Вітаємо шановних колег з Днем працівника системи фінансового моніторингу!

 

Ваша ретельна робота допомагає забезпечувати фінансову безпеку країни.

 

Бажаємо невичерпного ентузіазму, професійного росту та заслуженої вдячності від колег і суспільства!

 

Колектив ПЕФА

Відповідно до п.п. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
• фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

28 квітня набуде чинності новий, більш жорсткий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів. Хто підпадає під його дію і чого варто очікувати, розповів молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов

Що таке ризик-орієнтований підхід?

28 квітня в Україні набуває чинності новий Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення».

Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Що чекає український бізнес в майбутньому в зв’язку з такими змінами?

28 квітня – дата набрання чинності новим Законом про фінмоніторинг. За кілька кроків до цієї важливої події Національний банк різко збільшив роз’яснювальну роботу щодо нових реалій переказу коштів, роботи фінансових установ та інших, пов’язаних з фінмоніторингом, питань. Так, перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова розповіла про основні зміни, яких варто чекати українцям.

По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми. Операції звичайних людей — студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки — перевірятимуть менше.

28 квітня банківська система почне жорстко моніторити всі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів), а також грошові перекази в Україні та з-за кордону. Враховуючи, що нині карантин і все дуже ускладнено, то ця новація може серйозно вдарити по багатьох громадянах, які в якийсь момент дізнаються, що їх картки заблоковані і їм треба звертатися до банку аби пояснити походження коштів, які їм надійшли на картку, або свої платежі на суми понад 5 тис.грн.

Окрім цього, релігійні організації, які в силу якихось обставин використовують для збору пожертв не рахунок релігійної організації, а сторонню картку когось із членів церкви, можуть отримати блокування даного рахунку, або в момент надходження коштів або при спробі зняття їх. Крім цього змінюються ліміти операцій, що підпадають під фінансовий моніторинг та потребують ідентифікації.

Фінансовий моніторинг – це державна система протидії відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Ще 30-40 років тому такого поняття не існувало. Навпаки, кожна країна оберігала фінансову інформацію. Але світ стає глобальним, тому необхідність боротися з проблемою «брудних коштів» зростає.

Хоча в Україні перший закон про фінансовий моніторинг з’явився у 2001 році, з 2002 по 2004 рік ми перебували в «чорному» списку FATF (міжнародна організація по боротьбі із відмиванням коштів – прим. ред.) і знову потрапили туди в 2010-му. Тому у 2010-му та 2014-му закон про фінансовий моніторинг суттєво оновлювався, а зараз прийшов час для нових змін.