Голова податкової служби України Сергій Верланов в інтервью НВ Бизнес розповів з чим пов’язаний злив депутата Лероса, як вони будуть реагувати на це, про оновлений бюджет та чого чекати ФОПам

Минулого тижня народний депутат від партії Слуга народу Гео Лерос на своєму Facebook оприлюднив звіт, який нібито “розкриває факти організованої топ-корупції”.

Згідно з даними Лероса, у Державній податковій службі (ДПС) організували систему ухилення від сплати ПДВ великого бізнесу за «відкати». За інформацією нардепа, всього за 8 місяців сумарні втрати державного бюджету могли скласти 25,5 млрд грн. На фотокопіях, які виклав у себе Лерос, згадується прізвище «Єрмак».

Лерос з цього приводу звернувся до Національного антикорупційного бюро і попросив правоохоронні органи дати відповідну оцінку. А також, у кінці свого посту у соцмережі, додав, що глава Офісу президента Андрій Єрмак «коштує Україні дуже дорого».

Нагадаємо, що до цього 29 березня Лерос опублікував відеозаписи, на яких брат глави Офісу президента Денис Єрмак «продає» державні посади.

Журналіст НВ Бізнес зв’язався з головою ДПС України Сергієм Верлановим аби з’ясувати, як податкова буде реагувати на дані Лероса, що відбувається з обіцяним знищенням податкових схем, у яких відносинах голова ДПС з очільником Офісу президента, а також, що голова податкової думає про оновлений бюджет і фіскалізацію ФОПів під час коронакризи.

Схеми з ПДВ: коли, як і скільки

Вчора (інтерв’ю записано 18 квітня — ред.) з’явилася інформація депутата Лероса про схеми з ПДВ. Як ви можете цю інформацію прокоментувати, можливо, ви вже почали з цього приводу якісь службові розслідування? Чи це фейк?

— Ці процеси почалися раніше, з заяв екс-міністра Уманського про певні, на його думку, зловживання в податкової та митниці у зв’язку з його намаганням провести кадрові зміни в керівництві цих служб.

Потім почались публікації матеріалів, які нібито підтверджують його заяви. Всі ці акції є реакцією на безпрецедентну, першу в історії України реальну боротьбу з махінаціями з податком на додану вартість, яка принесла конкретні результати. Подібні явища фактично викорінилися з діяльності як податкової, так і платників податків. Це не «ми боремося», чи «стало краще на піввідсотка» — ми говоримо про те що станом на сьогодні «схеми» з ПДВ практично ліквідовані. З самого початку роботи нової ДПС ми проводили покращення адміністрування податку на додану вартість, вдосконалення ризик-орієнтованої системи, я цю роботу почав зі своєю командою, ще будучи на посаді заступника міністра фінансів.

Нами були розроблені зміни до критеріїв ризику, це так звана постанова 117, яка була прийнята у травні минулого року — це перша передумова, яка зробила життя наших махінаторів набагато складнішим. Потім ми подивилися, як працює ця постанова і ще її вдосконалили, прийняли нові критерії ризику і нову систему моніторингу податкових накладних. Це так звана постанова Кабміну 1165, вона була прийнята у грудні, а працювати вона почала з 1 лютого 2020 року.

Якщо ви пам’ятаєте, ми робили презентацію цієї системи, разом із прем’єр-міністром Гончаруком у кінці лютого на селекторній нараді в податковій. Після впровадження цієї постанови і неухильного її виконання по всій Україні схеми були перекриті, всі ці «пересорти», «скрутки» — і, відповідно, люди, які десятиліттями на цьому наживалися, були відрізані від цього джерела доходів.

Не дивно, що вони тепер відкрито воюють із командою податкової… Це почалося як вузькофахова боротьба, подібні матеріали циркулювали у певних ЗМІ і анонімних telegram-каналах з осені 2019 року. Але віднедавна до цього долучились вже дійсно гучні імена. Наскільки мені відомо, ці документи передані до правоохоронних органів — і це дуже хороша новина, що під цим підписалися вже конкретні люди.

Я особисто і Державна податкова служба, візьмемо участь у цих розслідуваннях і доведемо, що це перекручування, фейки і речі, які абсолютно не відповідають дійсності. Я ось дивлюсь на ті фотографії від пана Лероса: майже всі так звані кейси відносяться до липня-серпня 2019р. Тоді ПДВ адмініструвала Державна фіскальна служба, а ми почали працювати з 28 серпня. Там у липні вже фігурує Львівська ДПС — якої на той час просто не існувало в природі. Тобто ці, так звані, «докази» не витримують жодної критики і, впевнений, правоохоронні органи дадуть адекватну правову оцінку і цим матеріалам, і тим, хто їх розповсюджує.

Схеми, які були до цього, і які, як ви стверджуєте, були перекриті – про які суми йдеться? Як змінилася ситуація зараз?

— Йдеться про так званий «схемний» податковий кредит, це, як то кажуть, секрет Полішинеля. Він виявляється нашою системою і ми його підсумовуємо в кінці місяця. Що можемо, ми блокуємо, що не можемо — вносимо в перелік ризикових операцій. Але законодавство у нас побудовано таким чином, що деякі операції, незважаючи на те, що ми вважаємо їх ризиковими, можуть проводитися. Податкова як цивільний, а не правоохоронний орган, за законом на це впливати не може, однак кожного місяця ми формуємо список таких компаній з переліком ризикових операцій і відповідно до відомого 543-го наказу про взаємодію Державної податкової служби та податкової міліції, передаємо цю інформацію до Державної фіскальної служби.

Ми це чемно робили кожного місяця, кількість компаній та суми там були різноманітні. Яка подальша доля цієї інформації – краще запитати у податкової міліції. У середньому це два-три мільярда гривень на місяць, кількість компаній — від 600 до 1,5 тисяч. Після того як ми восени 2019 року почали закривати ці схеми, відповідно і суми, і кількість компаній стали менше. А зараз постанова 1165 дозволила нам зробити радикальний прорив. 22 квітня ми вже будемо мати повну аналітику за березень і зможемо продемонструвати скептикам, що часи махінацій з ПДВ залишились в минулому.

Якісь попередні дані ви можете дати?

— Попередні дані такі, що обсяг схемного кредиту в березні буде прямувати до нуля. Впевнений, що це буде найнижче значення в історії України. Вчора (18 квітня — ред.) голова профільного комітету ВР Гетманцев дав попередні агреговані дані: при зменшенні обсягів операцій, сума ПДВ до сплати є набагато більшою і ефективна ставка за попередніми даними зросла з 2,08% десь до 2,5%. Якщо подивитися історичні дані, то фактично за час каденції нової податкової, після того як ми почали адмініструвати податки ефективність адміністрування ПДВ підвищилася на 14%. У грошах, якщо порівнювати з минулим роком, ми зібрали на 20 мільярдів гривень більше, при тому, що база оподаткування майже не змінилась. Це, умовно кажучи, якщо порівнювати з виробництвом, у вас ті ж чотири верстати, ті ж 15 людей, які працювали минулого року, нічого не змінилося, а продуктивність і результат суттєво зросли.

А чому Уманський так критикує вас? Із чим це може бути пов’язано?

— У мене особисто з ним фактично не було спілкування, ми декілька разів говорили на фахові теми. І, чесно кажучи, його коментарі про ці схеми з ПДВ — це дуже базові знання, які в інтернеті можна знайти на першій сторінці Гугла, фахової глибини я там не бачу. Я вважаю, що це політична боротьба за фінансовий блок країни. Ні зі мною, ні з Максимом Нефьодовим за три тижні каденції Уманського не було спільних нарад, був карантин, але він був не одразу, половина каденції припала на докарантинний час. Зазвичай у Міністерстві фінансів були щотижневі наради по ліквідності. Це критично, оскільки коли є міністерство, яке забезпечує дохідну і видаткову частину в державі, було би дуже корисно спілкуватися з тими керівниками, які забезпечують цей процес. Таких спілкувань не було, а було, як ми бачимо з преси, якесь непереборне бажання зробити кадрові зміни.

Ви оцінюєте заяви Уманського і компромат Лероса як взаємопов’язані між собою події?

— Я думаю, що це ланки одного ланцюга, вони пов’язані тим, що існує зацікавленість широкого кола впливових людей повернути старі часи, зробити так як було. Останні шість років в Україні за сприяння Європейського Союзу проводились реформи, які були направлені на побудову правильної системи влади, конкурсних прозорих процедур обрання керівників державних органів. Логіка була меритократична, вигравати конкурс мав сильніший якісніший кандидат, адже керівники центральних органів виконавчої влади є адміністраторами, а не політиками. Ті правила, за якими обиралися, наприклад, я і Максим Нефьодов, передбачали і п’ятирічний контракт, і певну незалежність від політичної складової, тому що ідеологією побудови європейської державної служби є розділення — є політичні посади, які залежать від політики, міністерські посади; і є адміністратори, які роблять свою технократичну роботу, це технократичні керівники. Процеси, які відбуваються зараз, де-факто це політична гра, у яку нас намагаються втягнути.

Хто може стояти за цим усім, чи є у вас якісь версії?

— Я вважаю, що це широка коаліція осіб, які хочуть повернення старих часів, які хочуть повернення схемного ПДВ, фіктивного експорту; які хочуть і далі грабувати Україну. В мене інші цінності, інший бекграунд. Я працював в міжнародній аудиторській компанії великої четвірки дуже багато років, потім у найкращих юридичних компаніях України, з 2016 року був членом Громадської ради доброчесності, яка обирала суддів до Верховного Суду. Це був проект, який підтримувала широка коаліція міжнародних та національних партнерів, на жаль, через шалений опір системи не все вдалось, але це була правильна ініціатива. Зараз ми спостерігаємо подібний процес, коли певні сили прагнуть повернути систему, яка їх «годувала» десятиліттями. Але я цього реваншу не допущу. Більше того, ми будемо продовжувати наступ на такі махінації разом з СБУ, Нацполіцією, і сподіваюсь, податкова міліція теж активніше долучиться до цього процесу.

Моя принципова позиція, що податки мають сплачувати всі, навіть якщо це комусь не подобається. У чесний і справедливий спосіб і у повному обсязі, відповідно до закону. І ось ці речі не подобаються широкому колу осіб з різних політичних таборів, які сповідують інші цінності.

Тобто назвати якісь прізвища чи імена, хто за цим стоїть, ви зараз не можете?

— Моя юридична команда зараз готує симетричну правову відповідь на ті події, які відбуваються, і наступного тижня, звичайно, я буду робити ці анонси. Можливо, в мене є менше досвіду у політиці, ніж у юриспруденції, але ми спочатку будемо говорити мовою офіційних процесуальних документів, а потім супроводжувати це комунікацією. Я не прихильник того, що зробили пан Уманський і пан Лерос, а саме брати будь-які роздруківки формату A4, які схожі на документи і постити їх у Фейсбук або направляти у всі можливі інстанції.

Ви будете позиватися до суду чи як?

— Національне законодавство дає нам достатньо великий арсенал заходів. Ми зараз аналізуємо ризики і шанси, затвердимо правову стратегію захисту і будемо йти методично, захищати права як особисті, так і інституції в цілому.

Я також би говорив, що насамперед ми захищаємо бізнес, тому що ви ж розумієте, що очищення системи від фейкового податкового кредиту дає нам змогу швидше і прогнозованіше віддавати ПДВ експортерам. Система автоматичного відшкодування ПДВ — це дуже важлива історія, яка, слава Богу, попередніми якісними керівниками Міністерства фінансів (паном Данилюком, пані Маркаровою) була забезпечена і захищена. Ці речі треба захищати, вони не звалилися з неба.

По-друге, що я хотів би наголосити, ви фахове і респектабельне видання, вас читають люди і з влади, і з бізнесу. Проблема в тому, що в цих матеріалах, назвемо їх так, просто на кожній сторінці в абсолютно негативних конотаціях згадується серйозний респектабельний бізнес. Це Сільпо, ОККО, Епіцентр, інші підприємства реального сектору економіки. Там описані звичайні бізнес-моделі, і це видається як якийсь злочин.

Це виглядає так, як, наприклад, Сергій Верланов зранку пішов, почистив зуби і прийняв душ. Що відбувається?!? Це махінація! Компанія ОККО експортувала агропродукцію! Так, експортувала, але ми знаємо, що компанія ОККО займається цим бізнесом уже багато років, вона постачає паливно-мастильні матеріали, насіння, засоби захисту рослин; вона кредитує агропідприємства за форвардними контрактами, отримує за це (там різні бізнес-моделі) або повернення коштів, або бере врожаєм і його експортує. Це десь заборонено?

Це не заборонено, це нормальний бізнес, тобто фактично йде наступ на право компанії займатися бізнесом. Це повернення часів Януковича, коли ніхто не міг самостійно експортувати агропродукцію, а мав її продати обраним компаніям з певним дисконтом, тільки вони мали право експортувати. Не думаю, що бізнес хоче повернення до тих часів. Я вважаю, що це абсолютно неприпустимі речі. Це ризики для українського бізнесу, це скасування автоматичного відшкодування ПДВ, це інший погляд на право займатися господарською діяльністю, зокрема, експортом сільськогосподарської продукції. Це не белетристика — ці ідеї вже чітко простежуються у риториці та планах наших опонентів.

Зараз новий міністр фінансів, як ви з ним спрацювалися? Чи немає в нього таких само бажань, як були в Уманського?

— З Сергієм Марченком у мене конструктивні відносини, у нас є історія роботи з ним і в минулому уряді. Це досвідчена прогресивна людина, яка розділяє правильні цінності і цілі Міністерства фінансів. Ми спілкувалися по роботі, ініціатив по зміні керівництва ДПС він мені не озвучував. Так, у нас конструктивні робочі відносини, із профільними заступниками ми на зв’язку кожного дня, з міністром також спілкуємося. Тому, поки що, все гаразд.

Які у вас стосунки з головою Офісу президента паном Єрмаком, чи знайомі ви з ним? Уманський стверджував, що Зеленський хоче вас та Нефьодова звільнити, він про це говорив особисто з президентом.

— Мені про це невідомо, я знайомий з паном Єрмаком, звичайно, ми були на нарадах, в спільних поїздках у регіони. Тому, звичайно, ми знайомі. Випереджаючи ваші запитання про те, що було на тих листочках, які оприлюднив пан Лерос, на мою думку, це просто додруковані у Word прізвища для того, щоби надати цим першим трьом сторінкам якогось саспенсу чи хайпу. Або по-іншому, якщо юридично шукати мотив, чому це раптом пана Лероса так зацікавили питання ПДВ то, можливо, саме тому вони і були ним оприлюднені. Тому що там є це прізвище, яке два рази додруковано невлад і третій раз було згадане вже у пості на фейсбук.

Я в абсолютно конструктивних відносинах з Офісом президента, задачі виконуємо, як відомо, у 2019 році вперше за дев’ять років Державна податкова служба виконала план надходжень. Свою задачу ми виконали, пенсії, державний борг, медицина, все профінансовано. Ми робимо свою роботу, офіс Президента — свою.

Що покладено в антикризові пакети для бізнесу

Яким чином податкова пішла назустріч бізнесу зараз, під час карантину та епідемії? Можете окреслити, що саме податкова зробила, аби бізнесу стало легше працювати?

— Перш за все ми взяли активну участь у нормативному забезпеченні цього процесу, який запустили уряд та комітет Верховної ради питань фінансів, податкової та митної політики. Ми брали участь у розробці змін до Податкового кодексу в пакеті COVID-1, який було прийнято всередині березня; потім у пакеті COVID-2, який було прийнято в кінці березня — на початку квітня. Зокрема стосовно бізнесу — це мораторій на перевірки Державною податковою службою до 31 травня, по-друге, це скасування ЄСВ для ФОПів, по-третє, це відтермінування строків подання звітності, скасування штрафів і пені по всіх видах платежів, окрім ПДВ та акцизу.

Стосовно нашої роботи, ми як Державна податкова служба мали право призупинити надання адміністративних послуг за законом, але ми цього не зробили. Ми зробили максимум, з того, що нам дозволяло законодавство — перевели більшість процесів в онлайн через наш електронний кабінет, підкріпили це масовою навчальною та просвітницькою кампанією. Записали відеоуроки, як користуватися кабінетом, як онлайн подати звітність, отримати від податкової інформацію та інші речі. Також з податкового погляду ми дуже швидко надаємо роз’яснення для бізнесу — це наші інформаційні листи, їх уже вийшло десять, випускаємо їх дуже швидко. Вони написані людською мовою, вони однозначні, там немає двозначностей, стигми і звичок податкової (посилання на норми, потім незрозумілий висновок, або його відсутність, а як правильно — ніхто не знає). Ми бачимо дуже хороший зворотній зв’язок від бізнесу.

А для того бізнесу, який працює для медичного сектору, є преференції?

— Звичайно. Звільнено від ПДВ імпорт і далі по по ланцюгу майже всіх препаратів, ліків, засобів захисту за списком, затвердженим Кабміном. Цей список доповнюється, змінюється. Спочатку було звільнено тільки імпорт, а далі ланцюг постачання не був звільнений, і це була проблема. Але дуже швидко за два тижні були внесені зміни, ми дали роз’яснення, що ця норма діє ретроспективно. Тобто весь ланцюг звільнений від ПДВ. Весь світ пішов цим шляхом, аби зменшити податкове навантаження на медичну сферу.

Зараз багато експертів говорять про те, що сьогодні зробили преференції, але ж після запуску економіки теж буде період, поки бізнес буде набирати оберти. Бізнесу потрібно дати час, щоб він просто оговтався. Що планується, аби полегшити життя бізнесу коли буде запускатися економіка?

— Планується третій пакет заходів. Зараз збираються всі ідеї, пропозиції. Цю роботу робить комітет ВР під керівництвом Данила Гетманцева. І також є економічний комітет на чолі з Дмитром Наталухою. Що саме там буде, звичайно, залежить від ситуації та від плану держави по виходу з коронавірусної кризи. Ми розуміємо, що один тип допомоги потрібен, якщо це травень, червень… Відповідно, якщо більш песимістичні строки, то буде необхідний інший план підтримки і інші заходи. Тому ця модель динамічна, але робота йде.

Що відбувається з доходами державного бюджету

Які втрати держбюджету ви вже бачите і за якими напрямами?

— Березень ми закінчили добре. І як і перший квартал, в нас близько 95% виконання завдання нашого індикативу Мінфіну. Причому ці 5%, а це приблизно 6 мільярдів гривень за квартал — це фактично недонадходження ренти від газу і від електроенергії, що фактично не залежить від адміністрування податковою, оскільки ці ренти розраховуються від ціни на газ, яка просто драматично, в два рази впала порівняно з тією, по якій вона була закладена в держбюджет. Також впали і обсяги видобутку газу. А обсяг газу — це тепла зима, з 6 мільярдів 5,5 — це рента на газ.

І зовсім інша ситуація по тих бюджетоутворюючих податках, які дійсно залежать від якості роботи нашої служби: податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизах. А от ви, напевно, звернули увагу, що практично зникли дискусії по акцизам по спирту і по лікеро-горілчаній продукції. Тому що ми разом з СБУ та іншими правоохоронцями реально викорінили ці масштабні махінації по спирту. В нас по березню майже 800% виконання індикативу по спиртовому акцизу. Так, зрозуміло, що був підвищений попит, але це означає якість адміністрування і адекватне відображення збільшення виробництва у збільшенні надходжень до бюджету. Оскільки, знаєте, ми в минулі роки на 8 березня не спостерігали росту надходжень від імпорту квітів чи від продажу квітів. Так, на спирт є попит, але цей попит ми оподатковуємо по закону.

Те саме по сигаретам їі тютюну — ми бачимо відсутність тих дискусій, тих звинувачень, які лунали останні два-три роки з боку одних гравців ринку щодо інших гравців ринку, а також на адресу Мінфіну, податкової, правоохоронців. Тобто ці вічні теми для нарад, конференцій, публікацій в пресі за останні три роки, що хтось платить, хтось не платить. — зникли.

Тепер тютюновий акциз платять всі.

Але другий квартал, звичайно, буде тяжчим. Коли закрита економіка, то це природно. Я спілкуюсь з великими імпортерами, з великими мережами палива, вони говорять про те, що квітень-травень, напевно, буде зменшена кількість продажів на 50%. Відповідно, можемо припустити, що економіка сповільнилась майже наполовину. Звичайно, є інерція в економіці, тому квітень буде ще не такий поганий, а вже з травня місяця, звичайно, будуть дуже серйозні виклики, пов’язані із зборами податків. Вже прийняті зміни до закону про державний бюджет, в якому замість зростання ВВП на майже 4%, прогнозується його падіння приблизно на стільки ж. При цьому прогноз МВФ по Україні ще песимістичніший — 7,7% падіння ВВП. Відповідно, це автоматично означає зменшення надходжень і від податків, і від митниці, і від держаних підприємств.

Дефіцит, який вже закладений в оновлений бюджет, тобто 7,5% – це саме ті очікування, які будуть в зв’язку з цим карантином, епідемією?

— Дефіцит бюджету — це вже підсумкова цифра про доход. Ну, звичайно, він закладається у зв’язку з переглядом ВВП. А відповідно, перегляд ВВП був спричинений пандемією і світовою кризою. Якщо ви подивитесь прогнози по падінню ВВП різних країн, ми бачимо, от Словаччина — 6,1%. В Словаччини дуже сильна економіка, і Україна певний період часу дивилася на Словаччину як на модель, за якою можна піти. Це великі підприємства, на яких зайняті велика кількість людей, які стають точками зростання. Це цікава, досить сильна європейська економічна модель, і по ній — минус 6,1%. Польща, яка побила рекорд економічного дива ФРН 60−70-х років і показала 21 рік поспіль зростання ВВП квартал до кварталу — її рекорд закінчився на пандемії, на жаль. Тому, звичайно, це світова проблема.

А наскільки реалістичним є оновлений бюджет? Там було питання фінансування дефіциту, він залежить фактично від прийняття так званого («антиколомойського» — ред.) закону про банки 2571-Д. Це потрібно для отримання коштів МВФ. У випадку неприйняття цього закону про банки, податковій теж доведеться це враховувати — траншів не буде.

— Це питання більше до Мінфіну. Державний бюджет — це документ про доходи та видатки. На сьогоднішній день ті доходи, які стосуються державної податкової служби і зазначені в державному бюджеті є реалістичними. Ми з цим завданням впораємося.

Як коронакриза вплине на політику щодо ФОПів

— Кілька питань щодо фіскалізації. Масштабні заходи планувалися, вони призупинені у зв’язку з епідемією. Однак, коли все ж таки почнеться активна фаза впровадження фіскалізації, зокрема ФОПів?

— Державна податкова служба була готова до вчасного впровадження цієї програми. Ще в березні ми опублікували API (програмний інтерфейс) фіскального серверу. Тобто у серпні програмні РРО може використовувати той бізнес, який на сьогоднішній день використовує класичні касові апарати, — і вони цього дуже чекають. В нас проходили, поки не було карантину, постійні консультації, працювали проектні групи з великими мережами, торговими супермаркетами, заправками. Щоб ви розуміли, у великих всеукраїнських мережах супермаркетів чи автозаправок налічують приблизно по п’ять-шість тисяч РРО. Відповідно, для них економія на обслуговування цих класичних РРО вимірюється десятками мільйонів гривень.

Програмні РРО — це просто на порядок дешевша річ. Тут немає місця для якоїсь монополії, держава дає відкритий API, до якого можна приєднатися, а програмне рішення можна написати своє — ці мережі вже пишуть свій софт, який інтегрований в їхні ERP-системи, чи то Oracle, чи SAP, чи власні. І вони дуже зацікавлені в такій ранній адаптації цих ідей, тому що для них це можливість зекономити кошти і адаптувати та вдосконалити бізнес-моделі. Уявімо супермаркет чи заправку, де не треба стояти в черзі, а все можна робити зі смартфону. Відповідно, ми можемо пофантазувати, як бізнес трансформує свою модель продажів, наскільки це буде динамічніше і цікавіше, ніж зараз.

Щодо безкоштовного програмного РРО від податкової, то ми співпрацювали з BRDO (Офісом ефективного регулювання), зараз нам дуже допомагає компанія Visa, ми з ними разом реалізуємо цей проект. Я впевнений, що ми надамо бізнесу, насамперед мікробізнесу, дуже якісний продукт.

В результаті цієї реформи очікується зменшення тіньової економіки?

— У нас рівень тіньової економіки на весну 2019 року, за даними МЕРТу 32%. Це багато. В розвинутих країнах від 5 до 10% Вказана фіскалізація, насамперед, була покликана покращити облік товарів і обсягів продажів. Тому що на сьогоднішній день тіньова економіка рахується непрямими методами. Прямими методами її порахувати не можна. Коли ми щось порахували, це вже біла економіка. Якщо в нас 90% обороту товару буде проходити через РРО, проблема тіньової економіки значною мірою буде вирішена. В Україні ця фіскалізація не пов’язана із зміною системи оподаткування. Тобто спрощена система залишається.

В інших країнах були значно жорсткіші моделі тотальної фіскалізації. Наприклад, ми беремо і всю торгівлю, окрім ринків, де купляється патент, всі ці маленькі магазинчики, яких в нас багато в райцентрах існують і працюють на другій групі – ми просто говоримо, що в нас вся торгівля може відбуватися виключно на загальній системі оподаткування. Україна пішла іншим шляхом, спрощена система залишається, тому що вона важлива не лише в економічному, але й в соціальному сенсі, в цьому секторі зайнято багато людей.

Але якщо ми хочемо вивести економіку з тіні – фіскалізація необхідна. Та криза і соціальна напруга, яка зараз виникла, вона частково залежить і від того, що в нас певні речі були неконтрольовані. В чому проблема контрабанди? Тоді, коли товари незаконним способом перетинають кордон, їх абсолютно законно можна продати. Тому що в нас чинним законодавством не передбачена наявність первинних документів для торгівлі. В супермаркеті, або в інтернет-магазині є якісь товари, які очевидно не виготовляються в Україні, але ми як контролюючий орган не можемо витребувати первинні документи, якщо це фізична особа підприємець. Все це купується за кордоном, пересилається сюди експрес-поштою і реалізується. Це абсолютно законно. Але, звичайно, до «білої» економіки, з якої сплачуються податки, ці процеси не мають відношення.

Чи планується змінювати ставки податків?

— За останній рік було декілька робочих груп, починань, підходів до великої податкової реформи. І я думаю, що у зв’язку з викликами, які зараз є перед економікою, вона таки відбудеться. Працюємо. Тут лідерство однозначно на боці профільного комітету Верховної Ради, але ми теж будемо брати участь в цій роботі. У зв’язку з тими викликами, які в нас зараз є, карантин, пандемія, перегляд держбюджету, реформа трохи відклалася. Звичайно, напрацювання є, механізми є, але ця робота буде починатися, звичайно, в дещо інших умовах, і вона потребує оновленого підходу.

Чого очікувати ФОПам?

— Моя особиста думка, що ФОПів ми маємо оберігати та максимально допомагати.

Зокрема, ІТ-галузь — це локомотив вітчизняної економіки. Інші ФОПи — це реально самостійні люди, які взяли на себе відповідальність, працюють, платять податки, не беруть лікарняні та самі забезпечують свої сім’ї. І вони ще й наймають інших людей — це чистий капіталізм, зміна підходів від патерналістичних очікувань до розуміння того, що твоє щастя і твоя доля в твоїх власних руках. Я би, навіть, не називав їх ФОПами, їх треба називати підприємцями, антрепренерами. Наприклад, в Ізраїлі на сьогоднішній день, фактично вся молодь — це абсолютно антрепренерська культура, і абсолютно вся екосистема стартапів для молоді в Ізраїлі заточена на стимулюванні цієї культури — для того, щоб ці люди потім створювали великі компанії і супердодану вартість.

Дискусія — відміняти спрощену систему чи ні – на мою думку контрпродуктивна. Нічого не треба відміняти, навпаки треба розширювати, що, до речі, й було зроблено, давайте не забувати, що в другому COVID-законі були збільшені ліміти для ФОПів. Тобто під час пандемії було зроблено те, про що вже два чи три роки дискутувалося. І це дуже хороший знак.