23 травня набув чинності Закон № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Податківці надали роз’яснення стосовно внесених змін.
Зазначається, що серед загальних змін, запроваджених Законом:
Через чотири місяці після прийняття Верховною Радою Закону (проекту №1210) про внесення змін до Податкового кодексу його підписав Президент і 22 травня офіційно опублікував Голос України. Тепер це Закон № 466-IX і більшість його норм набули чинності вже з 23 травня.
Вся інформація про поточні податкові зміни доступна в новому модулі ПОДАТКИ-2020, багато з матеріалів якого відкрито для вільного доступу.
Податківці повідомили про зміни у регламенті видачі ЕЦП від ІДД ДПС
Для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент КНЕДП ІДД ДПС).
На яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт?
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Як у податковій декларації платника ЄП ФОП другої та третьої груп заповнюється поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді», якщо кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб або осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, була різною?
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).
При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:
Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).
Наказом МОЗ № 963 27 квітня внесено зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. Зокрема, з’явилася можливість відкривати листки непрацездатності лікарями первинної ланки на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.
Також відповідно до внесених змін на період тимчасового усунення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення та які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості тимчасово перевести за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, лікар-інфекціоніст або лікуючий лікар видає листок непрацездатності на підставі результатів досліджень лабораторних центрів МОЗ.
Якщо ЗОЗ-КНП має поточний рахунок у банку та рахунок у Казначействі, як їх слід відображати в обліку? Чи потрібно на окремому субрахунку обліковувати кошти, які надходять від державних фондів? Чи мають бути відкриті різні рахунки в банку для різних надходжень?
Для здійснення господарської діяльності ЗОЗ-КНП має відкрити у відділенні банку поточний рахунок. Порядок відкриття банківських рахунків наведено в Інструкції № 492 (див. у цьому номері). Так, згідно з п.п. 6 п. 3 згаданої Інструкції поточний рахунок — це рахунок, який банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Щоб гроші в мішечку,
Гріли сердечко.
Щоб думи веселі були,
Щоб радість і щирість,
Щоб долі на милість,
Ви гарно на світі жили.
Колектив,
КК “Перший Eкономiчно-Фiнансовий Альянс”
Прочитали в консультаціях, що КНП зобов’язане оприлюднити фінансову звітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком. І в нас виникло питання щодо вибору аудиторської фірми, що має надати такий висновок, та плати за її послуги. Чи поширюються вимоги щодо публічних закупівель на таку операцію?