28 квітня в Україні набуває чинності новий Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення».

Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Що чекає український бізнес в майбутньому в зв’язку з такими змінами?

Які суми не включаються до складу доходу ФОП платника ЄП першої – третьої груп?

Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», який набрав чинності 01 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Голова податкової служби України Сергій Верланов в інтервью НВ Бизнес розповів з чим пов’язаний злив депутата Лероса, як вони будуть реагувати на це, про оновлений бюджет та чого чекати ФОПам

Минулого тижня народний депутат від партії Слуга народу Гео Лерос на своєму Facebook оприлюднив звіт, який нібито “розкриває факти організованої топ-корупції”.

Бухгалтеру, який має ЕЦП (КЕП), доступні як електронна звітність, так і онлайн послуги від держави на час карантину

Карантинні обмеження, які діють як для бізнесу, так і громадян, зумовили перехід спілкування між представників суб’єктів господарювання, а також контактів із держслужбовцями у режим дистанційної роботи (засобами пошти або електронного зв’язку). Не оминуло це й бухгалтерську спільноту. Тож поговоримо про те, які сервіси, послуги, служби та можливості доступні бухгалтеру, не покидаючи власний дім.

Карантинні обмеження, які діють як для бізнесу, так і громадян, зумовили перехід спілкування між представників суб’єктів господарювання, а також контактів із держслужбовцями у режим дистанційної роботи (засобами пошти або електронного зв’язку). Не оминуло це й бухгалтерську спільноту. Тож поговоримо про те, які сервіси, послуги, служби та можливості доступні бухгалтеру, не покидаючи власний дім.

Перше, про що нагадаємо, – як отримувати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) в період карантину. Адже за його відсутності більшість електронних сервісів буде недоступна.

Для більшості події останнього місяця диктують інші “правила гри”. Вже зараз стає зрозуміло, що вірус торкнувся “життєвого устрою” всіх без винятку підприємств, але далеко не кожне зможе пережити такі зміни без втрат. Що потрібно зробити, аби впоратися з поточною ситуацією в умовах, коли подальша робота неможлива або ускладнена, які наслідки можуть настати, – розглянемо далі.

Правові підстави для простою

Механізм перевірки на «придатність» та зупинення реєстрації «сумнівних» ПН/РК є досить заплутаним та важким на сприйняття. Для кращого розуміння ми пропонуємо його візуалізувати.

Увесь складний процес ми розділити на три схематичних блок-алгоритми, які і пропонуємо вашій увазі. Більш детальним поясненням певних етапів ми присвятили окремі матеріали, посилання на які ви знайдете у навігаційних виносках.

Наталія Мусіенко, старший юрист KPMG Law Ukraine, розповіла про ключові новації Закону про вдосконалення адміністрування податків.

Із набранням чинності 27 лютого 2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (проект № 1209-1) вноситься низка змін до різних законів. Деякі зміни, внесені до законів, що не є актами податкового законодавства, а також значна кількість змін технічного характеру, що не впливатиме суттєво на бізнес.