Skip to main content Skip to search

Архів для Прес-центр

Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів

Роботодавці повинні дотримуватись нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю та забезпечувати для них відповідні умови праці. Важливо також своєчасно подавати звітність про працевлаштування таких працівників і дотримання квот, оскільки за це можуть бути передбачені податкові пільги.

Особою з інвалідністю вважають особу зі стійким розладом функцій організму, що може призводити до обмеження життєдіяльності та потреби в соціальному захисті й допомозі (ст. 2 Закону України від 21.03.91 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»; далі – Закон №875).

Читати далі

Працівники з інвалідністю: що треба знати підприємцю

Коли роботодавець зобов’язаний прийняти на роботу людину з інвалідністю, як оформити, які документи попросити, як організувати роботу.

Установлені норми

Діє норматив працевлаштування інвалідів, за яким для працівників з інвалідністю потрібно надати (ст. 19 ЗУ № 875):

Читати далі

ФОП захищають державу – ДПС підтримує ФОП

Військовослужбовець або демобілізована особа має право подати заяву до податкового органу про неможливість виконання податкових обов’язків у зв’язку з проходженням військової служби.

Подання такої заяви дозволить уникнути безпідставного нарахування податкового боргу за період, коли зобов’язання не могли бути виконані з об’єктивних причин. Цей механізм реалізується в межах чинного податкового законодавства та спрямований на підтримку тих, хто захищає Україну.

Читати далі

Мобілізовані ФОП на час служби звільнені від сплати податків: як скористатися новими нормами

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу (Закон № 4505-ІХ).

Податки, які не сплачуватимуться:

– податок на доходи фізичних осіб,

– єдиний податок,

– військовий збір,

– ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП: 

– якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

– якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

ДПС послідовно ініціювала вирішення податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності і можливості отримати консультацію щодо нових норм всі «гарячі лінії» продовжують працювати.

Контакти для самозайнятих захисників та їхніх родин:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz

Як діятиме звільнення: 

ДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані фізичні особи – підприємці/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в  Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

− звітність – до 150 днів,

− сплата – до 180 днів.

Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».

Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/914227.html

Читати далі

Збір донатів на персональну картку волонтера: відповіді на найпоширеніші питання

Розгортання повномасштабної агресії росії проти України спричинило ріст волонтерського руху. Багато українців, які не займалися благодійництвом раніше, почали збирати донати на потреби знайомих військових. Однак більшість видів надходжень на картку мають оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Цього вимагає Податковий Кодекс України, який водночас і створює умови, за яких можна скористатися можливістю не платити податки за зібрані благодійні пожертви. У цьому матеріалі – роз’яснення для волонтерів та волонтерок, які збирають благодійну допомогу на власні банківські рахунки, про те, як скористатися законною можливістю зменшити власні податкові витрати. Відповіді на найбільш поширені запитання дає Юлія Панура, кандидатка економічних наук, консультантка з питань оподаткування ОГС та благодійної діяльності Українського незалежного центру політичних досліджень.

Яким законодавством регламентується можливість звільнення від оподаткування?

Законом України №2747-IX від 16.11.2022 “Про внесення змін до пункту 165.1.54 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування певних видів благодійної допомоги, зібраної волонтерами”. Згідно документу – благодійники, фізичні особи можуть не сплачувати ПДФО за зібрані кошти у разі включення їх до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

Що таке Реєстр волонтерів АТО?

Це база даних, яка містить інформацію про фізичних осіб – благодійників, які провадять волонтерську діяльність на добровільній та безоплатній основі. Реєстр волонтерів АТО веде Державна податкова служба України для контролю за оподаткуванням благодійної допомоги, отриманої благодійниками — фізичними особами на їх банківські рахунки. Він діє із 2014 року.

Усі, хто збирає благодійні пожертви і не зареєстрований у Реєстрі волонтерів АТО, мають платити вже згадані податки.

Інструкцію, розроблену КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» про те, як внести свої дані до Реєстру волонтерів АТО, можна знайти тут.

Як перевірити чи внесені мої дані до Реєстру волонтерів АТО?

Якщо ви не маєте підтверджуючого документу про включення до Реєстру волонтерів АТО, зверніться до органу ДПС за місцем обліку (особисто або поштою). Дані цього Реєстру не оприлюднюються.

Як правильно волонтеру збирати кошти?

  • на банківські рахунки, відкриті на ім’я волонтера
  • рахунки призначені для здійснення благодійної діяльності
  • кількість рахунків не обмежується

Важливо! Навіть якщо усі надходження на картку зафіксовані у призначені як «Благодійна допомога/пожертва», а волонтер не внесений до Реєстру волонтерів АТО, ці кошти підлягають оподаткуванню.

На які цілі можна витратити кошти з персональної картки? Що на них можна купити?

Законодавство встановлює чіткий перелік товарів та послуг, на які можуть бути витрачені зібрані таким чином кошти. Цей перелік наступний:

  • спеціальні засоби індивідуального захисту
  • технічні засоби спостереження
  • лікарські засоби, засоби особистої гігієни
  • продукти харчування, предмети речового забезпечення

Також цими коштами можна оплатити:

  • вартість лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, засобів реабілітації
  • послуги лікування, медичної реабілітації

Зібрані донати можна спрямувати й на надання матеріальної допомоги. Перелік осіб, які можуть отримати таку допомогу від волонтерів, теж встановлений Податковим кодексом України:

  • учасники бойових дій або члени їх сімей
  • фізичні особи, які мешкають (мешкали) на території бойових дій/ВПО
  • працівники підприємств сил цивільного захисту або члени їх сімей

Важливо! Кошти можуть бути спрямовані безпосередньо вищевказаному переліку осіб, або через рахунки Міноборони, ГУ Нацгвардії, СБУ, СЗР, МВС, Нацполіцію, УДО тощо. Тобто, якщо волонтер хоче допомогти зібраними коштами, наприклад, громадські організації, яка надає послуги психологічної реабілітації військових, то це вважатиметься нецільовим використанням коштів, адже громадських організацій немає у визначеному переліку осіб.

Кому із членів сімей учасників бойових дій можна допомагати? Тільки дружина/чоловік/діти?

Цей перелік осіб визначає п.п. 165.1.54 Податкового Кодексу України:

  • батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав)
  • дід та баба (якщо батьки померли)
  • інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге)
  • малолітні та/або неповнолітні діти
  • повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років
  • повнолітні діти, які не мають своїх сімей
  • повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття
  • утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія

А як щодо витрат волонтера? Чи зібрані благодійні пожертви можна спрямовувати лише на закриття потреб тих, кому допомагаємо?

Ні, волонтер може витрачати зібрані кошти для надання благодійної допомоги та відшкодувати витрати, пов’язані з наданням благодійної допомоги, за умови їх документального підтвердження. До прикладу, волонтер може використати зібрану благодійну допомогу на продуктові набори і на витрати пального чи оренду автомобіля, щоб роздати ці продуктові набори. Однак усі витрати повинні мати документальне підтвердження.

Яким чином волонтер має підтверджувати витрати зібраної благодійної допомоги?

Законодавство не визначає чіткий перелік документів, якими мають бути підтверджені витрати. Це можуть бути чеки, квитанції, сплачені інвойси, накладні, акти приймання-передачі, тобто всі первинні документи, які підтверджують здійснені фінансові операції.

Діюче законодавство дозволяє не здійснювати документальне підтвердження витрат, які були здійснені у період з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2022 року.

А якщо волонтер зареєструвався у Реєстрі волонтерів АТО влітку і почав вести облік документів про всі витрати? Документи про витрати за період з травня до моменту реєстрації не збиралися.

Зібрані кошти підлягатимуть оподаткуванню 18% податком на доходи фізичних осіб та 1,5% військовим збором до тих пір, поки ви не були включені до Реєстру волонтерів АТО. За вийнятком періоду з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2022 року.

Перед ким і як волонтер має звітувати про зібрану благодійну допомогу?

Для цього щороку волонтером має подаватися декларація про майновий стан та доходи.

Що буде, якщо волонтер продовжуватиме збирати донати і не буде зареєстрований у Реєстрі волонтерів АТО?

Реєстрація у Реєстрі волонтерів АТО не є обов’язковою, вона лише дає право фізичній особі, що здійснювала публічний збір благодійних пожертв, не оподатковувати отримані кошти. У разі прийняття рішення не реєструватись, фізична особа-благодійник повинна розуміти, що зібрані кошти підлягають оподаткуванню 18% ПДФО та 1,5 % військовим збором. Тобто, волонтер має визначити суму податків, які підлягають сплаті та перерахувати їх до бюджету. Якщо у разі проведення податкової перевірки буде з’ясовано, що така фізична особа порушила вимоги законодавства до неї можуть бути застосовані фінансові санкції.

Як податкова дізнається про діяльність волонтера, якщо він не внесений до Реєстру волонтерів АТО? На підставі чого органи ДПС можуть розпочати перевірку щодо волонтера та його діяльності?

Органи ДПС мають чітко регламентовані процедури, за якими розпочинається і здійснюється перевірка. Це не може відбуватися на основі побаченого у соціальних мережах податковим інспектором оголошення про відкриття збору. Існує також банківська таємниця, відповідно до якої банки не мають права передавати дані щодо надходжень і витрат на рахунках фізичних осіб. Водночас податківці можуть розпочати перевірку після отримання звернення громадянина України про чиюсь незаконну діяльність.

Варто пам’ятати, що декларація про майновий стан і доходи може підлягати камеральній перевірці органами ДПС. Це означає, що всі показники, які відображаються у декларації повинні бути ретельно вивірені волонтером.

Джерело: Цей матеріал створено Кіровоградською обласною організацією ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за результатами онлайн-розмови «Збір донатів на персональні картки волонтерів: вимоги і ризики», що проводила організація в рамках Програми підтримки волонтерських центрів Кіровоградщини. Програма втілюється в межах проєкту «Соціальне замовлення Кіровоградщини», який реалізує КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» завдяки фінансуванню National Endowment for Democracy.

Читати далі

Як волонтеру убезпечити себе від підозр про шахрайство та проблем з податковою

Реєстр волонтерів в Україні – це база даних, яку веде Державна податкова служба. Він створений для обліку осіб, що займаються благодійною діяльністю, і спрямований на забезпечення прозорості збору коштів та уникнення шахрайства

Чому варто реєструватися волонтерам

Насправді такий реєстр для волонтерів не є чимось новим, він функціонує ще з 2014 року, й у нього є значний плюс: волонтери, зареєстровані в цьому реєстрі, мають право не сплачувати податки з благодійного збору коштів. За законом благодійні збори оподатковуються на 19.5%, з яких 18% – ПДФО, 1,5% – військовий збір.

Окрім того, реєстр допоможе, коли до вас “постукає” податкова чи банк. Особливо це корисно, коли ви збираєте кошти на свої власні картки.

Читати далі

Як правильно волонтерам передати авто військовому

29 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює нові правила реєстрації транспортних засобів, отриманих військовими як гуманітарну допомогу. Це дозволяє військовослужбовцям користуватися такими авто на законних підставах протягом усього воєнного стану та трьох місяців після його завершення

Як зареєструвати авто

Як розповідає юрист YMCA Lviv, волонтер і голова БФ “Ти ніколи не будеш один” Богдан Зданевич у межах проєкту #ВолонтеркиUA, для реєстрації транспортного засобу військовий має подати документи в сервісний центр МВС протягом 10 днів після його отримання. Необхідно підготувати:

Читати далі

Яку суму можна переказувати на картку без комісії та податку: нові правила

Експерт розкрив усі важливі нюанси грошових операцій в Україні.

В Україні використання карт для фінансових операцій та обміну подарунками є дуже популярною практикою.

З 1 квітня Нацбанк скасував ліміт на переказ з картки на картку, який становив 150 тисяч гривень на місяць. Тепер такого обмеження для фізичних осіб немає.

Василь Андрусяк – партнер MORIS, керівник практики податкового права, розповів УНІАН, як відбувається в Україні переказ грошей з картки на картку.

Переказ з картки на картку безкоштовно

За його словами, де-юре 2 тисячі гривень на рік – це та сума, яка не підлягає оподаткуванню. Як зазначено в Податковому кодексі, оподаткуванню не підлягають 25% від мінімальної зарплати (чверть від 8 тисяч гривень – 2 тис. грн, – Ред.). Однак така пільга стосується тільки подарунків у натуральній формі і не поширюється на грошові виплати в будь-якій сумі.

“В ідеалі оподатковувати повинні всі перекази на картку, які перевищують суму 2 тисячі гривень, але з поправкою на те, чи є це доходом людини чи ні. Тобто, людині не потрібно платити податки, якщо кошти їй дали в борг, і вона поверне стільки, скільки й отримала. Але, якщо не близький родич просто надсилає людині гроші, то теоретично одержувач має задекларувати дохід”, – пояснив Андрусяк.

Крім податків, фізичні особи також власним коштом несуть витрати на сплату всіх банківських комісій під час пересилання коштів. Такі комісії залежать від тарифів, визначених банком, і можуть суттєво відрізнятись у різних банківських установах (зазвичай це залежить від цілої низки чинників, як-от тарифи банку на обслуговування карткових рахунків, тарифи на внесення/зняття готівки, переважну клієнтську базу банку – бізнес чи населення, розміри банку тощо). Тому перед переказами коштів доцільно поцікавитися в банку його тарифами для обслуговування таких операцій.

Також він розповів, як відбувається переказ з картки на картку різних банків як подарунок.

Податковий кодекс чітко передбачає, що подарунки між членами сім’ї 1-2 ступенів споріднення не підлягають оподаткуванню, навіть якщо йдеться про великі суми.

Якщо ж вам не родич як подарунок захоче скинути на карту, наприклад, 100 тисяч гривень, то ви будете зобов’язані сплатити податки, оскільки отримали дохід.

Загалом для будь-якого виду доходів в Україні є базова ставка:

  • податок на доходи фізичних осіб – 18%;
  • військовий збір – 5%.

Для подарунків не від близьких родичів діє зменшена ставка ПДФО – 5%, однак за відсутності підписаного та нотаріально посвідченого договору дарування податкові органи, ймовірно, трактуватимуть такі кошти як “інший дохід”, що оподатковується за ставкою 18% ПДФО.

Сплатити такі податки можна онлайн на сайті Податкової через електронний кабінет платника податків.

Як зараз працює фінмоніторинг

Система фінансового моніторингу в Україні та світі покликана запобігати насамперед фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. А її додаткова функція – запобігати легалізації злочинних коштів.

“Саме ця додаткова функція для більшості українців і є важливою та актуальною, а подекуди й проблематичною, оскільки деякі громадяни мають неофіційні кошти, наприклад, зароблені за тренерську діяльність, репетиторство тощо, і вони ці кошти приносять у банк, кладуть на рахунок і починають кудись перераховувати”, – сказав Андрусяк.

Тобто в банку з’являються неофіційні кошти, а з погляду законодавства будь-які неофіційні кошти – злочинні, оскільки було скоєно злочин, наприклад, несплата податків або здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності. Тому в Україні, як і в більшій частині цивілізованого світу, діє система фінансового моніторингу.

Є велика низка суб’єктів фінансового моніторингу, але ключові з них – це банки, тому що на них припадає найбільша частка будь-яких фінансових операцій.

З 2020 року підхід законодавця до здійснення фінансового моніторингу такий – перевіряють фінансові операції на суму 400 тисяч гривень і більше (для суб’єктів, що мають відношення, зокрема, до азартних ігор, – 55 тисяч гривень), які ще мають один із критеріїв:

  • є транскордонними;
  • здійснюються з готівкою;
  • пов’язані з РФ (у нашій державі вони заборонені) або з країнами, які не виконують світові настанови по боротьбі з відмиванням коштів (наприклад, йдеться про КНДР та Іран);
  • здійснені політично значущими особами.

Транскордонні операції з іноземною валютою перебувають під пильним контролем, оскільки в Україні є проблеми з валютою, і влада хоче запобігти її неконтрольованому відтоку.

“Тобто, якщо я завтра беру 400 тисяч гривень готівкою, йду в банк і кладу собі на рахунок, то фінорганізація буде зобов’язана провести мій фінансовий моніторинг. У банку мені не скажуть, що я злочинець, але попросять пояснити походження коштів. Якщо я подаю свої декларації, показую, що в мене ці гроші є, просто я саме зараз захотів покласти їх на рахунок, тоді банк пропустить операцію”, – уточнив експерт.

Але ще банки можуть перевіряти будь-які підозрілі операції, і тут фінансові організації мають простір для “маневрів”, оскільки Державна служба фінансового моніторингу України та Нацбанк перестали вказувати їм, які саме операції вважати підозрілими, оскільки це такий широкий спектр, що неможливо дати їхній вичерпний перелік. Колись такий перелік складали, і всі махінатори дивилися на нього, бачили, що якась операція в ньому є, відмовлялися від неї і називали її якось інакше, щоб продовжувати незаконну діяльність.

Делегування повноважень банкам щодо визначення того, яка операція є підозрілою, – правильний крок, оскільки вони загалом знають рівень доходів своїх клієнтів, їхню середньомісячну активність за банківськими рахунками і швидше можуть помітити, коли вона стане підозрілою. У той момент, коли активність клієнта за рахунком стане підозрілою, банк зобов’язаний запитати в особи, що відбувається.

В Інтернеті можна знайти безліч історій, у яких клієнти банків-фізичні особи скаржаться на “утиски” з боку фінустанов. Наприклад: “Я хотів перерахувати комусь 10 тисяч гривень, а мене заблокували”. І тут, найімовірніше, справа не в тому, що перерахування 10 тисяч гривень є чимось поганим. А суть проблеми може полягати в тому, що особа неодноразово здійснювала переказ з картки на картку 10 тисяч гривень кільком людям, і тому виникає логічне запитання: “А, може, це зарплата платиться?”. І часто так і є – людина може вести незареєстровану підприємницьку діяльність і перекидати працівникам зарплату на картки. А це незаконно. Банк, побачивши підозрілі операції, зупиняє будь-які транзакції і просить клієнта пояснити, що відбувається (найчастіше це може бути або повідомлення в застосунку, або дзвінок від менеджера).

В ідеалі банку потрібно надати документи, зокрема такі, що підтверджують походження коштів (зокрема, документ про джерела/суми нарахованого доходу можна взяти через електронний кабінет платника податків), а також пояснення щодо здійснення транзакції. Якщо йдеться про невеликі суми, і для них є логічне пояснення, тоді одних лише слів може бути достатньо. Багато що залежить саме від співробітників конкретного банку, які здійснюють фінмоніторинг.

“Але я б завжди націлювався на надання документів. Якщо порушення дуже серйозне, йдеться про велику суму, то в такому разі банк має розірвати ділові відносини з клієнтом-порушником, тобто перестати його обслуговувати, і зобов’язаний надіслати звіт-повідомлення про інцидент до Державної служби фінансового моніторингу, а це відомство потім має повноваження звертатися до правоохоронних чи контролюючих органів, зокрема до Податкової, СБУ, ДБР, БЕБ, для того, щоб вони втрутилися в ситуацію, якщо це потрібно”, – зауважив експерт.

Наприклад, Державна служба фінмоніторингу може звернутися до СБУ, якщо незаконна операція має російський слід. Так виглядає система фінансового моніторингу.

Додатково до системи фінмоніторингу, Нацбанк виступив з ініціативою на рівні меморандуму з банками для боротьби з дропами, оскільки перекидання коштів з картки на картку набрало просто шаленого масштабу. НБУ запропонував банкам встановити рівні ризикованості клієнтів і обмежити перекидання з картки на картку залежно від ступеня ризику. Зараз для клієнтів середнього і низького ступеня ризику встановлено ліміт у розмірі 150 тисяч гривень, а для високого – 50 тис.

“Тобто перекидання коштів у межах 50 тисяч гривень – це начебто окей, але, якщо сума буде більшою, тоді однозначно операції розглядатимуться “під мікроскопом”. Крім того, банк може поцікавитися деталями будь-яких операцій, які йому здадуться підозрілими”, – підсумував Андрусяк.

Також експерт розповів про міжнародний переказ грошей з картки на картку.

На сьогодні фізичним особам дозволено пересилати валюту за кордон зі своїх валютних рахунків на рахунки одержувачів в іноземних банках на суму в еквіваленті 100 тис. грн на календарний місяць. Винятки існують для SWIFT-переказів за низкою операцій, таких як, наприклад, оплата навчання, медичних послуг, аліментів, витрат на повернення тіла померлого за кордоном тощо.

Джерело: https://www.unian.ua/economics/finance/yakiy-v-ukrajini-podatok-za-perekaz-z-kartki-na-kartku-shcho-potribno-znati-12998919.html

Читати далі

Важливо для усіх ФОПів: що обов’язково треба зробити у травні

У травні фізичні особи-підприємці мають виконати низку податкових обов’язків – від сплати внесків до подання звітності. Несвоєчасне виконання може призвести до штрафів.

Що треба сплатити у травні

У травні підприємцям слід уважно стежити за строками податкових платежів, щоб уникнути штрафів, передає taxer.

До 12 травня

  • ФОПам на загальній системі потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір за підсумками річної декларації за 2024 рік.

До 20 травня – гранична дата для сплати:

  • авансового внеску з військового збору за травень (1, 2 та 4 групи), а також за І квартал 2025 року (3 група);

  • єдиного податку за травень (1 і 2 групи), а також за І квартал (3 група);

  • єдиного соцвнеску (ЄСВ) за найманих працівників за квітень (гірничі підприємства – до 28 травня);

  • екоподатку за І квартал;

  • податку на прибуток підприємств за І квартал та авансових платежів за травень (зокрема для торгівців пальним);

  • ренти за надра (видобуток і не видобуток), спеціальне використання води й лісу за І квартал;

  • туристичного збору та збору за паркування – за І квартал.

До 30 травня потрібно сплатити:

  • акциз за квітень;

  • ПДВ, ПДФО з відсотків, ВЗ (з доходів, які нараховані, але не виплачені);

  • земельний податок за ділянки державної або комунальної власності;

  • авансовий внесок із податку на прибуток для пунктів обміну валют;

  • ренту за надра (за квітень), радіочастотний ресурс, транспортування нафти та транзит аміаку.

Коли подавати звітність

До 12 травня

  • Декларації: з екоподатку, туристичного збору, збору за паркування, податку на прибуток, спрощена декларація з ПДВ для нерезидентів, декларація 3 групи, звіти №1-ВП і №1-ОП, розрахунки з ренти.

До 15 травня

  • Звіт форми № ЗВР-1 (книги обліку розрахункових операцій) та довідка про використані РК.

До 20 травня

  • Декларація з акцизного податку за квітень;
  • Декларація з плати за землю (за відсутності річної);
  • Звітність із ренти: надра, радіочастоти, нафта, аміак.

Джерело: https://taxer.ua/uk/my/events/calendar/1365?year=2025&type=flp&type2=no-employees&system=en&group=group3&en-percent=5&esv-percent=22

Читати далі