Конституційний Суд України визнав неконституційною норму КК України щодо незаконного збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття 3682 не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України.
Відповідне Рішення № 1-р/2019 було прийнято 26 лютого 2019 року.
Суд вважає, що відстрочення сплати судового збору для суб’єкта владних повноважень не узгоджується з основним завданням адміністративного судочинства. Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішив, що податковий орган не має права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання заяви про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Ухвалою від 21 лютого у справі № 340/495/19 заяву повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку, оскільки Закон “Про судовий збір” не дозволяє відстрочувати або розстрочувати сплату судового збору суб’єктами владних повноважень. Це обумовлено тим, що держава зобов’язана належним чином фінансувати органи, які виконують владні функції.
Суд нагадав, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
“Суд не вправі відстрочувати або розстрочувати під час розгляду адміністративних справ сплату судового збору за подання позову суб’єктом владних повноважень, оскільки це б не узгоджувалось з основним завданням адміністративного судочинства. Тому, під “стороною” в розумінні приписів частини 1 статті 133 КАС України треба розуміти громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи)”, – зазначено в ухвалі.
Суд також зазначив, що податковий орган просить відстрочити сплату судового збору у зв’язку із блокуванням його рахунків іншим суб’єктом владних повноважень, який контролює правильність використання бюджетних коштів.
Верховний Суд роз’яснив, що податкова вимога є дійсною протягом існування податкового боргу
Суть справи: підприємство просило скасувати другу податкову вимогу, яка була надіслана йому на заміну першої. Фіскали в свою чергу вказали, що надіслали нову вимогу, оскільки сума податкового боргу змінилася (з одного виду податку заборгованість була погашена, а з іншого – виникла).