(коментар до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» від 24.04.2019 р. № 391)

Кабмін постановою, що коментується, вніс зміни до блокувальних критеріїв. Більшість з них направлена на розширення переліку «щасливчиків» чиї ПН/РК потраплятимуть під моніторинг. Перше, на що хочемо звернути увагу, — це приткість фахівців відомства. Зміни набули чинності з 11.05.2019 р. Отже, на сьогодні блокувальний механізм вже працює по-новому. А тим часом корисні нововведення, на жаль, так і покриваються пилом на столах посадовців sad. Розглянемо все по порядку.

«Щасливі» критерії

Для початку нагадаємо, що таке «щасливі» критерії. Так, якщо суб’єкт господарювання та/або його ПН/РК відповідають критеріям, які наведено у п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, то такі ПН/РК одразу проходять реєстрацію, оминаючи систему моніторингу. На думку наших можновладців, несумлінні платники ПДВ пристосувалися зловживати цими критеріями для безперешкодного формування ПК. Відповідно, їх зробили більш жорсткими (див. таблицю).

Зміни до «щасливих» критеріїв

Було

Стало

«обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;»

«обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;»

Коментар Дивлячись на новий формат критерію, бачимо, що потрапити під його дію зможе вкрай вузьке коло суб’єктів господарювання. Адже досить важко при незначному обсязі операцій забезпечити сплату ПДВ до бюджету у розмірі, більшому ніж 20 тис. грн на місяць.

«одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм × 1,4 <…>»

«одночасно виконуються такі умови:

— загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень;

— одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4 <…>»

Коментар: Поява нової умови у цьому критерії виглядає досить дивно. Власне, показник D відповідає за рівень податкового навантаження платника ПДВ. Проте цього виявилося замало, і, щоб довести свою «благонадійність», суб’єкт господарювання має сплатити більше 400 тис. грн. ПДВ до бюджету протягом останніх 12 місяців.

Одразу впадає в око, що зміни у «щасливих» критеріях практично відсікають можливість платникам, які декларують від’ємне значення ПДВ, реєструвати ПН/РК без проходження моніторингу. Решті ж платників податку також доведеться «підтягнутись», щоб мати змогу безперешкодно реєструвати ПН/РК.

Розгляд «розблокувальних» документів Далі також цікаво. Відповідно до пп. 23, 24 та 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК письмові пояснення та документи, що підтверджують реальність операції, розглядаються комісіями регіонального та центрального рівня. Для окремих платників ПДВ все закінчується на регіональній комісії. Інші ж проходять два кола пекла: спочатку рішення приймає регіональна, а потім — центральна комісія.

З 11.05.2019 р. регіональні комісії будуть приймати остаточне рішення лише за тими платниками ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої ПН/РК на реєстрацію, є меншим від 30 млн. грн та які на дату зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН не відповідали критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно, ризикові платники незалежно від обсягів постачання потраплять під пильний нагляд обох комісій — як регіонального, так і центрального рівня.

Оскарження рішення комісії Раніше незалежно від того, комісія якого рівня приймає рішення, його можна було оскаржити двома шляхами: (1) в адміністративному чи (2) судовому порядку.

Відтепер оскарженню в адміністративному порядку підлягають тільки рішення комісії регіонального рівня. Такі скарги будуть розглядати комісії центрального рівня. У свою чергу, рішення комісії центрального рівня будуть оскаржуватися лише у суді.

ДО ВІДОМА. Ця ініціатива давня. Фіскали ще на зорі блокувального процесу зауважували, що адміноскарженню підлягають лише рішення органів нижчого рівня. І, відповідно, скаргу слід подавати органу вищого рівня. Це випливає із норм п. 56.2 ПКУ. Оскільки, на думку податківців, вище комісії центрального рівня нікого немає, то платникам пряма дорога до суду.

Також з’явилися форми таких документів:

  • рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ (відповідно до п. 34 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК) та рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ (відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК);
  • скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
  • рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Як бачите, зміни досить сумні. Тому тим, хто потрапить у блокувальні лещата, знадобиться наш матеріал з газети “Професійний бухгалтер” № 19. Принаймні, у суді можна довести незаконність усього блокувального процесу та відстояти своє право на реєстрацію ПН/РК! Щасти вам!

Автор: Анна Хомюк
Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/305


Рекомендуємо: