МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19
<…>
У цій статті пропонуємо вам розглянути тему державного фінансового контролю в Україні. Нагадаємо, що 28.10.2015 р. КМУ прийняв постанову № 868, якою було утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний фінансовий контроль в Україні та реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, реорганізувавши при цьому Державну фінансову інспекцію України.
Для початку слід зазначити, що постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43 було затверджено Положення про Державну аудиторську службу України. Аналіз указаного документа свідчить про те, що повноваження та завдання Державної аудиторської служби України (далі — Служба) зазнали деяких змін порівняно з повноваженнями Державної фінансової інспекції України, а саме діяльність Служби стала більш орієнтованою на упередження порушень об’єкта контролю.
Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Історична довідка:
У 1993 році було прийнято Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Указом Президента України від 27.08.2000 №1031 “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” Головному контрольно-ревізійному управлінню (ГОЛОВКРУ) України було надано статус центрального органу виконавчої влади. В подальшому, відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Головне контрольно-ревізійне управління України було реорганізовано в Державну фінансову інспекцію України (Держфінінспекцію). І нарешті, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 “Про утворення Державної аудиторської служби України” Держфінінспекцію реорганізовано в Державну аудиторську службу України (Держаудитслужбу).
Держаудитслужба здійснює свою діяльність на підставі Постанови КМУ від 03.02.2016 №43, якою затверджено Положення про Державну аудиторську службу України. У своїй діяльності Держаудитслужба керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
До складу органів Державної аудиторської служби України належать Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи: Північний, Північно-східний, Південний, Західний та Східний офіси Держаудитслужби.
Основними завданнями Держаудитслужби є:
Відповідно до покладених завдань, Держаудитслужба, зоркема, здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи); суб’єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні;
Отже, Держаудитслужба має повноваження щодо здійснення державного фінансового контролю використання бюджетніх коштів підприємств, установ, організацій не залежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також в державних органах виконавчої влади.
Здійснення державного фінансового контролю Держаудитслужба провадить через проведення наступних заходів: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), та моніторингу закупівель.
Щомісяця, Держаудитслужба подає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України і Мінфіну звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Співробітники Держаудитслужби мають право, зокрема, але не виключно:
Держаудитслужба є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Заходи фінансового контролю, про яки згадувалось вище, Держаудитслужба здійснює з урахуванням вимог положень Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 №2939-XII.
Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону, право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Зазначена норма є досить суперечливою, оскільки, з одного боку дає право суб’єкту перевірки “підготуватись” до контрольного заходу, а з іншого, унеможливлює раптовість такого заходу.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів. Плани проведення перевірок оприлюднюється на сайті Держаудитслужби.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії. Зазначена норма Закону певним чином ускладнює подовження термінів ревізії, оскільки потребує належного, в т.ч. документального, обгрунтування для прийняття правосудного рішення судом.
Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб’єктів господарської діяльності під розписку:
1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю (ред. відсутність вищенаведених “реквізитів” у направленні на ревізію може бути формальною підставою для недопуску до проведення заходу фінансового контролю (ревізії));
2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб’єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, – також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Ненадання вищенаведених документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї ст.11 Закону, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.
І на останок, проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності. Зазначена норма є досить суттєвою для бізнесу, оскільки, порушення нормального виробничого процесу, зазвичай, можуть призводити до зменшення обсягів виробництва і як наслідок, до збитків.
Сподіваємося, що тема, яка розглядатиметься в цій статті, стане в нагоді нашим читачам. Йтиметься про здійснення державного фінансового контролю Державною фінансовою інспекцією України. А як то кажуть: «Обізнаний — озброєний!»
Отже, давайте разом розберемося, що це за служба — Держфінінспекція, які в неї права, що і як фахівці Держфінінспекції можуть перевірити, як уникнути негативних наслідків ревізії та багато чого іншого
Фішинг – вид інтернет-шахрайства, який використовує соціальну інженерію та масові розсилки спеціально сформованих електронних листів для отримання (вивудження) користувацьких даних або завантаження на пристрої більш небезпечних шкідливих програм.
12 травня антивірусними компаніями Fortinet та Sophos була зафіксована масштабна фішингова атака, з використанням близько 100 000 бізнесових email адрес. Особливістю цієї атаки було те, що листи були сформовані так, нібито їх відправниками були юридичні фірми. Вони містили повідомлення про позов щодо отримувача і пропонували негайно ознайомитися із вкладеним у електронний лист документом MS Word, що був захищений паролем 123456. Як водиться, цей документ MS Word містив спеціальний троян (App Dropper – Крапельниця), який при відкритті документа завантажував (підкидав) на комп’ютер/смартфон жертви інше шкідливе ПЗ (на кшталт, ransomware – шифрувальник-здирник).
Важливість бізнес-безпеки усвідомлюють вже буквально всі підприємці. Але на практиці все — це те ж саме, що ніхто. Тому для надійного захисту компанії від ризиків в ній повинні бути ті, хто особисто уповноважений перевіряти контрагентів на благонадійність. Давайте подивимося, кому із співробітників можна доручити перевірку контрагентів і як зробити це за допомогою системи YouControl.
Для початку — трохи статистики для розуміння важливості завдання. Згідно з опитуванням, проведеним в 2018 році, 48 % респондентів повідомили, що їх компанії зазнали вкрай негативних наслідків впливу шахрайства. При цьому більшість злочинів, пов’язаних з третіми сторонами (67 % випадків шахрайства), здійснені наближеними до організації особами: агентами, постачальниками послуг, продавцями і клієнтами (дані Світового дослідження економічних злочинів і шахрайства 2018, проведеного PwC).
В той саме час 35 % українських респондентів вказали, що їх організації все ще не провели жодної оцінки ризику шахрайства або економічних злочинів або що їм невідомо, що така оцінка взагалі проводилася. У такій ситуації особливо важливо подбати про захист компанії, адже всі вони можуть бути і вашими потенційними контрагентами. Так кому із співробітників доручити перевірку контрагентів?
• доступ до державних реєстрів
• розуміння судової системи
• професійний досвід і «чуття»
Юристи компаній — серед найактивніших користувачів системи YouControl. Як правило, їм достатньо поглянути на експрес-аналіз контрагента, щоб скласти загальне враження і окреслити напрямки поглибленої перевірки.
Експрес-аналіз показує критично важливі обставини, на які потрібно звернути увагу в першу чергу: проблеми правосуб’єктності (припинення діяльності юридичної особи, процедура банкрутства), обмеження прийняття рішень посадовими особами, місцезнаходження, зв’язків і інші дані про компанію, які можуть негативно вплинути на ваше співробітництво. Докладний приклад перевірки контрагента юристами і запобігання великого ризику ви можете побачити в статті «10 хвилин перевірки забудовника зберегли 10 мільйонів для клієнта YouControl».
• Перевіряти ділову репутацію і благонадійність.
• Оцінювати ризики, пов’язані з санкціями: компанія або її засновник/учасник під санкціями (українськими або міжнародними), перереєстрація в Криму, співпраця з країнами під санкціями.
• Відстежувати зв’язку ключових осіб компанії.
Для цих цілей, крім вже названого експрес-аналізу, стане в нагоді інструмент YouControl «Пошук зв’язків». Ця функція дозволяє знаходити очевидний зв’язок між двома компаніями з загальним директором, засновником, адресою або номером телефону.
І якщо в обов’язки юрвідділу входить складання грамотного договору, з гарантіями і умовою відшкодування збитків, то СБ може забезпечити виконання договору, відстежувати хід процесу і підтвердити результат.
Проте у бухгалтера є доступ до цінних даних: реквізитів контрагентів. Тільки ось покладатися на них беззастережно не варто. Краще використовувати їх для власної перевірки юридичних осіб та ФОП ЄДРПОУ або ІПН відповідно. У YouControl це один з найбільш зручних шляхів для пошуку досьє компанії, тому що не допускає збігу в назвах, адресі та/або керівниках. Один номер — один контрагент. І огляд повного досьє на нього, із зазначенням всіх реєстраційних даних, минулих подій і актуального стану.
Можна внести в зону відповідальності бухгалтера перевірку інформації про бухзвітності контрагента за рік (вкладка «Податкова» в досьє). Не завадить проводити такі перевірки регулярно, щоб вчасно помітити неблагополучні зміни в роботі контрагентів: виникнення податкового боргу, початок процедури банкрутства або інші фактори ризику.
• Зверніть увагу на фінансові показники та індекс FinScore в системі YouControl. Це індекс, що відображає фінансову стійкість контрагента.
• Перевірте, чи нема податкового боргу.
• Перевірте судові процеси, де компанія виступає відповідачем у боргових позовах.
• Переконайтеся, що компанія не знаходиться під санкціями (українськими або міжнародними), аби не накликати проблеми і на своє підприємство.
В якості опорного інструменту для перевірки відділ продажів може використовувати чек-лист на основі 19 факторів ризику в досьє контрагента від YouControl. Основні напрямки перевірки: сумлінність компанії і її фінансовий стан.
А інструмент «Автоматичний моніторинг» візьме на себе контроль змін в реєстрах і повідомить про них протягом доби. Ви раніше своїх контрагентів будете дізнаватися про появу боргу, зміну керівника компанії, новий судовий процес, попадання під санкції і т.д. У момент, коли у компанії з’являється проблема, зможете швидко дати розпорядження призупинити поставки товарів доти, поки ви не отримаєте додаткові гарантії або пояснення того, що відбувається.
Ділова розвідка корисна не тільки в контексті роботи з контрагентами. Вона також дозволяє поглянути на власну компанію з боку, як її бачать ваші партнери. Це хороший спосіб підтримувати бездоганну репутацію і вчасно помічати збої в роботі. І навіть контролювати сумлінність власних співробітників. Наприклад, чи встигає ваш співробітник здавати вчасно звіти і не проводить він будь-які операції за вашою спиною. Перевірити порядок в бухгалтерській звітності не завадить і в разі ліквідації підприємства.
Простіше кажучи, бізнес-розвідка актуальна на кожному етапі комерційної діяльності. І YouControl робить її максимально ефективною і зручною для вас. А якщо у компанії є власна система обліку (ERP, SAP, 1C, CRM, etc.), ви можете повністю автоматизувати перевірку контрагентів: отримувати актуальну інформацію через API за допомогою YouScore — скорингової системи для визначення благонадійності і оцінки потенціалу компанії.
Джерело: https://youcontrol.com.ua/blog/khto-z-pratsivnykiv-povynen-pereviriaty-kontrahentiv
Не пройшло і двох років, як постанову № 295 визнано нечинною. Однак перемога далася не одразу, адже суд першої інстанції став на бік Кабміну.
Які аргументи переконали апеляційний суд, які наслідки має нечинність зазначеної постанови і який знак треба поставити в цій судовій справі: крапку чи кому? Про все це ви дізнаєтеся з нашого матеріалу.
Зацікавлені особи пам’ятають, що 26 квітня 2017 року Кабміном було прийнято постанову № 295 (набула чинності 16.05.2017 р.), якою було затверджено:
Часто перед підприємствами постає питання, як правильно в штатному розписі відобразити посади, які займають на підприємстві працівники.Як прийняти на роботу працівника, який буде виконувати роботи по двох посадах? Чи можна укласти з працівниками один трудовий договір, слід оформлювати сумісництво чи суміщення?
Фахівець Управління Держпраці в Кіровоградській області Інна Кривенко роз’яснила наступне.
(коментар до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» від 24.04.2019 р. № 391)
Кабмін постановою, що коментується, вніс зміни до блокувальних критеріїв. Більшість з них направлена на розширення переліку «щасливчиків» чиї ПН/РК потраплятимуть під моніторинг. Перше, на що хочемо звернути увагу, — це приткість фахівців відомства. Зміни набули чинності з 11.05.2019 р. Отже, на сьогодні блокувальний механізм вже працює по-новому. А тим часом корисні нововведення, на жаль, так і покриваються пилом на столах посадовців
. Розглянемо все по порядку.
Як ревізори складають акт ревізії? Як правильно їх зустріти, які документи надати та як коректно написати пояснення? Що робити, коли не згодні з висновками ревізорів? Відповідаємо.
Акт ревізії це не лише документ, що містить перелік порушень та незаконних операцій. На його підставі роблять висновки про роботу установи, оцінюють якість роботи керівника, головного бухгалтера та інших посадових осіб. Тож рекомендації щодо того, як почуватися впевнено, якщо на носі ревізія, дадуть змогу зменшити кількість зафіксованих в акті ревізії порушень.
Важливо знати, за якими правилами ревізори складають акт ревізії бюджетної установи і яку саме інформацію вони туди записують. Так ви не розгубитеся під час підписання акта і за потреби внесете до нього корективи. Адже виправити щось, коли дали необгрунтовані пояснення ревізорам, неможливо. Тож правильно усувайте порушення під час та після ревізії.