Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
• фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Якщо ЗОЗ-КНП має поточний рахунок у банку та рахунок у Казначействі, як їх слід відображати в обліку? Чи потрібно на окремому субрахунку обліковувати кошти, які надходять від державних фондів? Чи мають бути відкриті різні рахунки в банку для різних надходжень?

Для здійснення господарської діяльності ЗОЗ-КНП має відкрити у відділенні банку поточний рахунок. Порядок відкриття банківських рахунків наведено в Інструкції № 492 (див. у цьому номері). Так, згідно з п.п. 6 п. 3 згаданої Інструкції поточний рахунок — це рахунок, який банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Впровадження карантину та пов’язані з ним подальші події та обмеження стали несподіванкою практично для всіх роботодавців. За березень-квітень цього року стрімко змінились не лише положення законодавства, але і ситуація всередині компаній – зміни в структурі штатного розпису, зміни в організації режиму та способів роботи, скорочення витрат, у тому числі на персонал.

Проте перед прийняттям будь-яких оптимізаційних рішень варто не забувати про законодавчі вимоги щодо оформлення кожного кроку, зокрема, якщо такі рішення стосуються прав працівників – навіть незначне недотримання законодавчо встановленої процедури може вилитись у довготривалу судову тяганину і чималі фінансові витрати.

Від 28.04.2020 року діють нові правила розкриття кінцевих бенефіціарних власників («КБВ»), що встановлюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р.

Станом на дату написання цього коментаря відповідні форми реєстраційних заяв та структура власності, яка відтепер буде обов’язковим документом при розкритті інформації про КБВ, перебувають у розробці та ще не затверджені, тому ми окреслюємо лише ті аспекти, про які мова нижче.

28 квітня набуде чинності новий, більш жорсткий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів. Хто підпадає під його дію і чого варто очікувати, розповів молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов

Що таке ризик-орієнтований підхід?

28 квітня в Україні набуває чинності новий Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення».

Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Що чекає український бізнес в майбутньому в зв’язку з такими змінами?

Які суми не включаються до складу доходу ФОП платника ЄП першої – третьої груп?

Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», який набрав чинності 01 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Голова податкової служби України Сергій Верланов в інтервью НВ Бизнес розповів з чим пов’язаний злив депутата Лероса, як вони будуть реагувати на це, про оновлений бюджет та чого чекати ФОПам

Минулого тижня народний депутат від партії Слуга народу Гео Лерос на своєму Facebook оприлюднив звіт, який нібито “розкриває факти організованої топ-корупції”.