Якими законними правами наділений міноритарний учасник
У бізнесі, як і у житті, може скластися безліч непередбачених ситуацій. Найдеструктивніше, що може статися у компанії, – це корпоративний конфлікт між її власниками.
Якими законними правами наділений міноритарний учасник
У бізнесі, як і у житті, може скластися безліч непередбачених ситуацій. Найдеструктивніше, що може статися у компанії, – це корпоративний конфлікт між її власниками.
У суду апеляційної інстанції не було підстав вважати, що відповідні повістки були вручені ТОВ “Вастон”
Нагадаємо, що виплата дивідендів — це лише один зі способів використання чистого прибутку, який виник у підприємства. В деяких випадках законодавство та статут вимагають від підприємства використати такий чистий прибуток і на інші цілі.
Статтею 19 Закону про АТ передбачено обов’язкове створення резервного капіталу для АТ. Резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15% статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку або за рахунок нерозподіленого прибутку. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного капіталу ТОВ або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Щорічні відрахування не можуть бути меншими ніж 5% суми чистого прибутку ТОВ за рік.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами
Чинним законодавством України не встановлено обов’язку суб’єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Учасник ТОВ може бути виключений з товариства за рішенням загальних зборів його учасників із підстав, прямо передбачених законом. У цьому переліку немає судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року № 905/859/19 .
Не будемо оригінальними, якщо нагадаємо, що 21.10.2019 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства1. Його обговорюють усі, починаючи від бухгалтерів, юристів та закінчуючи служителями Феміди. Багато хто вважає КУзПБ прогресивним законом, але разом з тим скептики наголошують на недосконалості деяких його норм та прогалинах, які за старою «доброю» традицією доведеться усувати представникам судової влади.
Цю статтю ми вирішили присвятити відповідальності керівника підприємства в процедурі банкрутства, оскільки саме навколо цієї норми так багато галасу і так мало змістовної інформації.
Взаємодія з новим контрагентом може бути надзвичайно успішною для всіх сторін. Однак, якщо заздалегідь не перевірити надійність майбутнього контрагента, створюється величезний потенціал для численних конфліктів як з ними, так і з державними органами.
Світові відомо безліч прикладів відмінної спільної взаємодії: Red Bull і GoPro, MasterCard і Apple Pay, Nike і Apple. Але що, якщо перед нами стоїть завдання укласти контракт з менш відомими компаніями? Чи розумно сподіватися тільки на інтуїцію та фарт?
Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрав чинності 17.06.2018. Перехідними положеннями акту встановлено, що протягом року з дня набрання чинності Законом положення статутів ТОВ і ТДВ необхідно привести у відповідність до нових вимог.
Протягом останніх десяти місяців ті товариства з обмеженою відповідальністю, які хотіли б розпочати діяльність на підставі модельного статуту, стикнулись з проблемою. Їм відмовляли у держреєстрації через невідповідність постанови Кабміну від 16.11.2001 №1182 (якою був затверджений статут) положенням нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Залишаючи осторонь питання правомірності цих відмов, можна констатувати, що з 28 квітня поточного року проблему нарешті було вирішено: нова редакція модельного статуту ТОВ, затверджена постановою Кабміну від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», набрала чинності. Але сподіватися на безболісний «установчий апгрейд», зважаючи на українські традиції нормотворення, все ж не варто.
Юристка, проаналізувавши випадки рейдерства, виявила причини явища та вказала, що слід зробити для свого захисту. Відповідно до статистики Генеральної прокуратури України, минулого року було зафіксовано понад 400 рейдерських захоплень і це найбільша цифра за останні 5 років. Але потрібно розуміти, що це лише офіційна статистика, адже нерідко за фактом атак взагалі не порушуються кримінальні провадження і ці випадки переходять в господарську юрисдикцію. В деяких випадках провадження відкривають за іншими статтями, наприклад – хуліганство.
Рейдерські захоплення вже давно вийшли на новий рівень. Якщо раніше атаки відбувалися, в основному, за допомогою озброєних угруповань, то на сьогодні рейдери почали захоплювати підприємства, змінюючи склад учасників юридичної особи, отримуючи таким чином контроль над підприємством.
Що слід розуміти під словом рейдерство? В Україні це захоплення чи заволодіння активами/корпоративними правами юридичної особи із застосуванням незаконних методів та засобів, в тому числі силових. При цьому, наприклад, в США досить поширене рейдерство, яке контролюється і регулюється законом, так зване недружнє поглинання.
Покращення для бізнесу
Всі ми пам’ятаємо 2015 рік, коли нова влада зробила життя бізнесу легшим, спростивши реєстраційні та бюрократичні процедури.
З’явилися «альтернативні» реєстратори, комунальні підприємства в сфері реєстрації бізнесу, нотаріуси, які отримали повноваження реєструвати майно, нерухомість та бізнес за спрощеними процедурами.
Основними проблемами стали принцип екстериторіальності та відсутність необхідності нотаріального посвідчення підписів на документах, які подавались реєстраторам.
Це стало лакмусовим папірцем для рейдерів і призвело до низки рейдерських атак на бізнес.
За неофіційною статистикою, в 2015 році було здійснено понад 3000 рейдерських атак, 90% з яких були успішними.
Було ваше, стало наше.
Зрозумівши, що «покращення» відбулось не зовсім так як хотілось, трохи згодом було прийнято так званий антирейдерський закон, яким держава вирішила захистити власників майна від своїх же непродуманих реформ.
Що змінилось:
· Відмінили екстериторіальність.
· Повернули нотаріальне посвідчення підписів на документах.
· Посилили відповідальність за незаконні дії, що призводять до захоплень та зобов’язали реєстраторів перевіряти судові рішення в реєстрі.
Але і це не зупиняло рейдерів, і посвідчення підписів на документах не стало для захоплювачів проблемою. Зміни до установчих документів та відомостей в ЄДР реєструвались на підставі незаконних рішень загальних зборів, які приймалися без волевиявлення учасників.
Такі рішення оформлювались протоколом, підписаним головою та секретарем зборів, які могли взагалі не мати відношення до підприємства. В цьому випадку не потрібно навіть підробляти підписи або печатки, адже законодавство передбачає підписання протоколу та Статуту головою та секретарем зборів. При цьому, нотаріус не перевіряє наявність кворуму, законність прийнятих рішень та відповідність змісту протоколу волевиявленню учасників юридичної особи. На перший погляд документи повністю відповідають законодавству, і у реєстратора не має підстав для відмови у їх прийнятті.
Наприклад, саме за такою схемою наприкінці 2017 року, було здійснено захоплення агропідприємства в Броварському районі Київської області. Одним із засновників було сфабриковано протокол Загальних зборів та були прийняті відповідні рішення про зміну керівництва. При цьому інший Засновник, який володіє 50% голосів, не був присутній на зборах і не надавав згоду на прийняття будь-яких рішень. Протокол був підписаний головою та секретарем зборів, які не є учасниками даного підприємства. Підписи на протоколі були посвідчені нотаріусом.
За участі одного із скандально-відомих реєстраторів у м. Києві, до ЄДР успішно внесли необхідні зміни. Самим же реєстратором було вчинено ряд порушень. Зокрема: документи були прийняті від заявника, який не мав необхідних повноважень, були подані не в повному обсязі, та був порушений принцип територіальності.
Лише на початку 2018 року Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації поставила крапку у цій справі і скасувала незаконну реєстрацію, яка призвела до рейдерського захоплення підприємства. Варто зазначити, що така реакція комісії була наслідком лишень «технічних» помилок реєстратора. Іншими словами, якби рейдери надали документи державному реєстратору в належному вигляді, а реєстратор «правильно» оформив свої дії, то власникам підприємства довелося б досить довго доводити свою правоту через суд.
Нажаль такі схеми досить актуальні і тепер. Незважаючи на необхідність засвідчення справжності підписів в протоколі, він може бути цілком законно підписаний спеціально призначеними головою та секретарем зборів, підписи яких навіть не потрібно підробляти.
А якщо домовимось?
Зважаючи на те, що доступ до системи ЄДР отримала досить велика кількість реєстраторів, кожен з них має можливість виконати чиєсь «замовлення». Таким реєстраторам взагалі не важливо, які документи подаються, хто їх підписує, адже документи згодом «просто губляться».
Саме так сталось із відомим торговим центром на Львівщині. Минулого року на ТЦ було здійснено дві рейдерські атаки. Цей випадок наглядно демонструє всю недосконалість системи.
Перша спроба захоплення відбулася в червні, коли у супроводі силовиків, з’явився раніше звільнений керівник ТЦ, який заявив що він знову став директором, а у підприємства з’явилися нові власники. Були пред’явлені відповідні документи, зокрема виписка з ЄДР, яка дійсно підтверджувала такі зміни. Підставою ж для змін став протокол загальних зборів учасників, де нібито затвердили продаж компанії за 100 тисяч гривень. Зазначимо, що ринкова вартість її складає понад 80 мільйонів доларів США. Вищевказані (підроблені) документи були надані приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, який і вніс до ЄДР незаконні відомості про зміну учасника і директора.
Згодом було встановлено, що рядом осіб було підроблено низку документів, які стали підставою для фіктивного продажу і неправомірних змін відомостей в ЄДР, зокрема довіреності від власників-нерезидентів. За даним фактом було порушено кримінальне провадження, і тим же самим нотаріусом внесені раніше зміни були скасовані як помилкові. Однак незважаючи на тривале досудове розслідування, винних у вчиненні цих злочинів осіб, так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності.
Більше того, відчуваючи повну безкарність, ті ж самі особи через декілька місяців, вирішили зробити повторну спробу захоплення компанії, але вже через реєстратора Київської обласної філії КП «Центр державної реєстрації». Державного реєстратора не зупинила ані ухвала Печерського районного суду Києва про арешт корпоративних прав компанії, ані те, що порушується принцип територіальності. На підставі тих самих раніше підроблених документів, було повторно внесено записи до ЄДР. А вищевказаний державний реєстратор, відповідно до інформації із судового реєстру, фігурує ще в низці гучних справ.
В свою чергу, звернення до комісії Мін’юсту не принесли ніяких результатів.
Враховуючи те, що власники та менеджмент компанії оперативно відреагували на рейдерські атаки, їм вдалось через суд визнати незаконною спробу захоплення торгового комплексу.
Хотіли як краще, а вийшло як завжди
І ось 2018 рік. Прорив в законодавстві, що регулює діяльність ТОВ. Новий Закон, який за задумом мав би унеможливити рейдерські схеми.
Але як і раніше, найбільш вразливими місцями під час рейдерських захоплень залишаються корпоративні права.
Що робить законодавець? Законодавець спрощує порядок реєстрації змін до складу учасників. Тепер, для того щоб змінити учасників Товариства, не потрібен ні статут, ні волевиявлення учасників на загальних зборах – лише акт приймання-передачі частки в статутному капіталі. На підставі цього документа, державний реєстратор проводить відповідні зміни в реєстрі, без відома товариства і керівництва.
Підписи в акті потрібно засвідчувати у нотаріуса. Однак акт оформлюється не на нотаріальному бланку. Нотаріус навіть копію собі не зберігає, лише на білому аркуші ставить підпис та печатку. Але рейдерам не важливо яку печатку підробляти: нотаріуса або самого підприємства. В свою чергу, підробка документів так і залишається найпоширенішим інструментом, який використовується в рейдерстві.
Реєстратор не має повноважень перевіряти законність відчуження або дотримання принципу «переважної купівлі». Він повинен лише прийняти документи, відповідно до законодавства про державну реєстрацію, та відправити всім учасникам товариства «вісточки» у вигляді виписки з реєстру, яка свідчить про те, що відбулись зміни у відомостях в ЄДР. Але «якщо є така необхідність», листи-вісточки можуть просто губитись по дорозі.
Фахівці відзначають, що це питання можливо вирішити шляхом запровадження електронного нотаріату, що передбачатиме скануванням всіх документів, які посвідчуються нотаріально. Єдиний доступ матимуть і реєстратори, і нотаріуси.
Як захиститися?
Враховуючи той факт, що закон про ТОВ дає можливість безпосередньо власникам визначати правила гри, розпочинати боротьбу з можливими захопленнями необхідно з моменту створення підприємства.
Необхідно завчасно визначити порядок дій в конкретних ситуаціях, які унеможливлять захоплення бізнесу одним із партнерів. Адже найчастіше рейдерські захоплення починаються саме з корпоративних конфліктів.
Що робити?
· Чітко передбачити механізм зміни складу власників із всіма необхідними погодженнями.
· Закріпити ефективний механізм контролю за керівництвом операцій, що передбачають відчуження активів підприємства, обігом великих сум коштів, залученням великих позик і кредитів.
· Укласти корпоративний договір, який по суті покликаний вирішити найбільш складні проблеми корпоративного управління на рівні учасників компанії, врегулювати спірні ситуації, передбачити відповідальність за порушення договору.
· Здійснювати постійний моніторинг інформації, яка міститься в ЄДР, в реєстрі речових прав на нерухоме майно, в судовому реєстрі. Крім цього, існує ряд безкоштовних сервісів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про те, які дії та які зміни відбуваються в реєстрах.
Насправді, панацеї від рейдерства не існує, і не можливо повністю убезпечити підприємство від появи непроханих гостей. Запропоновані рекомендації не є інструментами захисту від рейдерства. Однак, дотримуючись цих правил, можливо оперативно відреагувати на спроби захоплення бізнесу і вчасно та ефективно їм протистояти. Не слід забувати також, що рейдерські схеми розвиваються разом із розвитком і змінами у законодавстві, тому потрібно постійно бути напоготові для захисту свого бізнесу!
Автор: Наталія Харчук
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/8/7/174982.htm