Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує: згідно з пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Отже, податком на нерухомість оподатковується житлова та нежитлова нерухомості, в тому числі його частка, крім винятків, зазначених у пп. 266.2.2 ПКУ.

Обов’язок подавати декларацію має юрособа, що є платниками податку на нерухомість. За фізичну особу розрахунок суми податку здійснює контролюючий орган і надсилає повідомлення про сплату на адресу платника.

Пільги з податку на нерухомість можна поділити за двома типами:

  • по виду (категорії) об’єктів нерухомого майна;

  • по категорії платників цього податку.

Як передбачено пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно зі законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто безпосередньо розмір ставок встановлюється для кожної місцевості окремо, одна не має перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Варто зауважити, що якщо ставка податку на певний вид об’єкта нерухомості встановлена у розмірі 0%, то декларацію все одно слід подавати.

Крім того, за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пп. «а»-«г» пп. 266.7.1 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

  Відповідно до чинної редакції п. 266.7.5 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою наказом МФУ від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу МФУ від 15.11.2018 р. №897), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Сплачується податкове зобов’язання юрособами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У 2021 році форма декларації з податку на нерухомість не змінилася. Наразі форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу Мінфіну від 15.11.2018 р. №897).

Декларація з податку на нерухомість складається з основної частини, в якій наводяться дані підприємства, а також загальні суми податку на нерухомість, та двох додатків, в яких і відбувається безпосередньо розрахунок суми податку:

  • у частині об’єктів житлової нерухомості;

  • у частині об’єктів нежитлової нерухомості.

У додатках до декларації зазначаються обов’язкові дані, які необхідні для розрахунку податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, а саме:

  • площа об’єкта оподаткування (колонка 8 Додатків 1 та 2 до Декларації);

  • кількість місяців перебування у власності об’єкта оподаткування (колонки 9,10,11,12 Додатків 1 та 2 до Декларації);

  • ставка податку у відсотках, яка визначається рішенням органу місцевого самоврядування (колонка 13 Додатків 1 та 2 до Декларації);

  • розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (колонка 14 Додатків 1 та 2 до Декларації, станом на 01.01.2021 р. – 6000 грн);

  • код пільги (відповідно до Довідника податкових пільг), розмір пільги (у відсотках), сума пільги (колонки 17,18,19 Додатку 1 та колонки 16,17,18 Додатку 2 до Декларації).

Якщо органом місцевого самоврядування встановлено пільги з податку на нерухомість якими користується платник податку, то у додатках до Декларації зазначається єдиний код пільги – 18010402.

Нагадаємо, що з 23 травня 2020 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №466-ІХ) було дещо змінено порядок звільнення від оподаткування будівель промисловості. Зокрема, не оподатковуються податком на нерухомість будівлі, які:

  • належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000);

  • використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зауважити, що оскільки ПКУ не містить норми щодо припинення виконання

податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомого майна, що перебуває у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовується ним у господарській діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо, то податок за такі будівлі сплачується на загальних підставах.

Аналогічний підхід і до оподаткування податком на нерухомість будівель сільгоспвиробників. Сільськогосподарський товаровиробник при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за зазначеними у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд. Тобто така будівля є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

А от, якщо підприємство є власником майнового комплексу, то розраховувати податок на нерухомість необхідно, виходячи з типів будівель, що входять до такого комплексу. Так, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

Також нагадуємо про особливості оподаткування податком на нерухомість об’єктів на тимчасово окупованій території., а саме, пп. 38.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

За поданням Олександрійського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області

https://kr.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-471919.html