Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” № 465-IX, який Верховна Рада підтримала 16 січня 2020 року (законопроект №1209-1).

Закон розроблений з метою узгодження положень низки Законів України із положеннями Податкового кодексу України у зв’язку із прийняттям проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (законопроект №1210).

Фіскали зможуть коригувати фінансові результати бізнесу у випадку недотримання цієї мети

16 січня депутати прийняли Закони (законопроекти № 1210, а також і 1209-1), які вносять зміни стосовно оподаткування бізнесу.

Зокрема, внесено зміни стосовно можливості коригування податківцями фінансового результату бізнесу.

Так, встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.

Детальніше це питання роз’яснив партнер Crowe LF Ukraine Віталій Смердов на вебінарі на тему «Законопроект № 1210 – розглядаємо ключові зміни для бізнесу».

Він зазначив, що розширено визначення ділової мети і сферу її застосування.

Для цілей оподаткування вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

• головною ціллю або однією із головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Віталій Смердов вказав, що прийнятий Закон передбачає, що тест на ділову мету застосовується тільки компаніями на загальній системі і тільки при здійсненні витрат на користь нерезидентів. Якщо компанія не проходить тест ділової мети, вона повинна збільшити на суму таких витрат фінансовий результат до оподаткування.

«Головний ризик даного нововведення полягає у відсутності вичерпного переліку ознак ділової мети, що дозволить податковій службі оцінювати проходження операцією тесту ділової мети на свій розсуд.

Також ми не виключаємо, що податкова служба буде намагатися застосовувати дані ознаки не тільки до операцій з нерезидентами. У той же час, такі дії податкової служби будуть протиправними – адже, як ми вже відзначали, ПК прямо обмежує сферу застосування ділової мети лише податком на прибуток і тільки витратами на користь нерезидентів», – зазначив доповідач.

Відповідні зміни набудуть чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.

Джерело: https://biz.ligazakon.net/ua/news/192543_podatkvts-otrimali-nevicherpniy-perelk-oznak-dlovo-meti-operatsy-z-nerezidentami

В Раді зареєстровано законопроект № 2584, яким пропонується внести зміни КЗпП до статтей, які визначають порядок звільнення. Так, парламентарі доповнили перелік підстав такими пунктами:

• за невиконання розпоряджень роботодавця або порушення трудових обов’язків визначених трудовим договором, якщо до працівника за це раніше застосовувалося дисциплінарне стягнення;
• за відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин;
• за порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці;
• за грубе порушення працівником вимог охорони праці, якщо воно призвело або створило реальну загрозу для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Рада розширила перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво юридичних осіб у суді.

Відповідний Закон (проект № 2261) щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення було прийнято в другому читанні та в цілому на ранковому засіданні Парламенту 18 грудня.

На засіданні 6 грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (законопроект № 2179).

Зокрема, документ спрощує процедуру звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних спілок, ломбардів, бірж, платіжних організацій та інших фінансових установ). Наприклад, розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн.

Фахівці ДПС у Тернопільській області звертають увагу, відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Депутати зазначають, що перевагою запровадження єдиного рахунку є спрощення сплати платниками податкових платежів

4 жовтня Верховна Рада прийняла взаємопов’язані Закони (проект № 1049) та (проект № 1051) щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім сплати податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Несподіваний поворот у справі реформування контролюючих органів: урядом прийнято рішення щодо розділення сервісної та правоохоронної функцій Державної податкової служби. Прийнятою постановою № 846 передбачено виключення з повноважень Державної податкової служби функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідні фіскальні правоохоронні функції продовжуватиме здійснювати Державна фіскальна служба – аж до завершення здійснення заходів з утворення нового органу з розслідування фінансових злочинів. Нагадаємо, що до парламенту уже подано проект Закону про Бюро фінансових розслідувань, яке має отримати повноваження з питань запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано заподіюють шкоду публічному інтересу у сфері фінансів.

Проект

Вноситься народними депутатами України

Южаніна Н.П., Кіт А.Б., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Синютка О.М., Джемілєв М., Алєксєєв С.О., Геращенко І.В., Фріз І.В., Бондар М.Л., Луценко І.С., Сюмар В.П., Давиденко В.М., Горват Р.І.

З огляду на доволі активний початок роботи новообраних законотворців та появу на сайті Верховної Ради численних зареєстрованих законопроектів ми вирішили допомогти бухгалтерам зорієнтуватися щодо того, яких основних нововведень слід очікувати.