1 вересня 2021 року, в Україні стартує одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке триватиме до 1 вересня 2022 року.

Громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та за кордоном.

Об’єктами одноразового добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Про це повідомляє пресслужба Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою від 13.09.2021 № 954 (далі — постанова № 954) Кабмін уніс зміни до постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236, що встановлюють нові карантинні обмеження.

Основні нововведення для КНП:

1. COVID-сертифікат матиме дві опції (так звану жовту або зелену) та міститиме інформацію про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19. Так званий жовтий сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а зелений — про повний курс.

Фахівці ДПС у Рівненській області повідомляють, відповідно до ст.ст. 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа. Про це нагадали в ДПС.

Відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПК пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків відповіли, чи слугуватиме неподання платником ПДВ аудиторського висновку разом з фінзвітністю підставою аби зупинити реєстрацію ПН.

Податківці нагадали, що платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність з аудиторським звітом, подають їх до ДПС у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Якщо не подана (несвоєчасно подана) річна фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, то застосовують відповідальність, передбачену п. 120.1 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 02 червня 2021 року у справі № 520/11145/19 за позовом ТОВ до регіонального Головного управління Держпраці про визнання дій протиправними та скасування рішення.

У цій справі за результатами проведеної перевірки Держпраці було встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП шляхом допуску до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу. У зв’язку із виявленими порушеннями ГУ Держпраці було складено припис, а потім постановою застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 500760 грн за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП.

ідповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

Про це зазначають у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін в апеляції, жінку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

У касаційній скарзі захисник в інтересах засудженої просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК.