Прочитали в консультаціях, що КНП зобов’язане оприлюднити фінансову звітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком. І в нас виникло питання щодо вибору аудиторської фірми, що має надати такий висновок, та плати за її послуги. Чи поширюються вимоги щодо публічних закупівель на таку операцію?

 Так, дійсно, консультацію «Оприлюднення фінзвітності КНП з аудиторським звітом» було опубліковано в газеті «Медична бухгалтерія», № 6/2020, с. 41. Нагадаємо основні моменти щодо такого оприлюднення.

Хто оприлюднює? Оприлюднення річної фінзвітності може бути добровільне та обов’язкове. Щодо добровільного начебто все зрозуміло: оприлюднити фінзвітність КНП може за власним бажанням або ж на вимогу засновника. Обов’язкове ж оприлюднення унормовано законодавчо, тобто КНП можуть потрапити під дію норми абз. 2 ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, які передбачають, що великі і середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, оприлюднити річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі).

Яку фінзвітність оприлюднити? Ми вже визначилися, що обов’язково оприлюднювати фінзвітність мають ті КНП, які належать до середніх і великих підприємств, отже, складають повний комплект фінзвітності (форми № 1–5) відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

 Ті ж КНП, що складають звітність за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс, оприлюднювати фінзвітність не зобов’язані.

Також КНП, які належать до середніх і великих підприємств, оприлюднюють звіт про управління.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік цей звіт подають разом із річною фінансовою звітністю. Крім того, положення п. 2 Порядку № 419.

установлюють, що річна фінзвітність разом з аудиторськими звітами, звітом про управління мають бути оприлюднені на вебресурсі підприємства (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, визначених законодавством, у форматі, який унеможливлює внесення змін до фінансової звітності іншими користувачами.

Аудиторський висновок Обов’язковий аудит фінансової звітності передбачено п.п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 2258.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2258 КНП має право вільно вибрати суб’єкта аудиторської діяльності, дотримуючись вимог цього Закону та законодавства про публічні закупівлі, про які ми поговоримо нижче. Результатом проведення аудиту й буде аудиторський звіт, у якому, щонайменше, має бути інформація, перелік якої визначений у ч. 3 ст. 14 Закону № 2258.

Публічні закупівлі Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 922.

КНП вважається замовником, отже, має дотримуватися як вимог цього Закону, так і вимог Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП «Прозорро» від 19.03.2019 р. № 10, та здійснювати всі закупівлі товарів, робіт чи послуг за загальними правилами. Крім того, аудиторські послуги не належать до винятків, на які не поширюється дія закупівельної нормативки, визначених ч. 3 ст. 2 Закону № 922, тож, замовляючи аудит фінзвітності, дотримуйтесь таких кроків.

Крок 1. Визначаємо очікувану вартість закупівлі.

✓ Очікувана вартість < 200 тис. грн → допорогова процедура.

✓ Очікувана вартість ≥ 200 тис. грн → тендерна процедура.

НЮАНС. Найімовірніше, вартість послуг аудиту фінзвітності не сягне порогової суми, тож у наступних кроках ми розглядатимемо дії замовника за варіантом 1.

Крок 2. Вносимо зміни до додатка до річного плану закупівель.

При цьому вказуємо:

✓ очікувану вартість закупівлі у гривнях;

✓ процедуру (допорогова закупівля);

✓ код ДК 021:2015. Для закупівлі послуги аудиту використовуємо код «79210000-9: Бухгалтерські та аудиторські послуги»;

✓ період (місяць, коли заплановано розпочати закупівлю).

Крок 3. Обираємо надавача послуг.

Оскільки ми визначилися, що процедура є допороговою, КНП має можливість вільно обрати аудиторську фірму, з якою співпрацюватиме. Однак тут слід врахувати, що обов’язковий аудит фінзвітності мають право проводити не всі аудитори. Так, суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги, лише якщо вони включені до 3-го чи 4-го розділу Реєстру аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 1 ст. 20 Закону № 2258). Перелік таких аудиторських фірм розміщений на сайті Аудиторської палати України (www.apu.com.ua).

Крок 4. Створюємо закупівлю в системі «Прозорро».

У створеній закупівлі заповнюємо розділи:

✓ «Оголошення про проведення»;

✓ «Інформація про замовника»;

✓ «Інформація про процедуру»;

✓ «Інформація про предмет закупівлі».

Крок 5. Укладаємо договір про надання аудиторських послуг.

Договір укладають офлайн, тобто поза системою «Прозорро». Після чого його оприлюднюють у системі.

Крок 6. Звітуємо про виконання.

Після того як послуги надано, сторони договору підписують відповідний акт. Виконавець аудиту передає замовнику аудиторський висновок, а замовник оплачує послуги відповідно до умов договору. Із цього часу договір вважається виконаним, і слід відзвітувати про його виконання в системі «Прозорро».

Таким чином, процедура публічної закупівлі послуг аудиту річної фінансової звітності КНП буде повністю завершеною.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 19.04.2020 р. набуває чинності нова редакція Закону № 922, тож закупівлі, оголошені після цієї дати, мають бути здійснені за новими правилами

Наостанок Відзначимо, що Аудиторська палата звернулася з листом від 17.03.2020 р. № 01-01-21/200 до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням відкласти застосування штрафів, зокрема, за несвоєчасне оприлюднення фінзвітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком у зв’язку зі складними умовами, які склалися наразі в країні. Так, Аудиторська палата запропонувала відкласти штрафи для суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити фінансову звітність разом з аудиторським звітом не пізніше ніж до 1 червня 2020 року, на два місяці — до 01 серпня 2020 року. Тож штрафи за несвоєчасне оприлюднення фінзвітності за 2019 рік можуть відстрочити, однак жодних змін до нормативних документів із цього приводу поки що не внесено.
Джерело: Статтю взято з газети “Медична бухгалтерія” № 8/2020
Автор: Ірина Басова, головний редактор газети