Розміри мінзарплати й прожиткового мінімуму на 2021 рік

У попередньому матеріалі розповідалося про те, що Нацбанк застосував штраф до АТ “Альпарі банк” у зв’язку із здійсненням ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та неналежне управління ризиками.

В період з 02.02.2018 по 25.05.2018 дві фінансові установи проводили фінансові операції із перерахування безготівкових коштів (400 млн. грн.) до двох інших банків згідно з договорами на послуги інкасації.

В екосистемі LIGA360 для командного управління ризиками оновлено функціонал модуля «Бізнес-розвідка». Як і для кого він працює – розказуємо в цьому огляді.

Модуль LIGA360.Бізнес-розвідка створено на базі системи моніторингу бізнес-партнерів Contr Agent. У вільному доступі він надає можливість організувати збір та аналіз інформації про компанії чи фізосіб-підприємців, що знаходяться під пильною увагою фахівців. Користуватися «Бізнес-розвідкою» може кожен користувач LIGA360, незалежно від його посади.

Платники податків продовжують формувати витрати та податковий кредит за нереальними госпопераціями

Деятельность органов Государственной налоговой службы Украины (далее – ГНС Украины), связана со сбором, накоплением и анализом больших массивов информации с целью контроля надлежащего исполнения плательщиками налоговой обязанности.

На основании собранных информационных материалов контролирующий орган делает выводы о налоговой дисциплинированности и добросовестности плательщиков налога на дополнительную стоимость (далее – налогоплательщики), в следствии чего налогоплательщику может быть присвоен критерий рисковости, как это предусмотрено в Порядке остановления регистрации налоговых накладных, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 11.12.2019 № 1165 (далее – Порядок № 1165).

Через обмеження, які ввели з 17 березня в усій Україні, нардепи внесли зміни у податковий кодекс. Серед важливих і суттєвих – це скасування єдиного соціального внеску для ФОПів і податку на комерційну нерухомість.

За відповідне рішення проголосували 359 депутатів, закон підписав спікер парламенту, а відтак і сам президент Зеленський.

Позиція ДРС щодо наявності повноважень у інспекційних органів на проведення перевірок і права у бізнесу не допускати їх за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення перевірок знайшла підтримку з боку судових органів.

Суть справи: фермерське господарство оскаржило наказ Державного агенства рибного господарства, яким скасовувався режим рибогосподарської експлуатації лиману, що було вмотивовано порушенням позивачем вимог зазначеного режиму.

Позов обґрунтовано тим, що припис було винесено не в межах планового заходу.

Призначення та проведення позапланової документальної перевірки бізнесу на підставі ухвали слідчого судді, винесеної в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, є розповсюдженою практикою. Тому для бізнесу оскарження зазначених ухвал залишається актуальним питанням.

Дані Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) підтверджують, що нині слідчі судді все частіше відмовляють досудовому органу та/або прокуратурі у задоволенні відповідного клопотання. Однак практика все ще неоднозначна.

Чи є правомірним призначення податкової перевірки в межах кримінального провадження?

Відповідно до п. 78.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

У редакції Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), що діяла до 15.07.2015 р. було передбачено повноваження прокурора (п. 6 ч. 2 ст. 36 КПК України) та слідчого (п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК України) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. Однак, пп. 12 п. 5 розд. XII “Прикінцеві положення” Закону України “Про прокуратуру”, який набрав чинності від 15.07.2015 р., виключив з переліку повноважень прокурора та слідчого це право.

Будь-якої альтернативи, якою чинне кримінальне процесуальне законодавство наділяло б сторону обвинувачення повноваженням щодо проведення або призначення такої процесуальної дії, як позапланова документальна перевірка, законодавець не запропонував.

Позиція судів у цьому спірному питанні

Попри відсутність прямої норми щодо повноваження призначати податкову позапланову документальну перевірку або звертатися до слідчого судді із відповідним клопотанням, слідчі та прокурори продовжують звертатися до слідчих суддів з такими клопотаннями щодо надання дозволів на проведення позапланових перевірок із подальшим дорученням їх проведення відповідним контролюючим органам.

Свої клопотання слідчі та прокурори мотивують тим, що пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено можливість здійснення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду (слідчого судді), а ч. 2 ст. 93 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

При цьому, слідчі та прокурори забувають, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України), а поняття «отримання актів перевірок» не є тотожним з поняттям «доручати проведення перевірок».

Тому логічною видається ухвала у справі № 243/6674/17-к, що стосується питання правомірності проведення перевірок на підставі ухвали слідчого судді, постановлена 6 березня 2018 року колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі – ВС).

ВС висловився наступним чином: «…законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими. Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору. В контексті цієї справи завдання слідчого судді полягало саме в тому, аби повноваження слідчого і прокурора, що були виключені законом, були також виключені на практиці.

Отже, суд вважає, що у цьому випадку слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством».

Однак, окрім питання щодо повноважень слідчих та прокурорів звертатися до слідчих суддів із клопотанням про призначення позапланових документальних перевірок, а слідчих суддів – вирішувати долю такого роду клопотань, на розгляд ВС винесено питання і щодо можливості оскарження ухвал слідчих суддів про задоволення або відмову у задоволенні таких клопотань, оскільки ст. 309 КПК України дійсно не передбачено права на оскарження ухвал слідчих суддів про призначення податкової перевірки в рамках кримінального провадження. Зазначена обставина була причиною для численних відмов апеляційними судами у прийнятті до провадження апеляційних скарг на такі ухвали.

Тож, вирішуючи питання, чи підлягає рішення суду першої інстанції, прийняте всупереч наданим повноваженням, оскарженню в апеляційному порядку, суд вирішив передати вказану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата в постанові від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к вказала, що: «Зважаючи на важливість для суб’єктів, щодо діяльності яких слідчі судді надають дозволи на проведення позапланових перевірок, прав, установлених статтею 8 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу Конвенції, та враховуючи відсутність надійних процесуальних механізмів захисту прав під час підготовчого провадження, Велика Палата вважає практичним та ефективним право на апеляційний перегляд таких ухвал у стадії досудового розслідування».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в наведеному рішенні зазначила: «…апеляційні суди зобов’язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок».

Отже, враховуючи відсутність прямої норми, яка б наділяла орган досудового розслідування та прокурора повноваженнями призначати податкову позапланову документальну перевірку або звертатися до слідчого судді із відповідним клопотанням у межах кримінального провадження, а слідчого суддю – розглядати такого роду клопотання, варто враховувати, що у разі призначення та проведення такої податкової перевірки в порядку пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, висновки за результатом її проведення, можна визнати незаконними в порядку адміністративного судочинства.

А з урахуванням позиції Верховного Суду, виникає можливість оскаржити ухвалу слідчого судді, яка стала підставою для такої перевірки, до суду апеляційної інстанції.

Автор: Ганна Щеннікова, адвокат, старший юрист KPMG Law Ukraine

Джерело: https://biz.ligazakon.net/ua/analitycs/191306_pozaplanova-podatkova-perevrka-u-ramkakh-krimnalnogo-provadzhennya-chi–shans-na-oskarzhennya

Наказом Міністерства фінансів України № 524 було затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі – «Порядок № 524»). Законодавець запровадив ризикоорієнтований підхід до планування податкових перевірок. А тому, до плану-графіка мають включатися лише ті платники податків, у господарській діяльності яких є високий, середній чи незначний ступінь ризику несплати до бюджету податків та зборів, платежів. Від ступеня ризику також залежить періодичність проведення планових податкових заходів.

Остаточний план-графік складається із проектів планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі – «ДФС») та затверджується Головою ДФС. Крім проекту плану-графіка податківці також формують інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків, а після остаточного узгодження проектів надають обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.