(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23.03.2017 р. № 1989-VIII)

Закон, що коментується (далі — Закон № 1989), як випливає з його назви, вносить зміни до ПКУ та порушує два питання:

1. оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді дивідендів;
2. особливості оподаткування суб’єктів, що перебувають на непідконтрольній Україні території та лінії зіткнення.

Розглянемо ці питання докладніше, але спочатку звернемо увагу на дату набрання чиннності цим Законом. Він почав діяти з 15 квітня 2017 року — з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. При цьому в його п. 1 розд. II сказано, що він поширюється на податкові періоди починаючи з 1 січня 2017 року.

Це означає, що нові правила, привнесені законом, що сьогодні коментується, можна застосовувати до операцій, які відбулися з 01.01.2017 р.

Дивіденди фізичним особам З наших матеріалів¹ ви вже знаєте про плановане зниження ставки ПДФО з 18 до 9 % для дивідендів, отриманих фізичними особами від нерезидентів, інститутів спільного інвестування та суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток². Первісно таке зниження було призначене на дату набрання чинності Законом України «Про фінансову поліцію». Але завдяки п. 2 розд. II Закону № 1989, що сьогодні коментується, ці зміни почали діяти «заднім числом» уже починаючи з 01.01.2017 р.

¹Див. «Зміни ПДФО-2017» // «ПЄП», № 2/2017, с. 8, а також «Дивіденди в декларації з податку на прибуток» //«ПЄП», № 5/2017, с. 15.

²Емітенти — платники податку на прибуток, як і раніше, утримують з дивідендів ПДФО за ставкою 5 %.

ВАЖЛИВО! Дивіденди, нараховані у 2017 році на користь засновників-фізосіб підприємствами — платниками єдиного податку, оподатковуються ПДФО за ставкою 9 %.

Отже, якщо єдиноподатник нарахував у 2017 році дивіденди своїм засновникам (не важливо, за який звітний період, важливий факт нарахування — з 01.01.2017 р.) і утримав з цих сум ПДФО за ставкою 18 %, то тепер, після набрання чинності Законом, що коментується, слід:

• провести перерахунок сум ПДФО із застосуванням ставки 9 %;
• повернути засновнику надміру утриману з нього суму податку.

Запитання можуть виникнути із заповненням Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Вважаємо, що з ним варто вчинити так:

1. форму № 1ДФ за I квартал 2017 року заповнити за даними бухгалтерського обліку, тобто показати суму утриманого й перерахованого до бюджету ПДФО за ставкою 18 %;
2. у формі № 1ДФ за II квартал 2017 року (коли буде проведено коригування) заповнити на засновника-фізособу рядок з «дивідендною» ознакою доходу («109»). При цьому в графах 4 і 4а слід показати відсторновані суми ПДФО зі знаком «–», а в графах 3 і 3а поставити прочерки.

Суб’єкти із зони АТО Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року в підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з’явилася нова й досить ґрунтовна норма — п. 38, яким були врегульовані деякі особливості оподаткування суб’єктів господарювання, що перебувають на неконтрольованій Україною території або на лінії зіткнення.

Законом, що коментується, п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ викладено в новій редакції. Суть сьогоднішніх змін полягає в перетасовуванні територій, на яких суб’єкти господарювання мали місце проживання (місце знаходження) станом на 14.04.2014 р. Майте на увазі, що, як і раніше, це стосується тільки Донецької та Луганської областей. На територію АР Крим норми п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не поширюються.

Отже, для цілей цього пункту маємо поділ території на три категорії:

• тимчасово окупована територія — територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до постанови № 254³, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабміном;
• територія населених пунктів на лінії зіткнення — територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабміном;
• інша територія України — територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.

³Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 03 2015 р № 254-VIII

На сьогодні для цієї мети слід керуватися розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. № 1085-р (далі — розпорядження № 1085-р), яким затверджені:

• Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (додаток 1 до розпорядження № 1085-р). По суті, це й є тимчасово окупована територія для цілей п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ;
• Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (додаток 2 до розпорядження № 1085-р).

Території на лінії зіткнення перебувають під контролем України, тому в деяких нормах і сталася відповідна рокіровка. Ще раз повторимо, що ці зміни відбулися з 15.04.2017 р., але застосовуються з 01.01.2017 р.

Отже, які норми зазнали змін (п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

• п.п. 38.4 — стосується сплати податків юрособами, які мають філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, розташовані в «зоні ризику»⁴. Або навпаки, якщо юрособа перебуває на окупованій території та має відокремлені підрозділи на підконтрольній Україні території;
• п.п. 38.5 — виробники (імпортери) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, що знаходяться на тимчасово окупованій території, не мають права замовляти марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які виробляються на тимчасово окупованій території. Ввезення таких виробів на територію України заборонене. Раніше до забороненого переліку потрапляли й виробники (імпортери), розташовані на лінії зіткнення;
• п.п. 38.9 — при нарахуванні (виплаті) ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), податковий агент зобов’язаний утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких підприємців не поширюється дія п. 177.8 ПКУ. До сьогоднішніх змін до числа проблемних ФОП, як ви розумієте, потрапляли й особи, зареєстровані на лінії зіткнення. Докладніше із цього приводу див. матеріал.

⁴Будемо називати так тимчасово окуповану територію і територію лінії зіткнення

Тепер стисло перелічимо ті моменти, які залишилися незмінними, тобто особливі правила п. 38 підрозд. 10 розд. ХХХ ПКУ, як і раніше, поширюються на «зону ризику». Це:

1) звільнення від сплати:

• податку на майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, розташованих у «зоні ризику», у період з 14.04.2014 р. по 31 грудня року, в якому завершена АТО (п.п. 38.6);
• плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), розташовану в «зоні ризику» (п.п. 38.7);
• єдиного податку єдиноподатниками групи 4 за земельні ділянки, розташовані в «зоні ризику» (п.п. 38.8);

2) зупинення нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14.04.2014 р. грошових зобов’язань⁵. Раніше тут було застереження, що це стосується тільки грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення. Тепер такого застереження немає (п.п. 38.2);

⁵Для платників, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014р. була «зона ризику» і які станом на 01.01.2017 р. не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) на іншу територію України.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Норма про зупинення нарахування штрафних санкцій не застосовується:

з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційних дій щодо зміни місця проживання ФОП;

з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

3) для цілей справляння ПДВ необоротні активи, що знаходяться в «зоні ризику» станом на 01.01.2017 р., не вважаються невиробничими або такими, що використовуються в негосподарській діяльності (п.п. 38.10);

4) особливі послаблення за неможливості пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань (п.п. 38.11).

Джерело: https://epodatok.com.ua/ua/article/10325