Впровадження карантину та пов’язані з ним подальші події та обмеження стали несподіванкою практично для всіх роботодавців. За березень-квітень цього року стрімко змінились не лише положення законодавства, але і ситуація всередині компаній – зміни в структурі штатного розпису, зміни в організації режиму та способів роботи, скорочення витрат, у тому числі на персонал.

Проте перед прийняттям будь-яких оптимізаційних рішень варто не забувати про законодавчі вимоги щодо оформлення кожного кроку, зокрема, якщо такі рішення стосуються прав працівників – навіть незначне недотримання законодавчо встановленої процедури може вилитись у довготривалу судову тяганину і чималі фінансові витрати.

Законом № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 28 квітня, також внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідні роз’яснення надав Вінницький окружний адміністративний суд.

Від 28.04.2020 року діють нові правила розкриття кінцевих бенефіціарних власників («КБВ»), що встановлюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р.

Станом на дату написання цього коментаря відповідні форми реєстраційних заяв та структура власності, яка відтепер буде обов’язковим документом при розкритті інформації про КБВ, перебувають у розробці та ще не затверджені, тому ми окреслюємо лише ті аспекти, про які мова нижче.

28 квітня набуде чинності новий, більш жорсткий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів. Хто підпадає під його дію і чого варто очікувати, розповів молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов

Що таке ризик-орієнтований підхід?

28 квітня в Україні набуває чинності новий Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення».

Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Що чекає український бізнес в майбутньому в зв’язку з такими змінами?

На сайті Державної служби фінансового моніторингу України оприлюднили Рекомендації щодо подання з 28 квітня 2020 року суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ)  – небанківськими установами до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Йдеться про:

28 квітня – дата набрання чинності новим Законом про фінмоніторинг. За кілька кроків до цієї важливої події Національний банк різко збільшив роз’яснювальну роботу щодо нових реалій переказу коштів, роботи фінансових установ та інших, пов’язаних з фінмоніторингом, питань. Так, перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова розповіла про основні зміни, яких варто чекати українцям.

По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми. Операції звичайних людей — студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки — перевірятимуть менше.

Які суми не включаються до складу доходу ФОП платника ЄП першої – третьої груп?

Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», який набрав чинності 01 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.