До 21.10.2022 чинним був Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 453 (далі — Порядок № 453). Але з 2013 року багато чого в житті та законодавстві зазнало значних змін, які суттєво дисонували зі змістом зазначеного Порядку. Зокрема, банки мали контролювати, щоб суми ЄСВ складали не менше ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати. Оскільки ж ця вимога давно не відповідала законодавчо визначеній ставці ЄСВ, податківці були змушені листом від 15.01.2016 № 526/5/99-99-17-03-01-16 просити НБУ довести до банківських установ, що сума ЄСВ має становити 1/5 заробітної плати. До того ж Порядок № 453 не враховував особливості нарахування ЄСВ для резидентів Дія Сіті, особливості перерахування ЄСВ платниками, які використовують єдиний рахунок, тощо. Також виконання вимог Порядку № 453 у період воєнного стану дуже ускладнювалось тим, що він не передбачав електронної форми документообігу, а отримати паперову довідку від податківців за певних воєнних обставин часом неможливо. Усі ці дірки затикалися майже в ручному режимі здебільшого за рахунок роз’яснювальних листів уповноважених органів.

І ось нарешті 21.10.2022 набрав чинності Порядок № 291. Розглянемо, як відтепер діятиме механізм ЄСВ-контролю з боку банків.

Трохи термінів Отже, спочатку розберемося з визначенням деяких незвичних термінів, якими апелює документ:

• обслуговуючий надавач платіжних послуг (він же — надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку) — надавач платіжних послуг, в якому відкрито рахунок платника для виконання платіжних операцій (п. 36 ст. 1 Закону про платіжні послуги). Тобто йдеться про фінансову установу (банк);
• платіжна інструкція — розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 ст. 1 Закону про платіжні послуги). Інакше кажучи, це те, що за часів Закону про платіжні системи  ми звикли називати платіжним дорученням.

Механізм контролю Як і раніше, банки контролюватимуть не лише факт сплати роботодавцями ЄВС, а і його розмір.

Відповідно до п. 3 Порядку № 291 обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників ЄСВ грошові чеки та платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону про ЄСВ  нараховується ЄСВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником ЄСВ:

• платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати сум ЄСВ, в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який нараховано заробітну плату;
• або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

ВАЖЛИВО! Як бачимо, банківські установи мають орієнтуватися на період. Тож дуже важливо і в платіжках на виплату заробітної плати зазначати період, за який вона нарахована, і в розрахунковому документі на перерахування ЄСВ у відповідному полі реквізиту «Призначення платежу» (яке передбачено для роз’яснювальної інформації про призначення платежу в довільній формі) також вказувати, із суми заробітної плати за який саме період роботодавець сплачує ЄСВ.

На практиці трапляються ситуації, коли роботодавець перераховує ЄСВ раніше, ніж виплачує заробітну плату, або ж перераховує ЄСВ через інший банк. Отже, принцип одночасності начебто не дотриманий. Як бути в такому разі? На такий випадок абз. 2 п. 5 Порядку № 291 передбачає, що документальним підтвердженням раніше сплаченого ЄСВ є платіжні інструкції в електронній або в паперовій формі про перерахування ЄСВ (зокрема, з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який нараховано заробітну плату, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Порядок № 291 не оминув увагою і платників ЄСВ, які використовують єдиний рахунок. Для таких платників документом, що підтверджує фактичну сплату ЄСВ, є підтвердження (квитанція) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на небюджетний рахунок, а саме за напрямом спрямування, що відповідає технологічному коду 71010000, яке містить інформацію про період, за який нараховано заробітну плату.

Наразі «контрольна сума» враховує норми чинного законодавства. Забігаючи наперед, зазначимо, що дія Порядку № 291 поширюється не на всіх, тож певні категорії роботодавців «випадають» з-під сумового ЄСВ-контролю. А от у загальних випадках суми ЄСВ, сплачені платіжними інструкціями або спрямовані з єдиного рахунку (за період, за який нараховано заробітну плату), мають становити не менше ніж 22 % суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних інструкціях на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за цей період.

Водночас у деяких випадках сума ЄСВ, яка підлягає сплаті, може бути меншою, ніж заявлені 22 % суми коштів для виплати заробітної плати на цілком законних підставах. Зокрема, якщо у платника є переплата з ЄСВ, яка утворилася за рахунок надміру або помилково сплачених коштів, то він цілком може використати її для погашення поточних зобов’язань зі сплати ЄСВ. Або ж якщо роботодавець має працівників з інвалідністю, для яких розмір ЄСВ складає 8,41 %, чи заробітна плата окремих працівників перевищує максимальну величину, з якої справляють ЄСВ, то ці фактори також понижують загальну планку нарахованих сум ЄСВ. Як бути тоді?

Відповідь на це питання дає абз. 4 п. 3 Порядку № 291. Якщо в платіжних інструкціях про перерахування коштів для сплати ЄСВ або в підтвердженні (квитанції) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на небюджетний рахунок сума ЄСВ менша ніж 22 % суми коштів для виплати заробітної плати, то обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників ЄСВ грошові чеки та/або платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з:

• довідкою-розрахунком в електронній формі;
• або оригіналом довідки-розрахунку в паперовій формі, погодженою з контролюючим органом за місцем взяття на облік платника ЄСВ.

Як отримати довідку-розрахунок? Зауважте, що Порядок № 291 передбачає можливість отримувати від податківців та надавати банку довідку-розрахунок не лише в паперовій формі (як це було раніше), а й в електронній формі, що має спростити цю процедуру особливо у воєнний час!

В будь-якому разі механізм отримання довідки-розрахунку передбачає два етапи.

Форму довідки-розрахунку визначено в додатку 1 до Порядку № 291. Довідку-розрахунок у письмовій формі слід надавати в трьох примірниках (по одному для обслуговуючого надавача платіжних послуг (банку), для контролюючого органу та для себе). Про порядок надання платником ЄСВ контролюючому органу довідки-розрахунку в електронній формі в Порядку № 291 не йдеться, проте, судячи з визначення терміна «довідка-розрахунок в електронній формі», наведеного в п. 1 Порядку № 291, ця функція має бути реалізована через Електронний кабінет. Крім того, зауважте, що обслуговуючому надавачу платіжних послуг довідку-розрахунок в електронній формі слід надавати, дотримуючись щодо її оформлення вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII та «Про електронні документи та документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні довідки-розрахунку за умови:

• невідповідності довідки-розрахунку визначеній формі;
• недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
• подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника ЄСВ.

Виплати заробітної плати без перевірки сум сплати ЄСВ Відповідно до п. 6 Порядку № 291 обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає від платника грошові чеки та платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати без перевірки сум ЄСВ, сплачених за платіжними інструкціями, якщо платник надав довідку про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку № 291.

Така довідка видається за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи платникам ЄСВ, які:

• звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, в якій сума перерахування ЄСВ менша ніж 22 % суми коштів для виплати заробітної плати у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ;
• та протягом 12 календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачею довідки, не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ.

Строк дії такої довідки не має перевищувати 12 календарних місяців, починаючи з місяця її видачі. Водночас контролюючий орган може відкликати таку довідку до завершення строку її дії в разі порушення платником законодавства про нарахування та сплату ЄСВ. Відкликання відбувається шляхом направлення відповідного повідомлення (за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 291) платнику ЄСВ та обслуговуючому надавачу платіжних послуг. Наступного робочого дня після отримання такого повідомлення обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає від платника грошові чеки та/або платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати в загальному порядку.

Щодо кого Порядок № 291 не застосовують Слід зазначити, що Порядок № 291 не застосовують щодо:

• підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці;
• підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці;
• дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України;
• бюджетних установ, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Казначействі, а також Пенсійного фонду України та його територіальних органів;
• резидентів Дія Сіті.

Зазначені підприємства, установи та організації мають самостійно (в електронній або паперовій формі) надати обслуговуючому надавачу платіжних послуг інформацію, що підтверджує їхній статус. Таку інформацію надають:

• під час відкриття рахунку в обслуговуючого надавача платіжних послуг;
• в разі набуття статусу з переліку, наведеного в цьому пункті;
• в разі якщо обслуговуючого надавача платіжних послуг не було повідомлено під час відкр иття у нього рахунку або при набутті такого статусу.

У Порядку № 291 не сказано про те, яку саме підтверджувальну інформацію слід надати. Тут варто порадитися зі своїм банком. Але інколи щодо цього питання висловлюються й податківці.

Так, в ІПК ДПС України від 03.07.2020 № 2661/6/99-00-04-05-03-06/ІПК щодо підтвердження статусу підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю податківці зазначають, що відповідна інформація міститься, зокрема, в статуті підприємства, установи чи організації; в рішенні про створення; довідці (витязі) з ЄДР; листі вищої організації тощо.

Щодо резидентів Дія Сіті, то в консультації з категорії 103.02 ЗІР податківці наголошують, що юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру, який ведеться в електронній формі на офіційному сайті проєкту «Дія.Сіті» за посиланням .

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Більше не потрібно щорічно оновлювати для банку зазначену вище інформацію, як цього вимагав Порядок № 453. Тепер п. 2 Порядку № 291 вимагає повідомити обслуговуючого надавача платіжних послуг, лише якщо відбудеться зміна статусу підприємства (установи, організації). І зробити це потрібно протягом 5 р. дн., що настають за днем зміни статусу.

Тож зазначені категорії роботодавців за умови підтвердження відповідного статусу обслуговуючому надавачу платіжних послуг можуть здійснювати виплату заробітної плати, оминаючи ЄСВ-контроль, передбачений Порядком № 291.

Автор: Світлана Куртенок
Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/1147