Що й казати, нарахування «розподільчих» податкових зобов’язань за ст. 199 ПКУ — одна з найскладніших ПДВ-процедур. Адже тут маємо скудність і певну розпливчатість законодавчих норм. Час від часу нормативні «дірки» намагаються латати контролюючі органи власними роз’ясненнями, але не завжди роблять це вдало. А поміж тим на обрії — проведення річного перерахунку ПДВ! Перцю додає те, що цього року перерахунок вперше доведеться «вкладати» в оновлену форму декларації з ПДВ.
Відповідно до п. 198.3 ПКУ нарахування ПК здійснюється незалежно від подальшого напрямку використання придбаних (виготовлених) товарів, послуг, необоротних активів (далі — НА). Однак, якщо надалі платник податку використовує такі товари, послуги, НА частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні, він зобов’язаний зробити розподіл нарахованого ПК. Сенс полягає в тому, щоб залишити у «користуванні» платника податку тільки ту частину ПК, яка припадає на частку використання придбаних (виготовлених) товарів, послуг, НА в оподатковуваних ПДВ операціях. А решту ПК (тобто ту, що припадає на частку використання в неоподатковуваних операціях) нівелювати. Для цього платник податку зобов’язаний нарахувати «розподільчі» ПЗ пропорційно сумі ПК, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях (ЧВнеопод).
Платники податку, які розподіляють ПК з року в рік, у поточному році використовують показник ЧВнеопод, розрахований з огляду на обсяги відповідних операцій за попередній календарний рік. А платники податку, у яких в поточному році вперше задекларовані операції різних ПДВ-напрямів (оподатковувані та неоподатковувані), а також новостворені платники ПДВ визначають ЧВнеопод на підставі розрахунку, здійсненого за фактичними даними обсягів постачання першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
ВАЖЛИВО! Наприкінці поточного року слід оновити показник ЧВнеопод з огляду на фактичні обсяги операцій за підсумками поточного року та перерахувати усі цьогорічні «розподільчі» ПЗ.
Механіка процесу
Таким чином, остаточний розподіл ПК проходить у два етапи, кожен з яких складається з декількох кроків (див. таблицю). Усі ці кроки ми детально та на прикладі розглядали на сторінках нашого видання торік. Слід зазначити, що в порядку розрахунку та перерахунку «розподільчих» ПЗ, складання та реєстрації зведених ПН та РК відтоді мало що змінилося. Тож зараз лише коротко освіжимо пам’ять.
Механізм розподілу ПК
|
Етап 1. Нарахування «розподільчих» ПЗ протягом поточного року |
|
|
► Крок 1: визначення ЧВнеопод |
Як ми вже зазначали вище, тим, хто розподіляв ПК минулого року, в поточному році слід використовувати минулорічний ЧВнеопод. Новачкам слід розрахувати його вперше:
|
|
► Крок 2: визначення бази для нарахування «розподільчих» ПЗ |
Спираємося на п. 189.1 ПКУ:
Визначену базу оподаткування коригуємо на показник ЧВнеопод |
|
► Крок 3: визначення суми «розподільчих» ПЗ |
До визначеної бази оподаткування, скоригованої на показник ЧВнеопод, застосовуємо ставку податку (20, 14 або 7 %), яка фігурувала у «вхідній» ПН |
|
► Крок 4: складання та реєстрація ПН |
ПН є зведеними, код ознаки — «2». Особливості їх складання визначено в пп. 11 та 16 Порядку № 1307 Вони підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 20 к. дн., що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ) |
|
► Крок 5: відображення «розподільчих» ПЗ у декларації з ПДВ |
А ось тут цього року відбулися зміни, які ми детально розглянемо в наступному розділі |
|
Етап 2. Річний перерахунок |
|
|
► Крок 1: перерахунок показника ЧВнеопод |
Діємо так само, як на першому кроці першого етапу. Але зараз слід врахувати обсяги відповідних операцій за весь поточний рік, а для цього сумуємо показники відповідних рядків:
|
|
► Крок 2: переобчислення бази нарахування «розподільчих» ПЗ |
Базу оподаткування, визначену за п. 189.1 ПКУ (ту саму, яку визначали під час первинного нарахування «розподільчих» ПЗ), множимо на переобчислений показник ЧВнеопод та ділимо на 100 |
|
► Крок 3: розрахування нової суми «розподільчих» ПЗ |
Застосовуємо до оновленого розміру бази оподаткування відповідну ставку ПДВ (7, 14 або 20 %) та отримуємо оновлені суми «розподільчих» ПЗ |
|
► Крок 4: складання та реєстрація РК до зведених ПН |
До кожної зведеної ПН з ознакою «2», які були складені протягом поточного року, складаємо окремий РК, в якому старі рядки зазначаємо зі знаком «–» та додаємо нові рядки з перерахованими показниками. В усіх рядках зазначаємо код причини коригування «202». Дата складання РК — не пізніше 31 грудня. Граничний строк реєстрації — 20 січня наступного року |
|
► Крок 5: відображення результатів перерахунку в декларації з ПДВ |
Детально про це далі |
Розподіл податкового кредиту: «вкладаємо» в декларацію з ПДВ
Порівняно з минулорічними правилами тут відбулися певні зміни, тож подивимось, як сьогодні слід відображати нараховані «розподільчі» ПЗ у декларації з ПДВ.
Поточні нарахування Протягом року нараховані «розподільчі» ПЗ відображають у ряд. 4.1, 4.2 або 4.3 (відповідно до застосованої ставки податку) декларації з ПДВ незалежно від реєстрації зведених ПН.
Чи слід розшифровувати суми «розподільчих» ПЗ в додатках до декларації з ПДВ? Тут діє таке правило:
- якщо відповідні суми «розподільчих» ПЗ зазначено в зведених ПН, які на дату подання декларації з ПДВ зареєстровані в ЄРПН, то розшифровувати такі суми в додатках до декларації не потрібно;
- якщо до «розподільчих» ПЗ потрапили суми ПДВ, вказані у зведених ПН, які на дату подання декларації з ПДВ не зареєстровані в ЄРПН, то розшифрувати такі ПЗ (у розрізі кожної незареєстрованої ПН) слід у розділі «За операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ.
Результати річного перерахунку Тут слід керуватися такими правилами:
► Правило 1. Результати перерахунку «розподільчих» ПЗ відображаються у податковій декларації з ПДВ за останній податковий період року (п. 199.5 ПКУ) незалежно від того, чи відбулася реєстрація відповідних РК в ЄРПН (категорія 101.24 ЗІР).
► Правило 2. Річний перерахунок показників ЧВопод та ЧВнеопод необхідно відобразити у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного (наразі 2021) року.
► Правило 3. Узагальнення результатів перерахунку «розподільчих» ПЗ здійснюють у таблиці 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного року. Тут потрібно вказати реквізити всіх зведених ПН, складених протягом поточного року, а також РК до них. Крім того, у розрізі кожного РК слід зазначити суми коригувань обсягів постачання та сум ПДВ (ці показники беруть із відповідних рядків розділу А табличної частини РК).
► Правило 4. Значення гр. 6, 7, 8, 9, 10 та 11 ряд. «Всього» таблиці 2 додатка Д6 переносять до ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 декларації з ПДВ (залежно від ставки оподаткування). Таким чином, суми коригування «розподільчих» ПЗ вплинуть на розмір підсумкових ПЗ грудня поточного (наразі 2021) року.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Судячи з формулювань абз. 1–3 п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21 , а також з формули обрахунку загальної суми ПЗ (колонка «Б» ряд. 9 декларації з ПДВ) ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 є «незалежними», відповідно, від ряд. 4.1, 4.2 та 4.3. Цікаво: автоматичне заповнення декларації з ПДВ, зокрема, у програмі «М.Е.doc» налагоджено саме так. Водночас виноска під таблицею 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ натякає на те, що показники ряд. 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 мають враховуватися у значеннях ряд. 4.1, 4.2, 4.3 відповідно. Отже, будьте уважними та перевіряйте, щоб у підсумковому значенні ПЗ (колонка «Б» ряд. 9 «Усього податкових зобов’язань») не відбулося дублювання.
► Правило 5. Збільшувальні РК, які на дату подання грудневої декларації з ПДВ не будуть зареєстровані в ЄРПН, слід розшифрувати у розділі «За операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» таблиці 1.2 додатка Д1 до декларації з ПДВ.
Зменшувальні РК (незалежно від їх реєстрації в ЄРПН), а також збільшувальні РК, зареєстровані в ЄРПН, у додатку Д1 розшифровувати не потрібно!
► Правило 6. Розрахунок показників ЧВопод та ЧВнеопод, здійснений за результатами поточного року (той, що наведений у ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень поточного року), необхідно буде продублювати в ряд. 1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ за січень наступного (наразі 2022) року та користуватися ними за потреби нарахування «розподільчих» ПЗ у звітних періодах наступного року.
Інформація для роздумів
Положення ст. 199 ПКУ не застосовуються до операцій, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, п.п. 2 п. 381, п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Отже, на нашу думку, обсяги таких операцій слід виключити з загальних обсягів постачання під час обрахунку показників ЧВопод та ЧВнеопод. Проте податківці вважають інакше. В категорії 101.24 ЗІР вони зазначають, що обсяги зазначених операцій враховуються під час заповнення гр. 4 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ. Водночас за товарами / послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених в наведених положеннях ПКУ, «розподільчі» ПЗ, передбачені п. 199.1 ПКУ, не нараховуються.
Зрозуміло, що податківцями тут рухає бажання поповнити бюджет, адже, якщо застосовувати їхній підхід, показник ЧВнеопод, а отже, й суми «розподільчих» ПЗ будуть більшими. Проте якщо ПКУ каже про непоширення усіх правил, встановлених ст. 199 ПКУ, на відповідні операції, то напевно це стосується й пп. 199.2 та 199.3 ПКУ, які регламентують правила розрахунку показників ЧВопод та ЧВнеопод.
ЦЕ ЦІКВО. В логіку податківців більш-менш вписуються положення п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, адже там ідеться саме про незастосування до певних операцій норм саме п. 199.1 ПКУ, а не положень усієї ст. 199 ПКУ.
Автор: Світлана Куртенок