |
Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 936 від 24.10.2018}
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
2. Установити, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”, та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 190 “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 29, ст. 850);
постанову Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. № 485 “Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 58, ст. 1753).
4. Ця постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.
ПОРЯДОК
зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
1. Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
моніторинг – сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, – визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а”/“б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а”/“б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наявності об’єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі – платник податку) виконання свого податкового обов’язку.
Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків
3. Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 936 від 24.10.2018}
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
{Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 936 від 24.10.2018}
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<Рм×1,4, де:
{Абзац четвертий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 936 від 24.10.2018}
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
4. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
5. Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
6. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
7. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
8. ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.
9. Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.
10. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
11. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.
Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі
12. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
13. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
14. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
15. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
16. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
17. ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
20. Зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
22. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
23. Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
24. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
25. На період тестування окремого Реєстру податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирають чинності з дня їх прийняття. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі.
26. Якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
27. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
28. Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;
протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
Таблиця даних платника податку на додану вартість
29. Платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.
30. У таблиці даних платника податку зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності(КВЕД ДК 009:2010);
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
31. Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
32. Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.
33. Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
34. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
35. Таблиця даних платника податку враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо така таблиця подається:
платниками податку – сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209Кодексу (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та в яких перебувають у власності (право власності / користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у ній зазначаються коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
платниками податку, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, Р<Рм×1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
36. У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
37. Якщо таблиця даних платника податку була врахована відповідно до пункту 35 цього Порядку, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку в подальшому підлягає розгляду відповідно до пункту 32 цього Порядку.
38. Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.
39. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
40. ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника податку.
РЕЄСТР
податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена
РІШЕННЯ
про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
ТАБЛИЦЯ
даних платника податку на додану вартість
ПОРЯДОК
роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
1. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – комісії контролюючих органів), а також права та обов’язки її членів.
2. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
3. Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
5. Документування діяльності комісій контролюючих органів здійснюється державною мовою.
6. До складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
До складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.
7. Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
8. Голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
9. Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС.
10. Голова комісії контролюючого органу організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає коло питань, що підлягають розгляду.
11. Голова комісії контролюючого органу:
організовує роботу комісії та координує роботу її членів;
головує на засіданнях комісії та визначає коло питань, що підлягають розгляду;
визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії;
відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій;
організовує підготовку документів щодо діяльності комісії;
забезпечує надання аналітичної інформації;
ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії;
забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.
12. У разі відсутності голови комісії контролюючого органу його обов’язки виконує заступник голови такої комісії. У разі відсутності голови комісії контролюючого органу та його заступника обов’язки голови комісії виконує один з членів комісії, який обирається комісією.
13. Секретар комісії контролюючого органу забезпечує:
підготовку проектів письмових доручень голови комісії (або особи, яка виконує його обов’язки);
підготовку проведення засідань та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії;
оформлення протоколів засідань комісії;
збір та надсилання матеріалів членам комісії на визначену офіційну адресу електронної пошти для забезпечення телекомунікаційного зв’язку, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, з метою прийняття рішення;
формування рішень за встановленими формами та надсилання їх платнику податку на додану вартість;
ведення журналу обліку рішень комісії;
внесення рішень до окремого Реєстру податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
подання голові комісії зведеної інформації про результати проведених нарад та прийнятих рішень.
У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією.
14. Члени комісії контролюючих органів мають право:
ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці;
переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС;
подавати пропозиції з питань, що розглядаються;
викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі;
вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
15. Члени комісії контролюючих органів зобов’язані:
особисто брати участь у роботі комісії;
не розголошувати відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
виконувати в межах, передбачених цим Порядком, доручення голови комісії;
16. У разі неналежного виконання членом комісії регіонального рівня своїх обов’язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє керівнику відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС про необхідність вирішення питання заміни такого члена комісії.
У разі неналежного виконання членом комісії центрального рівня своїх обов’язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє Голові ДФС про необхідність вирішення питання заміни такого члена комісії.
17. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні.
Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов’язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду – два рази на день.
У разі потреби проведення додаткового засідання пропозиції подаються голові комісії контролюючого органу від членів такої комісії.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності – заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.
Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії.
Присутній на засіданні комісії контролюючого органу голова комісії, заступник голови комісії, секретар комісії або член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти письмово окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.
18. Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.
19. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
20. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
21. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
22. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;
оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
оголошення головою комісії результатів голосування;
оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.
23. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
24. Особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.
25. Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
26. Матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює орган ДФС, в якому сформована така комісія.
ПОРЯДОК
розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
1. Розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
2. Положення про комісію ДФС з питань розгляду скарг та її склад затверджуються Головою ДФС.
3. Скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
4. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які оскаржені платником податку в судовому порядку.
5. Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
6. ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися скарга.
7. Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
8. ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги.
9. Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додаються належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
10. Скарга повинна містити дані про:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
номер оскаржуваного рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
дату оскаржуваного рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу;
відомості про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку;
вимоги платника податку, який подає скаргу;
електронну адресу, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.
11. Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
12. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.
13. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;
14. Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.
15. За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
16. Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23статті 56 Кодексу.
17. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
18. Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
19. Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.
20. Скарга, копії документів, подані під час її розгляду, документи, отримані комісією ДФС з питань розгляду скарг, а також рішення, прийняте за результатом її розгляду, зберігаються у ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Джерело: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-%D0%BF
С 1 октября 2018 года вводится в действие Закон № 2258-VIII «Об аудите финансовой отчетности и аудиторской деятельности». Соответственно утратил силу Закон «Об аудиторской деятельности». Закон определяет правовые основы аудита финансовой отчетности, осуществления аудиторской деятельности в Украине и регулирует отношения, возникающие при ее осуществлении.
Изменения в Кодекс об административных правонарушениях касаемо ответственности за нарушение порядка обнародования финансовой отчетности или консолидированной финансовой отчетности, а также за непредоставление аудитором информации в Орган общественного надзора за аудиторской деятельностью начнут действовать с 7 февраля 2019 года.
Аудиторы, срок действия сертификатов которых не истек до 1 октября, считаются подтвердившими квалификационную пригодность к осуществлению аудиторской деятельности и получившими практический опыт в порядке, определенном Законом. Аудиторская палата Украины обязана внести их в реестр. Сведения, подлежащие обнародованию в реестре следует подать в в Аудиторскую палату Украины до 31 октября. То же касается аудиторских фирм и аудиторов-ФЛП.
Действующее свидетельство о прохождении проверки системы контроля качества, выданное Аудиторской палатой Украины до 1 октября, является основанием для внесения соответствующей информации в реестр. Определение срока прохождения проверки контроля системы качества в соответствии с требованиями нового Закона осуществляется с учетом результатов прохождения проверок, проводившихся Аудиторской палатой Украины до дня вступления его в силу.
С целью создания Аудиторской палаты в соответствии с новыми требованиями не позднее шести месяцев со дня вступления в силу Закона проводится учредительный съезд аудиторов Украины. Порядок его созыва определен Законом.
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/10/1/180691.htm
Юристка, проаналізувавши випадки рейдерства, виявила причини явища та вказала, що слід зробити для свого захисту. Відповідно до статистики Генеральної прокуратури України, минулого року було зафіксовано понад 400 рейдерських захоплень і це найбільша цифра за останні 5 років. Але потрібно розуміти, що це лише офіційна статистика, адже нерідко за фактом атак взагалі не порушуються кримінальні провадження і ці випадки переходять в господарську юрисдикцію. В деяких випадках провадження відкривають за іншими статтями, наприклад – хуліганство.
Рейдерські захоплення вже давно вийшли на новий рівень. Якщо раніше атаки відбувалися, в основному, за допомогою озброєних угруповань, то на сьогодні рейдери почали захоплювати підприємства, змінюючи склад учасників юридичної особи, отримуючи таким чином контроль над підприємством.
Що слід розуміти під словом рейдерство? В Україні це захоплення чи заволодіння активами/корпоративними правами юридичної особи із застосуванням незаконних методів та засобів, в тому числі силових. При цьому, наприклад, в США досить поширене рейдерство, яке контролюється і регулюється законом, так зване недружнє поглинання.
Покращення для бізнесу
Всі ми пам’ятаємо 2015 рік, коли нова влада зробила життя бізнесу легшим, спростивши реєстраційні та бюрократичні процедури.
З’явилися «альтернативні» реєстратори, комунальні підприємства в сфері реєстрації бізнесу, нотаріуси, які отримали повноваження реєструвати майно, нерухомість та бізнес за спрощеними процедурами.
Основними проблемами стали принцип екстериторіальності та відсутність необхідності нотаріального посвідчення підписів на документах, які подавались реєстраторам.
Це стало лакмусовим папірцем для рейдерів і призвело до низки рейдерських атак на бізнес.
За неофіційною статистикою, в 2015 році було здійснено понад 3000 рейдерських атак, 90% з яких були успішними.
Було ваше, стало наше.
Зрозумівши, що «покращення» відбулось не зовсім так як хотілось, трохи згодом було прийнято так званий антирейдерський закон, яким держава вирішила захистити власників майна від своїх же непродуманих реформ.
Що змінилось:
· Відмінили екстериторіальність.
· Повернули нотаріальне посвідчення підписів на документах.
· Посилили відповідальність за незаконні дії, що призводять до захоплень та зобов’язали реєстраторів перевіряти судові рішення в реєстрі.
Але і це не зупиняло рейдерів, і посвідчення підписів на документах не стало для захоплювачів проблемою. Зміни до установчих документів та відомостей в ЄДР реєструвались на підставі незаконних рішень загальних зборів, які приймалися без волевиявлення учасників.
Такі рішення оформлювались протоколом, підписаним головою та секретарем зборів, які могли взагалі не мати відношення до підприємства. В цьому випадку не потрібно навіть підробляти підписи або печатки, адже законодавство передбачає підписання протоколу та Статуту головою та секретарем зборів. При цьому, нотаріус не перевіряє наявність кворуму, законність прийнятих рішень та відповідність змісту протоколу волевиявленню учасників юридичної особи. На перший погляд документи повністю відповідають законодавству, і у реєстратора не має підстав для відмови у їх прийнятті.
Наприклад, саме за такою схемою наприкінці 2017 року, було здійснено захоплення агропідприємства в Броварському районі Київської області. Одним із засновників було сфабриковано протокол Загальних зборів та були прийняті відповідні рішення про зміну керівництва. При цьому інший Засновник, який володіє 50% голосів, не був присутній на зборах і не надавав згоду на прийняття будь-яких рішень. Протокол був підписаний головою та секретарем зборів, які не є учасниками даного підприємства. Підписи на протоколі були посвідчені нотаріусом.
За участі одного із скандально-відомих реєстраторів у м. Києві, до ЄДР успішно внесли необхідні зміни. Самим же реєстратором було вчинено ряд порушень. Зокрема: документи були прийняті від заявника, який не мав необхідних повноважень, були подані не в повному обсязі, та був порушений принцип територіальності.
Лише на початку 2018 року Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації поставила крапку у цій справі і скасувала незаконну реєстрацію, яка призвела до рейдерського захоплення підприємства. Варто зазначити, що така реакція комісії була наслідком лишень «технічних» помилок реєстратора. Іншими словами, якби рейдери надали документи державному реєстратору в належному вигляді, а реєстратор «правильно» оформив свої дії, то власникам підприємства довелося б досить довго доводити свою правоту через суд.
Нажаль такі схеми досить актуальні і тепер. Незважаючи на необхідність засвідчення справжності підписів в протоколі, він може бути цілком законно підписаний спеціально призначеними головою та секретарем зборів, підписи яких навіть не потрібно підробляти.
А якщо домовимось?
Зважаючи на те, що доступ до системи ЄДР отримала досить велика кількість реєстраторів, кожен з них має можливість виконати чиєсь «замовлення». Таким реєстраторам взагалі не важливо, які документи подаються, хто їх підписує, адже документи згодом «просто губляться».
Саме так сталось із відомим торговим центром на Львівщині. Минулого року на ТЦ було здійснено дві рейдерські атаки. Цей випадок наглядно демонструє всю недосконалість системи.
Перша спроба захоплення відбулася в червні, коли у супроводі силовиків, з’явився раніше звільнений керівник ТЦ, який заявив що він знову став директором, а у підприємства з’явилися нові власники. Були пред’явлені відповідні документи, зокрема виписка з ЄДР, яка дійсно підтверджувала такі зміни. Підставою ж для змін став протокол загальних зборів учасників, де нібито затвердили продаж компанії за 100 тисяч гривень. Зазначимо, що ринкова вартість її складає понад 80 мільйонів доларів США. Вищевказані (підроблені) документи були надані приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, який і вніс до ЄДР незаконні відомості про зміну учасника і директора.
Згодом було встановлено, що рядом осіб було підроблено низку документів, які стали підставою для фіктивного продажу і неправомірних змін відомостей в ЄДР, зокрема довіреності від власників-нерезидентів. За даним фактом було порушено кримінальне провадження, і тим же самим нотаріусом внесені раніше зміни були скасовані як помилкові. Однак незважаючи на тривале досудове розслідування, винних у вчиненні цих злочинів осіб, так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності.
Більше того, відчуваючи повну безкарність, ті ж самі особи через декілька місяців, вирішили зробити повторну спробу захоплення компанії, але вже через реєстратора Київської обласної філії КП «Центр державної реєстрації». Державного реєстратора не зупинила ані ухвала Печерського районного суду Києва про арешт корпоративних прав компанії, ані те, що порушується принцип територіальності. На підставі тих самих раніше підроблених документів, було повторно внесено записи до ЄДР. А вищевказаний державний реєстратор, відповідно до інформації із судового реєстру, фігурує ще в низці гучних справ.
В свою чергу, звернення до комісії Мін’юсту не принесли ніяких результатів.
Враховуючи те, що власники та менеджмент компанії оперативно відреагували на рейдерські атаки, їм вдалось через суд визнати незаконною спробу захоплення торгового комплексу.
Хотіли як краще, а вийшло як завжди
І ось 2018 рік. Прорив в законодавстві, що регулює діяльність ТОВ. Новий Закон, який за задумом мав би унеможливити рейдерські схеми.
Але як і раніше, найбільш вразливими місцями під час рейдерських захоплень залишаються корпоративні права.
Що робить законодавець? Законодавець спрощує порядок реєстрації змін до складу учасників. Тепер, для того щоб змінити учасників Товариства, не потрібен ні статут, ні волевиявлення учасників на загальних зборах – лише акт приймання-передачі частки в статутному капіталі. На підставі цього документа, державний реєстратор проводить відповідні зміни в реєстрі, без відома товариства і керівництва.
Підписи в акті потрібно засвідчувати у нотаріуса. Однак акт оформлюється не на нотаріальному бланку. Нотаріус навіть копію собі не зберігає, лише на білому аркуші ставить підпис та печатку. Але рейдерам не важливо яку печатку підробляти: нотаріуса або самого підприємства. В свою чергу, підробка документів так і залишається найпоширенішим інструментом, який використовується в рейдерстві.
Реєстратор не має повноважень перевіряти законність відчуження або дотримання принципу «переважної купівлі». Він повинен лише прийняти документи, відповідно до законодавства про державну реєстрацію, та відправити всім учасникам товариства «вісточки» у вигляді виписки з реєстру, яка свідчить про те, що відбулись зміни у відомостях в ЄДР. Але «якщо є така необхідність», листи-вісточки можуть просто губитись по дорозі.
Фахівці відзначають, що це питання можливо вирішити шляхом запровадження електронного нотаріату, що передбачатиме скануванням всіх документів, які посвідчуються нотаріально. Єдиний доступ матимуть і реєстратори, і нотаріуси.
Як захиститися?
Враховуючи той факт, що закон про ТОВ дає можливість безпосередньо власникам визначати правила гри, розпочинати боротьбу з можливими захопленнями необхідно з моменту створення підприємства.
Необхідно завчасно визначити порядок дій в конкретних ситуаціях, які унеможливлять захоплення бізнесу одним із партнерів. Адже найчастіше рейдерські захоплення починаються саме з корпоративних конфліктів.
Що робити?
· Чітко передбачити механізм зміни складу власників із всіма необхідними погодженнями.
· Закріпити ефективний механізм контролю за керівництвом операцій, що передбачають відчуження активів підприємства, обігом великих сум коштів, залученням великих позик і кредитів.
· Укласти корпоративний договір, який по суті покликаний вирішити найбільш складні проблеми корпоративного управління на рівні учасників компанії, врегулювати спірні ситуації, передбачити відповідальність за порушення договору.
· Здійснювати постійний моніторинг інформації, яка міститься в ЄДР, в реєстрі речових прав на нерухоме майно, в судовому реєстрі. Крім цього, існує ряд безкоштовних сервісів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про те, які дії та які зміни відбуваються в реєстрах.
Насправді, панацеї від рейдерства не існує, і не можливо повністю убезпечити підприємство від появи непроханих гостей. Запропоновані рекомендації не є інструментами захисту від рейдерства. Однак, дотримуючись цих правил, можливо оперативно відреагувати на спроби захоплення бізнесу і вчасно та ефективно їм протистояти. Не слід забувати також, що рейдерські схеми розвиваються разом із розвитком і змінами у законодавстві, тому потрібно постійно бути напоготові для захисту свого бізнесу!
Автор: Наталія Харчук
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/8/7/174982.htm
Бенефициарным (фактическим) получателем (собственником) дохода для целей применения сниженной ставки налога согласно правилам международного договора Украины к дивидендам, процентам, роялти, вознаграждениям и т.п. нерезидента, полученных из источников в Украине, считается лицо, имеющее право на получение таких доходов (п . 103.3 НКУ).
При этом бенефициарным (фактическим) получателем (собственником) дохода не может быть юридическое или физическое лицо, даже если такое лицо имеет право на получение дохода, но является агентом, номинальным держателем (номинальным владельцем) или является только посредником относительно такого дохода.
Коллегия судей Второй судебной палаты Кассационного уголовного суда Верховного Суда подтвердила право на лишение жизни при защите от нападения группы лиц, которые противоправно вторглись в жилище.
Постановлением по делу № 342/538/14-к (производство № 51-646км18) был отменен приговор мужчине, которого признали виновным в умышленном убийстве при превышении мер необходимой обороны. Суды установили, что мужчина, защищаясь от незаконного проникновения в жилище и нападения со стороны двух лиц, нанес нападающей кухонным ножом один удар в грудь в результате чего она в тот же вечер скончалась в больнице.
Депутаты предлагают сохранить существующие льготы по уплате военного сбора с доходов в виде денежного обеспечения сотрудников правоохранительных органов, военнослужащих и других лиц, участвующих уже не в антитеррористической операции, а в осуществлении мероприятий по обеспечению национальной безопасности и обороны, отпора и сдерживания вооруженной агрессии РФ в Донецкой и Луганской областях.
С июня 2018 года плательщики НДС обязаны будут заполнять отчетность по новым правилам. Минфин изменил редакцию трех приложений НДС-декларации, которые являются ее неотъемлемой частью. Поскольку соответствующий приказ (№381 от 23 марта 2018 года) был опубликован только в начале мая, то, согласно нормам Налогового кодекса (п.46.6 НК), плательщики обязаны использовать новую форму декларации со следующего месяца, то есть с июня 2018-го.
Те, кто подает квартальную отчетность, соответственно, должны будут подавать ее по итогам третьего квартала. Хотя некоторые юристы не исключают, что налоговики могут потребовать заполнения новых форм уже со второго квартала.