Наразі діючий п. 30.4 ПКУ передбачає, що платник податків може відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. До того ж, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Згідно змінам, які вносить Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, ця норма не поширюватиметься на податкові пільги з ПДВ. Тобто, платник податків не зможе відмовитися від використання податкової пільги по ПДВ чи припинити її.

Як поділяють операції з метою їх оподаткування ПДВ?

Всі операції платника ПДВ з метою оподаткування цим податком поділяються на:
– операції, що оподатковуються за основною ставкою (20% та 7%);
– операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;
– операції, звільнені від оподаткування;
– операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.