Верховний Суд, відійшовши від своєї попередньої практики, вказав на господарсько-правовий характер таких відносин
Суть справи: підприємство звернулось до суду із позовом до свого контрагента про відшкодувати 1,5 млн грн збитку через порушення зобов’язання щодо надання податкових накладних за договором оренди майна. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.
Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позовних вимог відмовили, вказавши на відсутність винних дій зі сторони відповідача. При цьому вони посилались на постанову Верховного Суду від 12.03.2018 № 918/216/17. Відповідно до викладених у ній висновків, відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах з позивачем, а об’єкт дослідження зводиться до з’ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, тобто дослідження не перебуває у площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.
Однак об’єднана палата Господарського суду ВС не погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, задовільнивши позовні вимоги. Таким чином, Суд відступив від позиції, викладеній у постанові № 918/216/17.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу, на продавця товарів/послуг покладено обов’язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в реєстрі, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов’язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені такими податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Верховний Суд вказав, що згідно із ст. 224 Господарського кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права та законні інтереси якого порушено.
Для стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів господарського правопорушення:
– протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов’язання);
– шкідливого результату такої поведінки – збитків;
– причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками;
– вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідну постанову по справі № 917/877/17 ВС прийняв 3.09.2018.