Як ЦПД може потрапити до перевіряючого інспектора Держпраці та як діяти суб’єкту господарювання, щоб ЦПД з фізособою не визнали трудовим договором, — у нашій консультації.
В якому випадку договір будуть перевіряти?
Для початку зазначито, що цивільно-правовий договір (далі – ЦПД) не потребує будь-якої реєстрації чи повідомлення до будь-якого органу. Тому виникає логічне запитання: як ЦПД може потрапити до перевіряючого інспектора Держпраці?
Завдяки змінам, унесеним Законом № 466, квартальний звітний період для платників ПДВ – єдинників скасували. Тож, починаючи з податкової звітності за липень 2020 року, усі без виключення платники ПДВ, у т.ч. єдинники, мають подавати податкову декларацію щомісячно.
І ось настав час готувати до подання липневу декларацію з ПДВ. Хоча тема не нова, але ми все ж вирішили допомогти вам із заповненням цієї декларації.
Деякі підприємства не потребують постійних правовідносин із найманими працівниками та в разі потреби залучають фізосіб до співпраці за договорами ЦПХ. Водночас інспектори Держпраці під час перевірок прирівнюють такі договори до трудових. Судова практика дозволяє провести межу між договором ЦПХ і трудовим договором та вказує на помилки, які допускають, укладаючи договори ЦПХ.
Розглянемо типові помилки суб’єктів господарювання під час укладання договорів ЦПХ і варіанти їх уникнення.
Законопроект 1210 перетворився на Закон № 466-IX та оновив податкову систему України. Для бізнесу ухвалення цього антіофшорного закону передбачає новий порядок роботи з нерезидентами.
Міжнародна юридична компанія SBSB вже 7 років надає своїм клієнтам послуги податкового планування, тому ми не змогли пройти повз цих змін у сфері оподаткування нерезидентів або КІК.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа або утворення без статусу юридичної особи, що зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.
Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – лише резиденти України (щодо фізичної особи наявність громадянства України не має значення), що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, за умови:
Понад чотири місяці бізнес чекав на підписання законопроекту 1210, який остаточно оформлено Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон), що набрав чинності 23 травня 2020 року.
За ці чотири місяці бізнес-спільнота та податкові консультанти пройшли майже всі стадії прийняття неминучого: від заперечення до смиренності. Матеріалів з критикою реформи вже достатньо. Численні зміни можна умовно поділити на ті, які торкнуться безпосередньо бенефіціарів бізнесу, і робочі зміни, які будуть вивчати податкові адвокати, бухгалтери та менеджмент компаній.
Закон досить об’ємний, тож в рамках детального обзору корисніше вивчати кожні новели окремо. Зрозуміло, що найбільш «хайпово» в першому обзорі розглянути найбільш резонансну тему – КІК-податок та Звіт про КІК!
На яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт?
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Як у податковій декларації платника ЄП ФОП другої та третьої груп заповнюється поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді», якщо кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб або осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, була різною?
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).
При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:
Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).