Проект

Вноситься народними депутатами України

Южаніна Н.П., Кіт А.Б., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Синютка О.М., Джемілєв М., Алєксєєв С.О., Геращенко І.В., Фріз І.В., Бондар М.Л., Луценко І.С., Сюмар В.П., Давиденко В.М., Горват Р.І.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб
_________________________________________________

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—17, ст. 112) такі зміни:

• у пункті 14.1 статті 14 включити підпункт 14.1.2 такого змісту:

“14.1.2. активи фізичної особи для цілей статті 39² цього Кодексу – кошти, банківські метали та інші валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові права та нематеріальні активи “;

• розділ ХХ “Перехідні положення” доповнити підрозділом 9³ такого змісту:

“Підрозділ 9³. Особливості добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб

1. Одноразове декларування – добровільне декларування фізичною особою належних їй активів, що проводиться одноразово та здійснюється в особливому порядку, визначеному цим підрозділом.
2. Суб’єктами одноразового декларування є фізичні особи – резиденти та/або громадяни України, які є власниками (співвласниками) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) активів на території України та/або за її межами.
3. Об’єктами одноразового декларування є активи фізичної особи, до яких зокрема, але не виключно належать:

валютні цінності (у значенні, визначеному Законом України “Про валюту і валютні операції”);

цінні папери;

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

літальні апарати, судна, човни та інші плавучі засоби;

цінне рухоме майно, у тому числі ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінне каміння тощо;

нерухоме майно;

об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які належать суб’єкту одноразового декларування на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України, та/або розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту одноразового декларування на праві приватної власності, включаючи спільну власність, та/або повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта одноразового декларування;

частки (паї) у майні юридичних осіб, акції, корпоративні права в іншій, ніж цінні папери, формі;

фінансові інструменти;

права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб чи на грошові кошти;

нематеріальні активи;

видані (надані) позики або інші види фінансової допомоги;

інші активи та майнові (речові) права.

Зазначені в цьому підпункті активи підлягають одноразовому декларуванню, якщо вони знаходяться у власності суб’єкта одноразового декларування, спільній власності суб’єкта одноразового декларування та іншої особи, або їх власником є інша особа, яка здійснює володіння, користування та/або розпорядження такими активами в інтересах та/або на користь суб’єкта одноразового декларування на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину  (далі в цьому підрозділі – довірчий управитель), в тому числі якщо суб’єкт одноразового декларування є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких автивів у значенні, визначеному Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Зазначені в цьому підпункті активи підлягають одноразовому декларуванню незалежно від їх знаходження (реєстрації, обліку, перебування в обігу тощо) на території України та/або за її межами.

4. Період одноразового декларування – з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року включно.

Протягом періоду одноразового декларування суб’єкт одноразового декларування самостійно приймає рішення щодо участі в одноразовому декларуванні та особисто в установленому цим підрозділом порядку здійснює декларування активів, що підлягають одноразовому декларуванню.

5. Для одноразового декларування активів суб’єкт одноразового декларування подає до контролюючого органу одноразову декларацію із зазначенням активів, що підлягають одноразовому декларуванню, належних йому станом на 31 грудня 2019 року (далі – одноразова декларація).

5.1. Одноразова декларація подається суб’єктом одноразового декларування до контролюючого органу за податковою адресою суб’єкта одноразового декларування (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).

5.2. Одноразова декларація подається в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

5.3. Форма одноразової декларації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В одноразовій декларації зазначаються загальні відомості про суб’єкта одноразового декларування, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених цим Кодексом випадках – серія та номер паспорта громадянина України), перелік активів, що декларуються, із зазначенням інформації, що дозволяє їх ідентифікувати,  зокрема про їх місцезнаходження (крім місцезнаходження готівкових коштів).

В одноразовій декларації не зазначається інформація про джерела походження задекларованих активів, підстави набуття прав на такі активи та їх вартість.

5.4. Суб’єкт одноразового декларування, що є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) задекларованих активів, має право надати інформацію про довірчого управителя таких активів.

6. Протягом періоду одноразового декларування після подання одноразової декларації суб’єкт одноразового декларування має право на уточнення інформації, зазначеної в одноразовій декларації, в необмеженій кількості шляхом подання нової одноразової декларації. При цьому попередньо подана одноразова декларація таким суб’єктом одноразового декларування, інформацію якої було уточнено, вважається анульованою.
7. У разі неподання фізичною особою одноразової декларації задекларованими такою фізичною особою вважаються активи, що станом на 31 грудня 2019 року зареєстровані або задекларовані в інший спосіб у встановленому законодавством порядку в Україні, а також грошові кошти у сумі 1 мільйон гривень.
8. Суб’єкт одноразового декларування самостійно визначає в одноразовій декларації розмір доходів, які були джерелом набуття активів, зазначених в одноразовій декларації, та з яких раніше не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

У разі якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації  суб’єкт одноразового декларування здійснює:

1) розміщення грошових коштів на вкладних (депозитних) рахунках на умовах банківського строкового вкладу в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або

2) придбання державних облігацій України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення,

доходи, зазначені в абзаці першому цього пункту, розмір яких еквівалентний сумі такого розміщення та/або придбання, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

9. Суб’єкт одноразового декларування зобов’язаний протягом 30 днів з дня подання одноразової декларації до контролюючого органу сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену в поданій одноразовій декларації. Податкове зобов’язання, самостійно визначене в одноразовій декларації, вважається узгодженим.
10. Закінченням процедури одноразового декларування є подання декларації до контролюючого органу та сплата відповідного податкового зобов’язання (у разі наявності такого).
11. Суб’єкт одноразового декларування звільняється від:

1) кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 212, 212¹, 366 (щодо складання, видачі, внесення завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення  податкових та/або митних декларацій, податкових та акцизних накладних, документів звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), та 367 (щодо порушення податкового, валютного та митного законодавства) Кримінального кодексу України – якщо відповідні діяння стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 цього підрозділу, за яким закінчено процедуру одноразового декларування;

2) адміністративної відповідальності за порушення податкового, валютного та іншого законодавства щодо набуття активів, зазначених в одноразовій декларації, та доходу, який був джерелом їх придбання, за винятком правопорушень, передбачених главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення;

3) фінансової відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування, передбаченої главою 11 “Відповідальність” розділу ІІ “Адміністрування податків, зборів, платежів” цього Кодексу – в межах доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 цього підрозділу, за яким закінчено процедуру одноразового декларування.

12. Держава гарантує суб’єкту одноразового декларування, який закінчив процедуру одноразового декларування:

а) не притягнення його до відповідальності, від якої він звільнений відповідно до пункту 11 цього підрозділу;

б) звільнення його від обов’язку щодо надання інформації про джерела одержання задекларованих активів;

в) збереження відповідними державними органами та їх посадовими особами таємниці щодо його персональний даних та іншої інформації, що міститься в одноразовій декларації, за винятком надання такої інформації на вимогу державних органів відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

г) заборону використання інформації, що міститься в одноразовій декларації, в якості доказу вчинення будь-якого кримінального правопорушення та/або в якості джерела виявлення (прямо або опосередковано) обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення;

ѓ)  заборону проведення контролюючими органами будь-яких перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та заборону притягнення до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за фактом подання одноразової декларації або з підстав отримання інформації, зазначеної в одноразовій декларації, в тому числі щодо підстав та порядку набуття активів, зазначених в одноразовій декларації,  сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у зв’язку з таким набуттям.

13. Звільнення від відповідальності не розповсюджується на діяння, які законодавством визначаються як тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я та волі особи, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, а також на діяння, які є корупційними правопорушеннями згідно законодавства, що діяло на момент їх вчинення.

Державні гарантії не поширюються на доходи та активи, отримані внаслідок діянь, вказаних в абзаці першому цього пункту, а також у разі, коли суб’єкт одноразового декларування на момент подання одноразової декларації є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні злочинів шляхом зловживання службовим становищем, які передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, та злочинів, передбачених статтями 209, 210, 354, 364, 364¹, 365², 368, 369, 369² Кримінального кодексу України.

14. Положення пунктів 11-13 цього підрозділу не є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
15. За розголошення інформації з обмеженим доступом про осіб, які подали одноразову декларацію, та інформації, що міститься у одноразовій декларації і зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, використання такої інформації на свою користь чи на користь третіх осіб, настає відповідальність, передбачена законом.
16. У випадку, якщо актив, що підлягає одноразовому декларуванню, знаходиться у спільній власності, проте одноразова декларація була подана не всіма співвласниками такого активу, то передбачені цим підрозділом звільнення від відповідальності та державні гарантії поширюються виключно на тих осіб, які подали одноразову декларацію.
17. Відомості відображені у одноразовій декларації використовуються контролюючими органами при визначенні податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб із застосуванням методу контролю за витратами фізичних осіб відповідно до статті 39² цього Кодексу”;

• розділ І доповнити статтею 39² такого змісту:

“Стаття 39². Контроль за витратами фізичних осіб

39².1. Контроль за витратами фізичних осіб здійснюється контролюючим органом для встановлення відповідності розміру понесених фізичною особою витрат розміру отриманих нею доходів.

Контроль за витратами фізичних осіб здійснюється за методом контролю за витратами фізичної особи,  встановленим пунктом 39².2 цієї статті.

Метод контролю за витратами фізичної особи застосовується до фізичних осіб – резидентів.

39².2. Метод контролю за витратами фізичної особи полягає у порівнянні наявної податкової інформації щодо розміру витрат, понесених фізичною особою у звітних податкових періодах, які починаються з 1 січня 2020 року, з розміром доходів, отриманих фізичною особою у звітних податкових періодах, які починаються з 1 січня 2020 року, а також розміром грошових коштів, задекларованих фізичною особою у одноразовій декларації, з  яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, або грошових коштів у сумі, що відповідно до підрозділу 9³ розділу ХХ “Перехідні положення” цього Кодексу вважається задекларованою без подання одноразової декларації фізичною особою, яка станом на дату закінчення періоду одноразового декларування не була малолітньою/неповнолітньою особою, що перебувала на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків).

Під витратами, понесеними фізичною особою, для цілей цієї статті, розуміються:

витрати на придбання активів, оплату робіт (послуг), вартість кожної неподільної одиниці яких перевищує  розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

видані (надані) позики або інші види фінансової допомоги, сума яких сукупно за звітний рік перевищує     розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Під доходами, отриманими фізичною особою, для цілей цієї статті, розуміються:

доходи, визначені статтями 164 та 165 цього Кодексу, в тому числі отримані позики (кредити) або інші види фінансової допомоги від юридичних осіб за цивільно-правовими договорами;

отримані позики (позички) або інші види фінансової допомоги від фізичних осіб за умови підтвердження такими особами фактів їх надання;

повернуті позики (позички) або інші види фінансової допомоги за цивільно-правовими договорами або за умови підтвердження позичальником фактів їх повернення.

39².3. За результатами звітного податкового року контролюючим органом за методом контролю за витратами фізичної особи проводиться співставлення наявної податкової інформації щодо кожної фізичної особи-платника податків.

Якщо за результатами такого співставлення контролюючим органом виявлено перевищення витрат, над доходами в розмірі, що перевищує десять розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, контролюючий орган проводить попереднє з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами.

Під час попереднього з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами контролюючий орган послідовно проводить такі дії:

1) направляє фізичній особі повідомлення-запит про виявлення перевищення її витрат на доходами за звітний податковий період, із зазначенням наявної у контролюючого органу інформації щодо понесених фізичною особою витрат та сум отриманих доходів, та з пропозицією протягом 60 календарних днів з моменту вручення повідомлення-запиту надати пояснення з документальним підтвердженням (за наявності) джерел отримання коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи.

Таке повідомлення-запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу та надсилається фізичній особі у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу;

2) після отримання від фізичної особи інформації щодо джерел отримання коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи, протягом п’яти робочих днів проводить аналіз наданої інформації, за результатами якого:

– протягом двох робочих днів приймає рішення про завершення попереднього з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами у разі підтвердження джерел отриманих коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи, пред’явленням оригіналу або наданням нотаріально засвідчених копій документів;

– протягом 60 календарних днів здійснює заходи щодо отримання інформації, зазначеної фізичною особою у поясненні, що не підтверджена оригіналами або нотаріально засвідченими копіями документів;

3) після отримання інформації, що підтверджує джерела отримання коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи, не пізніше наступного робочого дня приймає рішення про завершення попереднього з’ясування виникнення перевищення витрат над доходами;

4) у разі ненадання (несвоєчасного надання) фізичною особою інформації щодо джерел отримання коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи, або отримання контролюючим органом інформації, що не підтверджує джерела отримання коштів для здійснення витрат, які перевищують доходи, протягом 5 робочих днів приймає рішення щодо проведення документальної невиїзної перевірки.

39².4. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу за податковою адресою платника податків відповідно до положень глави 8 розділу ІІ цього Кодексу з використанням методу контролю за витратами фізичної особи.

39².5. У разі підтвердження при проведенні документальної невиїзної перевірки перевищення витрат фізичної особи над її доходами контролюючий орган визначає податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, із застосуванням штрафних санкцій у розмірі, встановленому пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу.

39².6. Обов’язок доведення перевищення витрат фізичної особи над її доходами покладається на контролюючий орган.

39².7. Порядок застосування методу контролю за витратами фізичної особи визначається Кабінетом Міністрів України”;

• пункт 51.1 статті 51 доповнити словами “а також суми реалізованих фізичним особам активів, виконаних робіт (наданих послуг) на користь фізичних осіб, вартість кожної неподільної одиниці яких перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:
• у статті 70:

пункт 70.3 доповнити підпунктом 70.3.6 такого змісту:

“70.3.6. інформація про суми понесених витрат на придбання активів, виконання робіт (надання послуг), вартість кожної неподільної одиниці яких перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”;

пункт 70.12 доповнити підпунктом 70.12.11 такого змісту:

“70.12.11. здійснення платником податків витрат на придбання активів, виконання робіт (надання послуг), вартість неподільної одиниці яких перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

У зв’язку з цим підпункт 70.12.11 вважати підпунктом 70.12.12;

• у пункті 72.1 статті 72:

у підпункті 72.1.2 слова “Національного банку України, зокрема” замінити словами “Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зокрема”;

підпункт 72.1.4 доповнити словами “від компетентних органів інших держав”;

у підпункті 72.1.6 після слів “та/або добровільно чи” замінити словами “та/або добровільно, у тому числі в інших державах, чи”;

• у пункті 79.1 статті 79 цифри “77” замінити цифрами “39², 77″;
• статтю 176 доповнити пунктом 176.3 такого змісту:

“176.3. Юридичні особи та самозайняті особи, які реалізують фізичним особам активи, виконують на їх користь роботи, надають послуги, вартість кожної неподільної одиниці яких перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зобов’язані у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, подавати інформацію про вартість таких активів, робіт (послуг).

Така інформація подається у складі податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати за товари (роботи, послуги) до контролюючого органу за основним місцем обліку”;

• підрозділ 1 розділу ХХ “Перехідні положення” доповнити пунктом 11 такого змісту:

“11. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді вартості активів, які протягом звітного податкового періоду переходять у власність фізичної особи і які відповідно до підрозділу 9³ розділу ХХ “Перехідні положення” цього Кодексу були включені до одноразової декларації як активи, що знаходяться у власності іншої особи, яка здійснює володіння, користування та/або розпорядження такими активами в інтересах та/або на користь суб’єкта одноразового декларування на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину”.

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу І цього Закону (щодо доповнення Кодексу статтею 39²), який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984 р., додаток до № 51, ст.1122):статтю 162 доповнити приміткою такого змісту:”Примітка. Положення цієї статті не поширюється на операції фізичних осіб з набуття права власності на валютні цінності, здійснені з порушенням валютного законодавства, за умови одноразового декларування таких цінностей відповідно до підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України”;статтю 164¹ доповнити приміткою такого змісту:”Примітка. Положення цієї статті не поширюється на осіб, які подали одноразову декларацію відповідно до підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України – в межах доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за яким закінчено процедуру одноразового декларування”;2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131):статтю 212 доповнити частиною шостою такого змісту:”6. Діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо такі діяння стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за яким закінчено процедуру одноразового декларування”;статтю 212¹ доповнити частиною п’ятою такого змісту:”5. Діяння, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо такі діяння стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за яким закінчено процедуру одноразового декларування”;статтю 366 доповнити частиною третьою такого змісту:”3. Діяння, передбачені частинами першою – другої цієї  статті в частині складання, видачі, внесення завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення  податкових та/або митних декларацій, податкових та акцизних накладних, звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не вважаються службовим підробленням, якщо вони стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за яким закінчено процедуру одноразового декларування”;статтю 367 доповнити частиною третьою такого змісту:”3. Діяння, передбачені частинами першою – другої цієї статті, в частині порушення податкового, валютного та митного законодавства не вважаються службовою недбалістю, якщо вони стосуються отримання доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за яким закінчено процедуру одноразового декларування”;3) пункт 11² розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) доповнити словами “або закінчення процедури одноразового декларування щодо доходу, з якого було сплачено податок на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України”;4) у статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

частину першу доповнити пунктом 10 такого змісту:

“10) щодо доходу, визначеного в пункті 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, особою, яка вчинила дії, передбачені статтями 212, 212¹, 366, 367 Кримінального кодексу України, закінчена процедура одноразового декларування”;

в абзаці другому частини четвертої після цифри “9” доповнити цифрою “10”;

5) у пункті 4 частини першої статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2004 р., № 13, ст. 181; 2014 р., № 47, ст. 2051) включити підпункт “б” такого змісту:

“б) щоквартально стосовно фізичних осіб, які проводять перекази, фінансові операції з відкриттям та/або без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших валютних цінностях.

Порядок надання зазначеної інформації визначається Національним банком України”;

6) розділ X “Прикінцеві положення” Закону України “Про захист економічної конкуренції” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64; 2005 р., № 26, ст. 348) доповнити пунктом 4¹ такого змісту:

“4¹. Відповідальність, передбачена статтею 52 цього Закону, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вчинені до 31 грудня 2016 року, не застосовується щодо активів та доходу, визначених в пункті 8 підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, до фізичних осіб та юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є така фізична особа, які закінчили процедуру одноразового декларування”;

7) пункт 9 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2013 р., № 48, ст. 682) доповнити абзацом восьмим такого змісту:

“До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до підрозділу 9³ розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України подали одноразову декларацію про активи із відображенням об’єктів незавершеного будівництва (індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд), при поданні документів про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт таких об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання таких об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються”.

3. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) з моменту набрання чинності цим Законом до завершення періоду одноразового декларування проводити масово-роз’яснювальну роботу щодо популяризації добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб.

4. Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66482