Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа або утворення без статусу юридичної особи, що зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – лише резиденти України (щодо фізичної особи наявність громадянства України не має значення), що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, за умови:

Понад чотири місяці бізнес чекав на підписання законопроекту 1210, який остаточно оформлено Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон), що набрав чинності 23 травня 2020 року.

За ці чотири місяці бізнес-спільнота та податкові консультанти пройшли майже всі стадії прийняття неминучого: від заперечення до смиренності. Матеріалів з критикою реформи вже достатньо. Численні зміни можна умовно поділити на ті, які торкнуться безпосередньо бенефіціарів бізнесу, і робочі зміни, які будуть вивчати податкові адвокати, бухгалтери та менеджмент компаній.

Вже діє Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» більш відомий як «проект 1210» або «закон підтримки податкових консультантів». Для бізнес-спільноти це стало шоком, а податківці та судові податкові адвокати вже «потирають» свої руці, вивчаючі нові норми «нової нормальності»!

Закон досить об’ємний, тож в рамках детального обзору корисніше вивчати кожні новели окремо. Зрозуміло, що найбільш «хайпово» в першому обзорі розглянути найбільш резонансну тему – КІК-податок та Звіт про КІК!

На яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт?

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Як у податковій декларації платника ЄП ФОП другої та третьої груп заповнюється поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді», якщо кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб або осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, була різною?

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
• фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Якщо ЗОЗ-КНП має поточний рахунок у банку та рахунок у Казначействі, як їх слід відображати в обліку? Чи потрібно на окремому субрахунку обліковувати кошти, які надходять від державних фондів? Чи мають бути відкриті різні рахунки в банку для різних надходжень?

Для здійснення господарської діяльності ЗОЗ-КНП має відкрити у відділенні банку поточний рахунок. Порядок відкриття банківських рахунків наведено в Інструкції № 492 (див. у цьому номері). Так, згідно з п.п. 6 п. 3 згаданої Інструкції поточний рахунок — це рахунок, який банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Впровадження карантину та пов’язані з ним подальші події та обмеження стали несподіванкою практично для всіх роботодавців. За березень-квітень цього року стрімко змінились не лише положення законодавства, але і ситуація всередині компаній – зміни в структурі штатного розпису, зміни в організації режиму та способів роботи, скорочення витрат, у тому числі на персонал.

Проте перед прийняттям будь-яких оптимізаційних рішень варто не забувати про законодавчі вимоги щодо оформлення кожного кроку, зокрема, якщо такі рішення стосуються прав працівників – навіть незначне недотримання законодавчо встановленої процедури може вилитись у довготривалу судову тяганину і чималі фінансові витрати.

Від 28.04.2020 року діють нові правила розкриття кінцевих бенефіціарних власників («КБВ»), що встановлюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р.

Станом на дату написання цього коментаря відповідні форми реєстраційних заяв та структура власності, яка відтепер буде обов’язковим документом при розкритті інформації про КБВ, перебувають у розробці та ще не затверджені, тому ми окреслюємо лише ті аспекти, про які мова нижче.