ДПС роз’яснює, які підстави для проведення фактичної перевірки. Така перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Перевірка здійснюється податковими органами щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Нинішня влада настільки завзято взялась до реформ, що кожного нового нормативного акту, який вносить зміни до податкового законодавства спільнота чекає з завмиранням серця. І щоразу зберігається інтрига щодо остаточного проголосованого тексту того чи іншого закону, щодо можливості застосування президентського «вето», щодо фактичних строків підписання та набрання чинності.

Не встигли вщухнути дискусії щодо масштабних змін, запроваджених Законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», як навздогін 14 липня 2020 р. був прийнятий новий Закон – № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».

Коли, як і за якою формою складати графік відпусток, вносити у нього зміни, чи потрібно з ним ознайомлювати працівників, чи можлива відпустка поза графіком?

Основні моменти нагадало Головне управління ДПС у Донецькій області

Законом № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу в частині вдосконалення, зокрема, податку на нерухоме майно.

Як ЦПД може потрапити до перевіряючого інспектора Держпраці та як діяти суб’єкту господарювання, щоб ЦПД з фізособою не визнали трудовим договором, — у нашій консультації.

В якому випадку договір будуть перевіряти?

Для початку зазначито, що цивільно-правовий договір (далі – ЦПД) не потребує будь-якої реєстрації чи повідомлення до будь-якого органу. Тому виникає логічне запитання: як ЦПД може потрапити до перевіряючого інспектора Держпраці?

Деякі підприємства не потребують постійних правовідносин із найманими працівниками та в разі потреби залучають фізосіб до співпраці за договорами ЦПХ. Водночас інспектори Держпраці під час перевірок прирівнюють такі договори до трудових. Судова практика дозволяє провести межу між договором ЦПХ і трудовим договором та вказує на помилки, які допускають, укладаючи договори ЦПХ.

Розглянемо типові помилки суб’єктів господарювання під час укладання договорів ЦПХ і варіанти їх уникнення.

Законопроект 1210 перетворився на Закон № 466-IX та оновив податкову систему України. Для бізнесу ухвалення цього антіофшорного закону передбачає новий порядок роботи з нерезидентами.

Міжнародна юридична компанія SBSB вже 7 років надає своїм клієнтам послуги податкового планування, тому ми не змогли пройти повз цих змін у сфері оподаткування нерезидентів або КІК.

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа або утворення без статусу юридичної особи, що зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – лише резиденти України (щодо фізичної особи наявність громадянства України не має значення), що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, за умови:

Понад чотири місяці бізнес чекав на підписання законопроекту 1210, який остаточно оформлено Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон), що набрав чинності 23 травня 2020 року.

За ці чотири місяці бізнес-спільнота та податкові консультанти пройшли майже всі стадії прийняття неминучого: від заперечення до смиренності. Матеріалів з критикою реформи вже достатньо. Численні зміни можна умовно поділити на ті, які торкнуться безпосередньо бенефіціарів бізнесу, і робочі зміни, які будуть вивчати податкові адвокати, бухгалтери та менеджмент компаній.