Просимо роз’яснити, як розраховувати середню зарплату у таких ситуаціях, якщо працівник захворів 27 березня 2023 року:
Ситуація 1. Весь розрахунковий період (березень 2022 − лютий 2023) працівник не отримував заробітку через оформлення відпустки без збереження зарплати (поважна причина відповідно до п. 3 Порядку № 1266): ● з 1 січня по 31 березня 2022 року перебував у відпустці без збереження зарплати на період ковід-карантину; ● з 1 квітня 2022 року по 28 лютого 2023 року перебував у відпустці без збереження зарплати на час воєнного стану. Ситуація 2. За розрахунковий період (березень 2022 − лютий 2023) працівник не отримував заробітку через оформлення відпустки без збереження зарплати та наявності інших періодів без оплати (не є поважними причинами згідно з п. 3 Порядку № 1266): ● з 1 січня по 31 березня 2022 року перебував у відпустці без збереження зарплати на період ковід-карантину; ● з 1 по 28 квітня 2022 року працівник не виходив на роботу («зник»), роботодавець фіксував неявки з нез’ясованих причин (у Табелі обліку використання робочого часу «НЗ»). Працівник пояснив свою відсутність страхом за життя та здоров’я — роботодавець відкоригував Табель, вказавши замість позначки «НЗ» позначку «І» (інші причини неявок), оплату за цей час не нараховували; ● з 29 квітня 2022 року по 28 лютого 2023 року перебував у відпустці без збереження зарплати на час воєнного стану. Ситуація 3. За розрахунковий період (березень 2022 − лютий 2023) працівник не отримував заробітку через оформлення відпустки без збереження зарплати та призупинення дії трудового договору: ● з 1 січня по 31 березня 2022 року перебував у відпустці без збереження зарплати на період ковід-карантину; ● з 1 квітня 2022 року по 28 лютого 2023 року призупинення дії трудового договору. Ситуація 4. За розрахунковий період (березень 2022 − лютий 2023) працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років (вийшла на роботу 09.03.2023 р.) (поважна причина відповідно до п. 3 Порядку № 1266). Чи потрібно у цих випадках при розрахунку середньоденної зарплати застосовувати норми п. 28 Порядку № 1266? |
Розглянувши ваш лист <…> щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності <…>, Пенсійний фонд України повідомляє.
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини).
Згідно із пунктом 25 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Пунктом 28 Порядку передбачено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.
Враховуючи зазначене, у наведених в листі прикладах 1, 3 та 4 при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати необхідно застосовувати пункт 28 Порядку, оскільки застрахована особа перед настанням у неї страхового випадку весь розрахунковий період не мала заробітку з поважних причин.
Що стосується прикладу 2, наведеного у листі, то в даному випадку середньоденна заробітна плата для розрахунку страхової виплати розраховується на загальних підставах шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період 12 календарних місяців заробітної плати на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/1245