23 травня набув чинності Закон № 466-IX, що вносить зміни до Податкового кодексу. Розглянемо, які новації передбачені для фізичних осіб – підприємців на спрощеній та загальній системі оподаткування.

1. Податок на репатріацію. Ст. 133 ПКУ доповнено підпунктом 133.1.4 згідно з яким фізичні особи підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність стали платниками податку на прибуток підприємств щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України.

Понад чотири місяці бізнес чекав на підписання законопроекту 1210, який остаточно оформлено Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон), що набрав чинності 23 травня 2020 року.

За ці чотири місяці бізнес-спільнота та податкові консультанти пройшли майже всі стадії прийняття неминучого: від заперечення до смиренності. Матеріалів з критикою реформи вже достатньо. Численні зміни можна умовно поділити на ті, які торкнуться безпосередньо бенефіціарів бізнесу, і робочі зміни, які будуть вивчати податкові адвокати, бухгалтери та менеджмент компаній.

Вже діє Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» більш відомий як «проект 1210» або «закон підтримки податкових консультантів». Для бізнес-спільноти це стало шоком, а податківці та судові податкові адвокати вже «потирають» свої руці, вивчаючі нові норми «нової нормальності»!

Закон досить об’ємний, тож в рамках детального обзору корисніше вивчати кожні новели окремо. Зрозуміло, що найбільш «хайпово» в першому обзорі розглянути найбільш резонансну тему – КІК-податок та Звіт про КІК!

23 травня набув чинності Закон № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Податківці надали роз’яснення стосовно внесених змін.

Зазначається, що серед загальних змін, запроваджених Законом:

Через чотири місяці після прийняття Верховною Радою Закону (проекту №1210) про внесення змін до Податкового кодексу його підписав Президент і 22 травня офіційно опублікував Голос України. Тепер це Закон № 466-IX і більшість його норм набули чинності вже з 23 травня.

Вся інформація про поточні податкові зміни доступна в новому модулі ПОДАТКИ-2020, багато з матеріалів якого відкрито для вільного доступу.

Податківці повідомили про зміни у регламенті видачі ЕЦП від ІДД ДПС

На яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт?

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Як у податковій декларації платника ЄП ФОП другої та третьої груп заповнюється поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді», якщо кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб або осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, була різною?

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
• фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Наказом МОЗ № 963 27 квітня внесено зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. Зокрема, з’явилася можливість відкривати листки непрацездатності лікарями первинної ланки на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Також відповідно до внесених змін на період тимчасового усунення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення та які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості тимчасово перевести за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, лікар-інфекціоніст або лікуючий лікар видає листок непрацездатності на підставі результатів досліджень лабораторних центрів МОЗ.