Не за горами кінець року, і все частіше власники бізнесу та бухгалтери вираховують суму податку на прибуток, яку потрібно буде сплатити до бюджету за підсумками такого непростого 2025 року. У той же час ми усі не перестаємо донатити та у інший спосіб допомагати нашим Захисникам – ЗСУ.
Тому хочемо вам нагадати деякі нюанси щодо віднесення благодійної допомоги до складу витрат.
Згідно Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» №5073 від 05.07.2012 р, благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Кожен донат навіть мінімальний має дуже велику вагу і цінність в суті великої справи, допоможе хто потребує допомоги, маємо багато запитів, долучайтесь до спільних зборів, щиро будемо раді бачити небайдужих поруч! 
Реквізити
Найменування отримувача: БО БФ КОРПУС ВЗАЄМОДІЇ
Код отримувача: 44795450
Рахунок отримувача: UA983052990000026006016226433
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Дякуємо кожному і кожній, хто донатить на ЗСУ. Разом МИ – СИЛА!
Але не всі мабуть знають, що можуть використовувати пільги на благодійну допомогу, які передбачені для благодійників у законодавстві України.
КАТЕГОРІЇ БЛАГОДІЙНИКІВ
Наші експерти підготували статтю, в якій детально розповідається про те, яким чином і які категорії благодійників мають або не мають права отримати податкові пільги та які саме. Вся надана інформація є релевантною на момент публікації (01.09.2023) та до наступних змін у законодавстві України.
Отже, згідно чинного законодавства, благодійниками можуть бути:
ПІЛЬГИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ БЛАГОДІЙНИКІВ
Фізична особа має право на отримання податкової знижки.
Якщо фізична особа перераховувала кошти або майно у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій і установ (реєстр опублікований на сайті Державної податкової служби) та виконала певні умови законодавства, то за 2022 р. може отримати податкову знижку у розмірі 16% загального оподатковуваного доходу за рік.
Раніше ця знижка була в розмірі 4%, але після введення військового стану податкова знижка складає 16%.
Для отримання податкової знижки за результатами 2022 року необхідно подати податкову декларацію до 31.12.2023 року. До декларації обов’язково додаються копії підтверджуючих документів (зокрема квитанції, що ідентифікують отримувача і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копії договорів (договір пожертви) за їх наявності, лист-звернення).
ВИСНОВКИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ БЛАГОДІЙНИКІВ:
Право на податкову знижку на доброчинність має фізична особа, яка є найманою особою і виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати;
У 2023 р. можна подати декларацію за 2022 р. та отримати суму податкової знижки, яка буде перерахована на ваші банківські реквізити;
Не можна включати в поточну декларацію перерахування за інші роки;
Податкова знижка не надається військовим, які отримують не заробітну плату, а грошове забезпечення;
Якщо в 2023р. благодійник не використає своє право на нарахування податкової знижки за 2022р., то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Висновки зроблено на основі п. 166.3.2, п. 133.4, розділу XX. підрозділ 1. п.21 Податкового кодексу України.
ПРИКЛАД №1 РОЗРАХУНКУ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ ДЛЯ ФО:
УМОВИ:
Заробітна плата за 2022р (всього за рік) – 130 000,00 грн.
Утримана сума ПДФО 18% – 23 400,00 грн.
Благодійний внесок у 2022р – 25 000,00 грн.
Обмеження 16% = (130 000,00*16%) = 20 800,00 грн.
Так як обмеження в 16% менше перерахованого благодійного внеску, то розрахунок буде таким:
РОЗРАХУНОК:
(130 000,00 – 20 800,00)*18% = 19 656,00 грн.
23 400,00 – 19 656 = 3 744,00 грн.
Податкова знижка складає 3 744,00 грн.
ПРИКЛАД №2 РОЗРАХУНКУ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ ДЛЯ ФО:
УМОВИ:
Заробітна плата за 2022рік (всього за рік) – 130 000,00 грн.
Утримана сума ПДФО 18% – 23 400,00 грн.
Благодійний внесок у 2022році – 20 000,00 грн.
Обмеження 16% = (130 000,00*16%) = 20 800,00 грн.
Так як обмеження в 16% більше перерахованого благодійного внеску, то розрахунок буде таким:
РОЗРАХУНОК:
(130 000,00 – 20 000,00)*18% = 19 800,00 грн.
23 400,00 – 19 800 = 3 600,00 грн.
Податкова знижка складає 3 600,00 грн.
ПІЛЬГИ ДЛЯ ФОП-БЛАГОДІЙНИКІВ
Фізична особа підприємець не може отримати пільгу на доброчинність.
ФОП, платник єдиного податку першої – третьої груп, не може мати пільг при наданні благодійної допомоги, бо на порядок визначення доходів не впливає розмір будь яких витрат. Тому надання благодійної допомоги не впливає на суму податку.
ФОП на загальній системі оподаткування розраховує свій дохід як різницю між виручкою та документально підтвердженими витратами. Але до витрат, що пов’язані з отриманням доходів, не належать витрати на благодійність. Тому ФОП на загальній системі оподаткування теж не має права на податкові пільги, пов’язані з благодійною допомогою.
Висновки зроблено на основі ст. 292 та ст. 177.4 Податкового кодексу України.
ПІЛЬГИ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ БЛАГОДІЙНИКІВ
ВСТУП
Оподаткування для юридичних осіб складне і треба враховувати його специфіку при розрахунках пільг. На пільги впливає категорія юридичних осіб. Наприклад, існують великі платники податків, середній бізнес, малий бізнес, платники єдиного податку, загальна система оподаткування. Відрізняються також система пільг якщо юридична особа надає благодійну допомогу на благодійний фонд або не на благодійний фонд. В цій статті спробуємо розібратися в особливостях кожної категорії.
КАТЕГОРІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ:
ЮРИДИЧНА ОСОБА ПЛАТНИК ЄДИНОГО ПОДАТКУ
Юридична особа платник єдиного податку не може мати пільг при наданні благодійної допомоги, бо на порядок визначення доходів не впливає розмір будь яких витрат. Тому надання благодійної допомоги не впливає на суму єдиного податку.
Висновки зроблено згідно ст. 292 Податкового кодексу України.
НАДАННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ НА БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД
ЮРИДИЧНА ОСОБА НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКА НЕ ПРОВОДИТЬ КОРИГУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ
Юридичні особи на загальній системі оподаткування, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці. У бухгалтерському обліку підприємства-благодійника сума «грошової» допомоги і вартість пожертвувань у вигляді ТМЦ на підставі п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» потрапляють прямо до складу бухвитрат і в даному випадку ст.140.5.9 ПКУ не застосовується.
ВИСНОВОК: юридична особа, яка не застосовує коригування фінансового результату до оподаткуванню на усі різниці, відображає повністю суму благодійної допомоги (грошова та у вигляді ТМЦ) у витратах і таким чином зменшують базу оподаткування, тобто має право на пільгу.
Висновки зроблено на підставі п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», ст. 134.1.1 та ст. 140.5.9 Податкового кодексу України.
ЮРИДИЧНА ОСОБА НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКА ПРОВОДИТЬ КОРИГУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ
Юридична особа на загальній системі оподаткування, яка застосовує коригування фінансового результату і надає благодійну допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, має право на пільгу, так як благодійна допомога (грошова та вартість пожертвувань у вигляді ТМЦ) є витратами підприємства згідно бухобліку. Але діє обмеження у 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
ВИСНОВОК: Юридична особа на загальній системі оподаткування, яка проводить коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці повинна відкоригувати свій прибуток, якщо благодійна допомога перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Висновки зроблено згідно п. 140.5.9 та ст. 134.1.1 Податкового кодексу України, п. 6 П(С)БО 16 «Витрати».
НАДАННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ НЕ НА БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД
Юридична особа на загальній системі оподаткування, що надає благодійну допомогу НЕ на благодійний фонд, а безпосередньо отримувачам, встановленим Підрозділом ХХ, п. 69.6 (наприклад, Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України тощо) у вигляді засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, не проводить коригування фінансового результату та відображає всю суму благодійної допомоги у витратах і таким чином зменшує базу оподаткування. Ця норма закону працює на період до припинення або скасування воєнного стану. З 01.08.2023року не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ України.
Висновки зроблено згідно підрозділ ХХ, п. 69.6 Податкового кодексу України.
ПІЛЬГИ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПДВ
Платниками ПДВ можуть бути:
НАДАННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ НА БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД
Платники ПДВ, що надають благодійну допомогу благодійним організаціям звільнені від оподаткування ПДВ, але при цьому виникають умовні зобов’язання з ПДВ по п. 198.5 ПКУ у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту.
ВИСНОВОК: Безоплатне постачання благодійним організаціям звільнені від оподаткування, але на товари(послуги) по яким був відображено податковий кредит треба нарахувати умовний продаж.
Висновки зроблено згідно ст. 197.1.15 та 198.5 Податкового кодексу України.
НАДАННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ НЕ НА БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД
Згідно норми, що діє тимчасово протягом дії правового режиму воєнного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України тощо. Це не застосовується у випадках, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
ВИСНОВОК: Якщо платник податку на період до припинення або скасування воєнного стану на території України передає товар (послуги) безоплатно організаціям згідно з п. 32-1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, то це не є постачанням та податкових зобов’язань по ПДВ не має. Нараховувати умовний продаж не треба.
Висновки зроблено згідно розділ ХХ, підр. 2, п. 32-1 Податкового кодексу України.
Роботодавці повинні дотримуватись нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю та забезпечувати для них відповідні умови праці. Важливо також своєчасно подавати звітність про працевлаштування таких працівників і дотримання квот, оскільки за це можуть бути передбачені податкові пільги.
Особою з інвалідністю вважають особу зі стійким розладом функцій організму, що може призводити до обмеження життєдіяльності та потреби в соціальному захисті й допомозі (ст. 2 Закону України від 21.03.91 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»; далі – Закон №875).
Коли роботодавець зобов’язаний прийняти на роботу людину з інвалідністю, як оформити, які документи попросити, як організувати роботу.
Діє норматив працевлаштування інвалідів, за яким для працівників з інвалідністю потрібно надати (ст. 19 ЗУ № 875):
Розгортання повномасштабної агресії росії проти України спричинило ріст волонтерського руху. Багато українців, які не займалися благодійництвом раніше, почали збирати донати на потреби знайомих військових. Однак більшість видів надходжень на картку мають оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Цього вимагає Податковий Кодекс України, який водночас і створює умови, за яких можна скористатися можливістю не платити податки за зібрані благодійні пожертви. У цьому матеріалі – роз’яснення для волонтерів та волонтерок, які збирають благодійну допомогу на власні банківські рахунки, про те, як скористатися законною можливістю зменшити власні податкові витрати. Відповіді на найбільш поширені запитання дає Юлія Панура, кандидатка економічних наук, консультантка з питань оподаткування ОГС та благодійної діяльності Українського незалежного центру політичних досліджень.
Яким законодавством регламентується можливість звільнення від оподаткування?
Законом України №2747-IX від 16.11.2022 “Про внесення змін до пункту 165.1.54 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування певних видів благодійної допомоги, зібраної волонтерами”. Згідно документу – благодійники, фізичні особи можуть не сплачувати ПДФО за зібрані кошти у разі включення їх до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації
Що таке Реєстр волонтерів АТО?
Це база даних, яка містить інформацію про фізичних осіб – благодійників, які провадять волонтерську діяльність на добровільній та безоплатній основі. Реєстр волонтерів АТО веде Державна податкова служба України для контролю за оподаткуванням благодійної допомоги, отриманої благодійниками — фізичними особами на їх банківські рахунки. Він діє із 2014 року.
Усі, хто збирає благодійні пожертви і не зареєстрований у Реєстрі волонтерів АТО, мають платити вже згадані податки.
Інструкцію, розроблену КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» про те, як внести свої дані до Реєстру волонтерів АТО, можна знайти тут.
Як перевірити чи внесені мої дані до Реєстру волонтерів АТО?
Якщо ви не маєте підтверджуючого документу про включення до Реєстру волонтерів АТО, зверніться до органу ДПС за місцем обліку (особисто або поштою). Дані цього Реєстру не оприлюднюються.
Як правильно волонтеру збирати кошти?
Важливо! Навіть якщо усі надходження на картку зафіксовані у призначені як «Благодійна допомога/пожертва», а волонтер не внесений до Реєстру волонтерів АТО, ці кошти підлягають оподаткуванню.
На які цілі можна витратити кошти з персональної картки? Що на них можна купити?
Законодавство встановлює чіткий перелік товарів та послуг, на які можуть бути витрачені зібрані таким чином кошти. Цей перелік наступний:
Також цими коштами можна оплатити:
Зібрані донати можна спрямувати й на надання матеріальної допомоги. Перелік осіб, які можуть отримати таку допомогу від волонтерів, теж встановлений Податковим кодексом України:
Важливо! Кошти можуть бути спрямовані безпосередньо вищевказаному переліку осіб, або через рахунки Міноборони, ГУ Нацгвардії, СБУ, СЗР, МВС, Нацполіцію, УДО тощо. Тобто, якщо волонтер хоче допомогти зібраними коштами, наприклад, громадські організації, яка надає послуги психологічної реабілітації військових, то це вважатиметься нецільовим використанням коштів, адже громадських організацій немає у визначеному переліку осіб.
Кому із членів сімей учасників бойових дій можна допомагати? Тільки дружина/чоловік/діти?
Цей перелік осіб визначає п.п. 165.1.54 Податкового Кодексу України:
А як щодо витрат волонтера? Чи зібрані благодійні пожертви можна спрямовувати лише на закриття потреб тих, кому допомагаємо?
Ні, волонтер може витрачати зібрані кошти для надання благодійної допомоги та відшкодувати витрати, пов’язані з наданням благодійної допомоги, за умови їх документального підтвердження. До прикладу, волонтер може використати зібрану благодійну допомогу на продуктові набори і на витрати пального чи оренду автомобіля, щоб роздати ці продуктові набори. Однак усі витрати повинні мати документальне підтвердження.
Яким чином волонтер має підтверджувати витрати зібраної благодійної допомоги?
Законодавство не визначає чіткий перелік документів, якими мають бути підтверджені витрати. Це можуть бути чеки, квитанції, сплачені інвойси, накладні, акти приймання-передачі, тобто всі первинні документи, які підтверджують здійснені фінансові операції.
Діюче законодавство дозволяє не здійснювати документальне підтвердження витрат, які були здійснені у період з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2022 року.
А якщо волонтер зареєструвався у Реєстрі волонтерів АТО влітку і почав вести облік документів про всі витрати? Документи про витрати за період з травня до моменту реєстрації не збиралися.
Зібрані кошти підлягатимуть оподаткуванню 18% податком на доходи фізичних осіб та 1,5% військовим збором до тих пір, поки ви не були включені до Реєстру волонтерів АТО. За вийнятком періоду з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2022 року.
Перед ким і як волонтер має звітувати про зібрану благодійну допомогу?
Для цього щороку волонтером має подаватися декларація про майновий стан та доходи.
Що буде, якщо волонтер продовжуватиме збирати донати і не буде зареєстрований у Реєстрі волонтерів АТО?
Реєстрація у Реєстрі волонтерів АТО не є обов’язковою, вона лише дає право фізичній особі, що здійснювала публічний збір благодійних пожертв, не оподатковувати отримані кошти. У разі прийняття рішення не реєструватись, фізична особа-благодійник повинна розуміти, що зібрані кошти підлягають оподаткуванню 18% ПДФО та 1,5 % військовим збором. Тобто, волонтер має визначити суму податків, які підлягають сплаті та перерахувати їх до бюджету. Якщо у разі проведення податкової перевірки буде з’ясовано, що така фізична особа порушила вимоги законодавства до неї можуть бути застосовані фінансові санкції.
Як податкова дізнається про діяльність волонтера, якщо він не внесений до Реєстру волонтерів АТО? На підставі чого органи ДПС можуть розпочати перевірку щодо волонтера та його діяльності?
Органи ДПС мають чітко регламентовані процедури, за якими розпочинається і здійснюється перевірка. Це не може відбуватися на основі побаченого у соціальних мережах податковим інспектором оголошення про відкриття збору. Існує також банківська таємниця, відповідно до якої банки не мають права передавати дані щодо надходжень і витрат на рахунках фізичних осіб. Водночас податківці можуть розпочати перевірку після отримання звернення громадянина України про чиюсь незаконну діяльність.
Варто пам’ятати, що декларація про майновий стан і доходи може підлягати камеральній перевірці органами ДПС. Це означає, що всі показники, які відображаються у декларації повинні бути ретельно вивірені волонтером.
Джерело: Цей матеріал створено Кіровоградською обласною організацією ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за результатами онлайн-розмови «Збір донатів на персональні картки волонтерів: вимоги і ризики», що проводила організація в рамках Програми підтримки волонтерських центрів Кіровоградщини. Програма втілюється в межах проєкту «Соціальне замовлення Кіровоградщини», який реалізує КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» завдяки фінансуванню National Endowment for Democracy.
Реєстр волонтерів в Україні – це база даних, яку веде Державна податкова служба. Він створений для обліку осіб, що займаються благодійною діяльністю, і спрямований на забезпечення прозорості збору коштів та уникнення шахрайства
Насправді такий реєстр для волонтерів не є чимось новим, він функціонує ще з 2014 року, й у нього є значний плюс: волонтери, зареєстровані в цьому реєстрі, мають право не сплачувати податки з благодійного збору коштів. За законом благодійні збори оподатковуються на 19.5%, з яких 18% – ПДФО, 1,5% – військовий збір.
Окрім того, реєстр допоможе, коли до вас “постукає” податкова чи банк. Особливо це корисно, коли ви збираєте кошти на свої власні картки.
29 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює нові правила реєстрації транспортних засобів, отриманих військовими як гуманітарну допомогу. Це дозволяє військовослужбовцям користуватися такими авто на законних підставах протягом усього воєнного стану та трьох місяців після його завершення
Як розповідає юрист YMCA Lviv, волонтер і голова БФ “Ти ніколи не будеш один” Богдан Зданевич у межах проєкту #ВолонтеркиUA, для реєстрації транспортного засобу військовий має подати документи в сервісний центр МВС протягом 10 днів після його отримання. Необхідно підготувати:
Експерт розкрив усі важливі нюанси грошових операцій в Україні.
В Україні використання карт для фінансових операцій та обміну подарунками є дуже популярною практикою.
З 1 квітня Нацбанк скасував ліміт на переказ з картки на картку, який становив 150 тисяч гривень на місяць. Тепер такого обмеження для фізичних осіб немає.
Василь Андрусяк – партнер MORIS, керівник практики податкового права, розповів УНІАН, як відбувається в Україні переказ грошей з картки на картку.
За його словами, де-юре 2 тисячі гривень на рік – це та сума, яка не підлягає оподаткуванню. Як зазначено в Податковому кодексі, оподаткуванню не підлягають 25% від мінімальної зарплати (чверть від 8 тисяч гривень – 2 тис. грн, – Ред.). Однак така пільга стосується тільки подарунків у натуральній формі і не поширюється на грошові виплати в будь-якій сумі.
“В ідеалі оподатковувати повинні всі перекази на картку, які перевищують суму 2 тисячі гривень, але з поправкою на те, чи є це доходом людини чи ні. Тобто, людині не потрібно платити податки, якщо кошти їй дали в борг, і вона поверне стільки, скільки й отримала. Але, якщо не близький родич просто надсилає людині гроші, то теоретично одержувач має задекларувати дохід”, – пояснив Андрусяк.
Крім податків, фізичні особи також власним коштом несуть витрати на сплату всіх банківських комісій під час пересилання коштів. Такі комісії залежать від тарифів, визначених банком, і можуть суттєво відрізнятись у різних банківських установах (зазвичай це залежить від цілої низки чинників, як-от тарифи банку на обслуговування карткових рахунків, тарифи на внесення/зняття готівки, переважну клієнтську базу банку – бізнес чи населення, розміри банку тощо). Тому перед переказами коштів доцільно поцікавитися в банку його тарифами для обслуговування таких операцій.
Також він розповів, як відбувається переказ з картки на картку різних банків як подарунок.
Податковий кодекс чітко передбачає, що подарунки між членами сім’ї 1-2 ступенів споріднення не підлягають оподаткуванню, навіть якщо йдеться про великі суми.
Якщо ж вам не родич як подарунок захоче скинути на карту, наприклад, 100 тисяч гривень, то ви будете зобов’язані сплатити податки, оскільки отримали дохід.
Загалом для будь-якого виду доходів в Україні є базова ставка:
Для подарунків не від близьких родичів діє зменшена ставка ПДФО – 5%, однак за відсутності підписаного та нотаріально посвідченого договору дарування податкові органи, ймовірно, трактуватимуть такі кошти як “інший дохід”, що оподатковується за ставкою 18% ПДФО.
Сплатити такі податки можна онлайн на сайті Податкової через електронний кабінет платника податків.
Система фінансового моніторингу в Україні та світі покликана запобігати насамперед фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. А її додаткова функція – запобігати легалізації злочинних коштів.
“Саме ця додаткова функція для більшості українців і є важливою та актуальною, а подекуди й проблематичною, оскільки деякі громадяни мають неофіційні кошти, наприклад, зароблені за тренерську діяльність, репетиторство тощо, і вони ці кошти приносять у банк, кладуть на рахунок і починають кудись перераховувати”, – сказав Андрусяк.
Тобто в банку з’являються неофіційні кошти, а з погляду законодавства будь-які неофіційні кошти – злочинні, оскільки було скоєно злочин, наприклад, несплата податків або здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності. Тому в Україні, як і в більшій частині цивілізованого світу, діє система фінансового моніторингу.
Є велика низка суб’єктів фінансового моніторингу, але ключові з них – це банки, тому що на них припадає найбільша частка будь-яких фінансових операцій.
З 2020 року підхід законодавця до здійснення фінансового моніторингу такий – перевіряють фінансові операції на суму 400 тисяч гривень і більше (для суб’єктів, що мають відношення, зокрема, до азартних ігор, – 55 тисяч гривень), які ще мають один із критеріїв:
Транскордонні операції з іноземною валютою перебувають під пильним контролем, оскільки в Україні є проблеми з валютою, і влада хоче запобігти її неконтрольованому відтоку.
“Тобто, якщо я завтра беру 400 тисяч гривень готівкою, йду в банк і кладу собі на рахунок, то фінорганізація буде зобов’язана провести мій фінансовий моніторинг. У банку мені не скажуть, що я злочинець, але попросять пояснити походження коштів. Якщо я подаю свої декларації, показую, що в мене ці гроші є, просто я саме зараз захотів покласти їх на рахунок, тоді банк пропустить операцію”, – уточнив експерт.
Але ще банки можуть перевіряти будь-які підозрілі операції, і тут фінансові організації мають простір для “маневрів”, оскільки Державна служба фінансового моніторингу України та Нацбанк перестали вказувати їм, які саме операції вважати підозрілими, оскільки це такий широкий спектр, що неможливо дати їхній вичерпний перелік. Колись такий перелік складали, і всі махінатори дивилися на нього, бачили, що якась операція в ньому є, відмовлялися від неї і називали її якось інакше, щоб продовжувати незаконну діяльність.
Делегування повноважень банкам щодо визначення того, яка операція є підозрілою, – правильний крок, оскільки вони загалом знають рівень доходів своїх клієнтів, їхню середньомісячну активність за банківськими рахунками і швидше можуть помітити, коли вона стане підозрілою. У той момент, коли активність клієнта за рахунком стане підозрілою, банк зобов’язаний запитати в особи, що відбувається.
В Інтернеті можна знайти безліч історій, у яких клієнти банків-фізичні особи скаржаться на “утиски” з боку фінустанов. Наприклад: “Я хотів перерахувати комусь 10 тисяч гривень, а мене заблокували”. І тут, найімовірніше, справа не в тому, що перерахування 10 тисяч гривень є чимось поганим. А суть проблеми може полягати в тому, що особа неодноразово здійснювала переказ з картки на картку 10 тисяч гривень кільком людям, і тому виникає логічне запитання: “А, може, це зарплата платиться?”. І часто так і є – людина може вести незареєстровану підприємницьку діяльність і перекидати працівникам зарплату на картки. А це незаконно. Банк, побачивши підозрілі операції, зупиняє будь-які транзакції і просить клієнта пояснити, що відбувається (найчастіше це може бути або повідомлення в застосунку, або дзвінок від менеджера).
В ідеалі банку потрібно надати документи, зокрема такі, що підтверджують походження коштів (зокрема, документ про джерела/суми нарахованого доходу можна взяти через електронний кабінет платника податків), а також пояснення щодо здійснення транзакції. Якщо йдеться про невеликі суми, і для них є логічне пояснення, тоді одних лише слів може бути достатньо. Багато що залежить саме від співробітників конкретного банку, які здійснюють фінмоніторинг.
“Але я б завжди націлювався на надання документів. Якщо порушення дуже серйозне, йдеться про велику суму, то в такому разі банк має розірвати ділові відносини з клієнтом-порушником, тобто перестати його обслуговувати, і зобов’язаний надіслати звіт-повідомлення про інцидент до Державної служби фінансового моніторингу, а це відомство потім має повноваження звертатися до правоохоронних чи контролюючих органів, зокрема до Податкової, СБУ, ДБР, БЕБ, для того, щоб вони втрутилися в ситуацію, якщо це потрібно”, – зауважив експерт.
Наприклад, Державна служба фінмоніторингу може звернутися до СБУ, якщо незаконна операція має російський слід. Так виглядає система фінансового моніторингу.
Додатково до системи фінмоніторингу, Нацбанк виступив з ініціативою на рівні меморандуму з банками для боротьби з дропами, оскільки перекидання коштів з картки на картку набрало просто шаленого масштабу. НБУ запропонував банкам встановити рівні ризикованості клієнтів і обмежити перекидання з картки на картку залежно від ступеня ризику. Зараз для клієнтів середнього і низького ступеня ризику встановлено ліміт у розмірі 150 тисяч гривень, а для високого – 50 тис.
“Тобто перекидання коштів у межах 50 тисяч гривень – це начебто окей, але, якщо сума буде більшою, тоді однозначно операції розглядатимуться “під мікроскопом”. Крім того, банк може поцікавитися деталями будь-яких операцій, які йому здадуться підозрілими”, – підсумував Андрусяк.
Також експерт розповів про міжнародний переказ грошей з картки на картку.
На сьогодні фізичним особам дозволено пересилати валюту за кордон зі своїх валютних рахунків на рахунки одержувачів в іноземних банках на суму в еквіваленті 100 тис. грн на календарний місяць. Винятки існують для SWIFT-переказів за низкою операцій, таких як, наприклад, оплата навчання, медичних послуг, аліментів, витрат на повернення тіла померлого за кордоном тощо.
За результатами дослідження 2019 року міжнародної організації по боротьбі з корупцією Transparency International Україна наразі знаходиться на 126 місці зі 180 країн у рейтинзі? Ми набрали лише 30 балів зі 100 можливих.
Такий низький показник пов’язаний з високими ризиками у нашій країні щодо відмивання коштів через незаконну економічну діяльність та корупційні діяння, реалізовані через шахрайство, ухилення від сплати податків і ведення фіктивного підприємництва.
Відповідно до наказу Мінфіну від 31.01.2025 № 57. Терміни подання, електронні формати та важливі нюанси розглянемо у цій статті.
З 1 квітня 2025 року набувають чинності нові форми декларацій для платників єдиного податку 3 групи. Які зміни потрібно врахувати та як правильно подати звітність?