Пунктом 3-¹ частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ).

Які негласні дії можуть здійснюватися стосовно громадян і підприємців і чи завжди вони стають доказом провини

Конституція України гарантує громадянам недоторканність житла і таємницю листування, телефонних розмов і поштової кореспонденції. Але ці гарантії не абсолютні. Будь-кого, навіть, як ми тепер знаємо — прем’єр-міністра — можуть «слухати», листи можуть розкривати або завантажувати з сервера електронної пошти. Найбільш неприємним наслідком може стати використання зібраних доказів проти «об’єкта» в суді і подальше звинувачення в злочині. Чи можна цього уникнути?