Нещодавно Кабмін постановою № 1154 вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі — Порядок № 1165). Постанова набрала чинності з дня опублікування — 14.10.2022, а це означає, що саме з цієї дати дещо зміняться правила моніторингу ПН/РК. Що ж це за нововведення, будемо розбиратися.

Перевірка ПН/РК на ознаки безумовної реєстрації На першому етапі моніторингу всі ПН/РК перевіряються на відповідність критеріям безумовної реєстрації, визначеним у п. 3 Порядку № 1165. Ці критерії ще називають щасливими, оскільки ті ПН/РК, які їм відповідають, система одразу реєструє в ЄРПН без подальших тестувань. Однак існують «нещасливі» винятки, а саме два види РК, які навіть не мають шансу на безумовну реєстрацію, а одразу направляються на перевірку з позиції блокування (за критеріями ризиковості платника, його позитивною податковою історією та критеріями ризиковості операції). Такі винятки становлять лише два види РК:

• «зменшувальні» РК;
• та РК, складені на неплатника податку.

Щодо РК на неплатника все без змін: такі РК, як і раніше, позбавлені можливості безумовної реєстрації. А от стосовно «зменшувальних» РК, то тут відбулися певні зміни у формулюваннях (див. таблицю).

Зміни, внесені постановою № 1154 до п. 3 Порядку № 1165

З одного боку, радує, що тепер не матимуть шансу на безумовну реєстрацію не всі «зменшувальні» РК, а лише ті, що складені на отримувача — платника податку. Зрозуміло, що РК, складених на неплатника, це не стосується, адже вони в будь-якому разі випадають із «щасливих» критеріїв. Але ж послаблення може торкнутися РК до ПН, складених платником податку «на себе» (зокрема, «мінбазних», «компенсувальних», складених у зв’язку з отриманням послуг від нерезидента).

З іншого боку, випасти з перевірки на безумовну реєстрацію тепер можуть не лише власне зменшувальні РК (тобто ті, які відображають підсумкове зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг), а також і нульові та збільшувальні РК, в яких хоча б за однією товарною / послужною позицією відбувається зменшення суми компенсації вартості. Наприклад, якщо в РК потрібно відобразити зміну номенклатури постачання товарів, то хоча б одна товарна позиція буде зменшена, а замість неї додасться вже інша. І хоча у підсумку такий РК може й не бути «зменшувальним», але цей мінус за однією позицією позбавить такий РК шансу на безумовну реєстрацію. І це, на наш погляд, додає складнощів до і без того непростого процесу моніторингу РК.

Блокування за критеріями ризиковості платника Якщо ПН/РК хоча б за однією ознакою не пройшли безумовну реєстрацію, на наступному етапі платник ПДВ перевірятиметься на відповідність критеріям ризиковості платника. Щодо цього етапу урядовці також зробили деякі уточнення, які суттєво можуть вплинути на подальшу долю ПН/РК. А саме абз. 1 п. 6 Порядку № 1165 виклали такій редакції:

ЦИТАТА. «У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється».
(абз. 1 п. 6 Порядку № 1165)

Таким чином, якщо раніше система перевіряла тільки «ризиковість» постачальника і блокувала реєстрацію ПН/РК, якщо виявляла хоч б один з критеріїв ризиковості, то тепер така перевірка у певних випадках очікує й покупця. Вочевидь, що тут незавидна доля знов спіткає «зменшувальні» РК, тобто ті РК, які за приписами п. 192.1 ПКУ на реєстрацію в ЄРПН має відправити (подати) покупець. І тут не пощастило передусім продавцеві. Адже, хоча в блокуванні РК винен покупець, покарання отримає постачальник, який не зможе зменшити ПЗ з ПДВ доти, поки «зменшувальний» РК, складений на ризикового покупця, не буде розблокований та зареєстрований в ЄРПН. І для того щоб це сталося, потрудитися доведеться продавцю, адже документи на розблокування «зменшувального» РК мають подаватися власне продавцем, про що контролери зазначили в роз’ясненні в категорії 101.18 ЗІР.

Правда, і на долю покупця перепаде клопоту. Йому доведеться позбуватися ризикового статусу, щоб мати можливість і надалі працювати на ПДВ-просторі.

Підстави для неврахування таблиці даних платника Нагадаємо, що таблиця даних платника, яка врахована податковим органом, дає додаткові шанси на реєстрацію ПН/РК без перевірки їх на відповідність критеріям ризиковості. Згідно з п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165 врахована таблиця даних платника є одним з критеріїв безумовної реєстрації ПН/РК, в яких відображені операції з товаром та/або послугою за відповідним кодом УКТ ЗЕД / ДКПП .

Наразі урядовці вирішили конкретизувати перелік причин, за яких може бути ухвалене рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зокрема й тієї, яку було враховано в автоматичному режимі (за критеріями, визначеними у п. 18 Порядку № 1165 ). Так, відповідно до оновленого п. 19 Порядку № 1165 причинами відмови у врахуванні таблиці даних платника можуть бути:

• ухвалене контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, визначеним у пунктах 1–5 Критеріїв ризиковості платника;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тут має значення, за яким саме критерієм платника визнали «ризиковим». І якщо це критерії, визначені в пп. 6–8 Критеріїв ризиковості платника, то це не дає податківцям підстав для неврахування таблиці даних платника податку. Зауважте, що саме ці критерії є найменш об’єктивними. І особливо це стосується найулюбленішого критерію контролерів щодо наявності у них «податкової інформації», яка визначає ризиковість здійснення господарської операції (п. 8 Критеріїв ризиковості платника).

• надходження податкової інформації стосовно невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника, видам економічної діяльності відповідно до КВЕД, кодам товарів згідно з УКТ ЗЕД  та/або кодам послуг згідно з ДКПП, товарів та послуг, які постачаються, придбаваються, ввозяться, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Критерії ризиковості операцій Також урядовці підрихтували й критерії ризиковості здійснення операцій, наведені в додатку 3 до Порядку № 1165. Так, за першим критерієм (п. 1 додатка № 3 до Порядку № 1165) система має перевіряти залишки товару на «умовному складі» постачальника за даними ДПС, тобто різницю між придбаними / ввезеними товарами та товарами, які реалізовані й зазначені в поданих на реєстрацію ПН/РК. У разі перевищення кількості реалізованого товару в 1,5 рази над залишками товару на «умовному складі» система має блокувати ПН/РК. Але! Раніше цей критерій мав спрацювати, тільки якщо в такому «умовному» залишку більше ніж 50 % складали групи «ризикових» товарів.

Наразі умову про переважання в залишку «ризикових» товарів прибрали. Тобто відтепер на «пересорт» перевірятимуть умовні залишки всіх товарів, а не тільки «ризикових».

Як бачимо, удосконалення Порядку № 1165 навряд чи полегшать життя платникам податку. Це схоже радше на бажання урядовців ще більше закрутити гайки. І, як це не прикро, слід готуватися до того, що шансів у платника на безболісну реєстрацію ПН/РК поменшає.

Автор: Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка
Джерело