Через збройну агресію Російської Федерації проти України переважна більшість цивілізованого світу допомагає Україні. Окрім військово-технічної допомоги, окремим різновидом допомоги є гуманітарна допомога. Враховуючи масштабність такої допомоги, підвищення на законодавчому рівні відповідальності за її витрачання, ми зупинимося на нюансах документального оформлення операцій з допомогою, ведення обліку та нагадаємо про наслідки нецільового використання гуманітарної допомоги.

Що таке гуманітарна допомога

На підставі ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» №1192 від 22.10.1999 р. (далі – Закон №1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану.

Мінфін наказом «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 28.08.2023 № 467 (далі — наказ № 467) оновив форму Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Декларація) та Інструкцію щодо її заповнення (далі — Інструкція), що затверджені наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу МФУ від 17.05.2022 № 143).

Зокрема, в Декларації змінено найменування та нумерацію деяких рядків і приміток та додано нові рядки. А також у новій редакції викладено розділ VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах». Зміни внесено й у додатки до Декларації, зокрема в новій редакції викладено:

Платники податків – резиденти України, що належать до міжнародної групи компаній (далі – МГК), у випадках, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт МГК).

Звіт МГК подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, зокрема, еквівалент 750 мільйонів євро та більше.

Уряд на засіданні 19.09.2023 схвалив постанову КМУ «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника».

Наразі тексту постанови на сайті КМУ немає, проте Мінфін на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» (kmu.gov.ua) в інформаційному повідомленні від 19.09.2023 зазначив, що метою ухвалення Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (далі — Методологія) є встановлення на рівні країни єдиного підходу щодо визначення реальних власників компаній.

Міністерство фінансів України листом від 07.08.2023 р. № 04110-08-2/21527 повідомило головним розпорядникам коштів державного бюджету свої прогнози щодо показників для складання бюджетних запитів на 2024 – 2026 роки.

Отже, Мінфін прогнозує такі розміри мінімальної заробітної плати:

– з 1 січня 2024 року – 7100 грн;

– з 1 липня 2024 року – 8000 грн;

– з 1 січня 2025 року – 8370 грн;

– з 1 січня 2026 року – 8956 грн;

Міністерство фінансів України інформує, що розпочало прийом заяв реєстрації для проходження сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту державних органів.

Реєстрація триватиме до 11 вересня 2023 року включно. Бажаючі взяти участь у проходженні національної сертифікації та складанні іспиту повинні надати до Міністерства фінансів України пакет документів. Датою подання документів є дата їх реєстрації в Мінфіні.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Разом з тим відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням певних особливостей.

Згідно з підпунктом 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Мінфін наказом від 08.02.2023 № 71 (далі — наказ № 71) затвердив зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449). Інструкцію № 449 узгоджено з положеннями чинного законодавства, зокрема:

• • враховані особливості нарахування та сплати ЄСВ платниками, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» від 26.01.2022 № 2010;

Мінфін наказом від 16.09.2022 № 291 (далі — Порядок № 291) затвердив новий Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, який набере чинності з дня його офіційного опублікування (станом на 17.10.2022 ще не опублікований).

Порядок № 291 має замінити чинний Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 453, який втратить чинність одночасно з набранням чинності Порядком № 291.

Зокрема, Порядок № 291 передбачає таке:

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового Кодексу України платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

На виконання вимог пункту 85.2 статті 85 ПКУ, наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393 затверджено Порядок надання документів великого платника податків в електронній формі.

Зазначеним нормативно-правовим актом визначено порядок, формат і структуру надання документів великими платниками податків на запит контролюючого органу в електронній формі у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), що належать або пов’язані з предметом перевірки.