Які негласні дії можуть здійснюватися стосовно громадян і підприємців і чи завжди вони стають доказом провини

Конституція України гарантує громадянам недоторканність житла і таємницю листування, телефонних розмов і поштової кореспонденції. Але ці гарантії не абсолютні. Будь-кого, навіть, як ми тепер знаємо — прем’єр-міністра — можуть «слухати», листи можуть розкривати або завантажувати з сервера електронної пошти. Найбільш неприємним наслідком може стати використання зібраних доказів проти «об’єкта» в суді і подальше звинувачення в злочині. Чи можна цього уникнути?

Очевидно, що глобально існує два типи негласних слідчо-розшукових дій (НСРД) — законні та незаконні.

За незаконне використання прослуховування, порушення таємниці телефонних розмов або листування, зняття інформації з комп’ютерів або проникнення в житло в Кримінальному кодексі передбачена цілком конкретна відповідальність терміном до 10 років позбавлення волі.

Але що, якщо негласні дії відносно громадянина або бізнесу проводяться за санкцією прокурора або слідчого судді?

По-перше, самостійно законним способом фігурант про наявність за собою такого стеження або встановлених жучків не дізнається. Дані про проведені НСРД, їх обсяг і фігурантів є держтаємницею і строго засекречені.

По-друге, в обов’язковому порядку про НСРД повинні повідомити не пізніше, ніж через 1 рік після їх завершення (але не пізніше передачі справи в суд). Якщо ж справа була закрита і в суд не передавалася, людина взагалі може так і не дізнатися, що за нею ходив «хвіст».

По-третє, наявність НСРД не передбачає обов’язкову наявність підозрюваних або, тим більше, обвинувачених. «Слухати», знімати, проникати в приміщення можуть щодо будь-яких осіб — якщо є обґрунтоване припущення, що такі дії можуть допомогти отриманню необхідних відомостей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Дії платника ПДВ у разі віднесення його до переліку ризикових

Але є обмеження: майже всі НСРД можна проводити тільки при розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів (покарання від 5 років позбавлення волі і вище). Правоохоронці, правда, часто його обходять, попередньо кваліфікуючи справу за «тяжкою» статтею (якраз щоб отримати можливість проводити НСРД), а потім «знижують градус». Ще більш «вишукана» практика — «придумувати» неіснуючі тяжкі злочини, основна мета яких — отримати право на НСРД проти конкретної людини/місця/компанії. Але, на щастя, такі випадки не дуже поширені.

Які бувають негласні слідчо-розшукові дії

До НСРД відносяться:

— аудіо- та відеоконтроль особи, приміщення. При цьому «жучок» може бути навіть на співрозмовнику об’єкта спостереження. Це, до речі, одна з причин, чому не завжди прохання «перейти на WhatsApp» або «зустрітися особисто» може захистити від прослуховування приватну розмову

— спостереження за особою/місцем. На відміну від аудіо-відеоконтролю, є більш «широким» і комплексним НСРД, може тривати довгий час, включає в себе контроль переміщень, зустрічей, поведінки об’єкта, зокрема й за допомогою технічних засобів

— арешт кореспонденції з правом огляду і виїмки. Листи та бандеролі потраплять в руки слідчому у відділенні зв’язку/пошти. Але визначити, чи читав хтось документи, чи робив з них копії, чи рився в посилці, що пересилається поштою, кур’єром або через міжнародних поштових операторів — найімовірніше, не вдасться

— зняття інформації з каналів зв’язку, комп’ютерних мереж. Мова йде не тільки про факти телефонних з’єднань, але й про зміст розмови, листування в месенджерах, електронній пошті. До слова, часто правоохоронці нехтують необхідністю отримувати окремий дозвіл у судді на зняття інформації з комп’ютерів і телефонів, вилучених під час обшуку. І «розпаковують» техніку, просто фіксуючи здобуту інформацію в «протоколі огляду», як ніби вона нанесена на задній кришці телефону або ноутбука, а не зберігається в файлах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Дії платника ПДВ у разі віднесення його до переліку ризикових

— огляд публічно недоступних місць з метою виявлення слідів злочину, виготовлення копій речей і документів, виявлення слідів ДНК, відбитків пальців, установки аудіо- і відеотехніки.

— моніторинг банківських рахунків

— негласне отримання зразків ДНК й інших зразків

— контроль за вчиненням злочину (Контрольна поставка/закупівля, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину). Кримінальний кодекс окремо застерігає правоохоронців від провокацій з боку співробітників «під прикриттям», оскільки такі НСРД будуть визнані неспроможними, а зібрані докази — недопустимими

— проникнення в злочинну групу, робота з інформаторами

Чи завжди зібрані під час НСРД докази безумовно підтверджують наявність провини?

Відповідь — ні. Навіть якщо людина вже стала фігурантом кримінального процесу і слідчий починає натякати, що «у нас всі ходи записані» — це не привід впадати в паніку і відразу у всьому зізнаватися / брати на себе чужу провину.

Дійсно, при інших рівних, особисте зізнання злочинця, здобуте під час прослуховування матиме більше «ваги», ніж інформація, яка доводить провину лише побічно. Однак це не правило: докази будуть розглядатися в сукупності.

Більш того, оскільки НСРД — це серйозне втручання в права і свободи людини, всі дії учасників процесу строго регламентовані. Будь-які процесуальні порушення як при ініціюванні НСРД (винесенні постанови слідчим суддею), так і під час його проведення — це підстава для визнання самої дії незаконною, а зібраних доказів — неприпустимими.

Суд не має права посилатися у вироку на неприпустимі докази і доводити ними своє рішення.

Приклади таких порушень щодня зустрічаються в практиці адвокатів. Правоохоронці «забувають» провести процедуру допуску до держтаємниці (а відомості навіть про сам факт НСРД — це держтаємниця) своїх інформаторів, «забувають» винести окрему постанову по аудіо-відео контроль, використовують результати НСРД в інших провадженнях без окремого рішення суду, порушують процедури оформлення протоколів. Така «халатність» викликає ефект «плодів отруєного дерева»: всі подальші докази, здобуті на підставі проведеної з порушеннями НСРД, визнаються неприпустимими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Дії платника ПДВ у разі віднесення його до переліку ризикових

Тому виявлена «прослушка» або «наружка» — не привід для паніки, а лише сигнал про необхідність зробити обов’язковий дзвінок знайомому адвокату.

Автор: Юрій Радзієвський
адвокат, керуючий партнер АО Радзієвський і Яровий
Джерело: https://nv.ua/ukr/biz/experts/proslushka-i-stezhennya-shcho-zakonno-a-shcho-ni-poyasnennya-advokata-50068171.html