(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2118-ІХ (далі — Закон № 2118))

Надзвичайні умови ведення господарської діяльності в період дії режиму воєнного стану на території України вимагають ухвалення відповідних законодавчих актів, якими будуть врегульовані звичні в мирний час процеси, зокрема такі, як подання звітності та сплата податків. Власне Закон № 2118, який набув чинності з моменту офіційного опублікування — 07.03.2022 р., серед іншого призначений для упорядкування цих процесів, а також послаблення відповідальності платників за неможливість виконання податкових вимог за об’єктивних підстав.

У цьому матеріалі зупинимося на основних податкових новаціях, які можуть зацікавити багатьох платників податків. Так, Законом № 2118 доповнено, зокрема, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ — тут додали новий п. 69, який передбачає особливі умови справляння податків та зборів на період до припинення або скасування воєнного стану.

НАГАДАЄМО. Режим воєнного стану на території України встановлено тимчасово з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі — Указ № 64/2022), який затверджений Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ.

Сплата податків, подання звітності Багато хто з платників наразі опинився в умовах, коли виконати свій податковий обов’язок, зокрема подати звітність та сплатити податки, неможливо. Для таких платників приємною новиною стане те, що завдяки Закону № 2118 покарання за порушення строків сплати податків або несвоєчасне звітування не буде. Так, згідно з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо платник не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, такий платник звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ, на період до припинення / скасування воєнного стану. Норми цього підпункту поширюються, зокрема:

• на несвоєчасну сплату податків, зборів;
• на несвоєчасне подання податкової звітності, зокрема, передбаченої п. 46.2 ПКУ (це стосується у тому числі тих платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність разом із аудиторським висновком);
• на несвоєчасну реєстрацію ПН/РК та акцизних накладних і розрахунків коригування до них;
• на неподання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тощо.

Водночас такий податковий обов’язок має бути виконаний платником протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

ВАЖЛИВО! Платники податків, які безпосередньо беруть участь у воєнних діях, звільняються від відповідальності за невиконання податкових обов’язків, зокрема в разі порушення тримісячного терміну подання звітності, за умови виконання таких обов’язків протягом місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливили виконання податкових обов’язків (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Таким чином, можна сказати, що Законом № 2118 фактично перенесено строки сплати податків та подання звітності до припинення дії воєнного стану.

Зауважимо, що за інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДПС України (tax.gov.ua → «Прес-центр» → «Новини») електронні сервіси ДПС працюють з певними обмеженнями, а граничні строки для подання податкової звітності продовжено. Крім того, контролери обіцяють списати штрафні санкції та пеню, яка буде автоматично відображатися в ІКП за порушення податкового законодавства, які зумовлені неможливістю виконати податковий обов’язок з огляду на військову агресію проти України (аналогічне роз’яснення також міститься в категорії 129.02 ЗІР).

ДО ВІДОМА. Хочемо звернути увагу ще на одне чинне роз’яснення в категорії 132.01 ЗІР, в якому контролери визначили, що згідно з п.п. 112.8.9 ПКУ платники податків звільняються від відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТППУ. А оскільки ТППУ в офіційному листі від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила факт настання таких форс-мажорних обставин з 24.02.2022 р., то, починаючи з цієї дати та протягом дії форс-мажорних обставин, платники звільняються від відповідальності в разі несвоєчасного виконання податкових зобов’язань у зв’язку із запровадженням воєнного стану.

Отже, перейматися за несвоєчасне подання звітності або несвоєчасну сплату податків бухгалтеру не доведеться, принаймні до припинення / скасування воєнного стану. Тобто якщо зараз немає можливості, то подання звітності та/або сплату податків можна відкласти до кращих часів без настання негативних наслідків в межах термінів, встановлених п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Також вважаємо, що таке відтермінування поширюється на всіх без винятку платників податків незалежно від їх територіального розташування та стану воєнних дій на певній території.

«Неподаткова» звітність Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2118 на період до припинення або скасування воєнного стану будь-яка інша звітність (неподаткова), подання якої вимагають норми чинного законодавства, також подається з урахуванням термінів, встановлених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тож таку звітність можна буде подати протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні без настання негативних наслідків.

Податкові перевірки На період дії воєнного стану податкові перевірки не проводяться, а розпочаті перевірки зупиняються (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Слід зазначити, що ще до появи Закону № 2118 контролери призупинили розпочаті перевірки, які не були завершені станом на 24.02.2022 р. Таке рішення ухвалено згідно з наказом ДПС України «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» від 24.02.2022 р. № 243-о, виданого на підставі Указу № 64/2022. Відповідно до зазначеного наказу на період по останній день календарного місяця (включно), в якому завершиться дія воєнного стану:

• зупинено документальні, фактичні та камеральні перевірки, що були розпочаті до 24.02.2022 р. та не були завершені. Причому таке зупинення перериває термін проведення перевірок та не потребує ухвалення контролюючим органом будь-яких додаткових рішень;
• перенесено документальні, фактичні та камеральні перевірки, які мали розпочатися в період з 24.02.2022 р. та не були розпочаті;
• зупинено перебіг строків, встановлених ст. 56 та 86 ПКУ. Зауважимо, що це, зокрема, стосується строків подання скарг про перегляд рішень контролюючих органів та/або строків розгляду скарг платників податків, які не були розглянуті станом на 24.02.2022 р., а також строків оформлення контролюючим органом результатів перевірок.

ДО ВІДОМА. Відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 р. № 2115-ІХ накладено також мораторій на перевірки своєчасності та повноти подання будь-яких звітів та документів звітного характеру уповноваженими на те органами. Тож «неподаткові» перевірки іншими органами також не проводитимуться. А фізособи, ФОП та юрособи, які за законодавством мають подавати облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких передбачено законодавством, можуть подавати таку документацію протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Строки давності Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Такі строки призупиняються на весь період дії режиму воєнного стану. Що це означає для платників? Починаючи з 24.02.2022 р., зокрема, зупиняється перебіг:

• строків оформлення результатів податкових перевірок (ст. 86 ПКУ);
• строків оскарження рішень податкових органів (ст. 56 ПКУ);
• строків надання відповідей на запити податкового органу (п. 73.3 ПКУ);
• строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, зокрема в частині перевірочного права контролюючого органу, яке в загальних випадках складає 1095 днів (2555 днів — у разі перевірки операції щодо трансфертного ціноутворення);
• строків сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання (ст. 57 ПКУ);
• строків подання податкової звітності;
• строків для обчислення мільйонного обсягу оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ) та, відповідно, строків подання реєстраційної заяви (пп. 183.3, 183.4 ПКУ);
• строків подання заяв на перехід на спрощену систему оподаткування, відмови від спрощеної системи (п. 293.8, ст. 298 ПКУ) тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не поширюються на строки позовної давності, встановлені ЦКУ . Водночас нагадаємо, що продовження деяких строків, встановлених ГКУ та ЦКУ, передбачено на час дії карантину, який відповідно до постанови КМУ від 23.02.2022 р. № 229 продовжено до 31.05.2022 р.

Добровільні передачі (допомога армії) Передання коштів або безоплатне передання товарів, у тому числі підакцизних, та надання послуг на користь ЗСУ та підрозділів ТРО не вважаються операціями з реалізації (п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Це означає, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та акцизним податком.

Оскільки Закон № 2118 робить виняток лише для операцій з безоплатного передання товарів / послуг для потреб ЗСУ та ТРО, то, вочевидь, на всі інші безоплатні передачі та постачання послуг, наприклад волонтерським організаціям, іншим військовим формуванням та державним органам (Нацгвардії, ДСНС тощо), дія п. 69.5 ПКУ не поширюється. Тож тут доведеться діяти за загальними правилами та дотягувати ПЗ до «мінбази».

ВАЖЛИВО! У випадках, коли в умовах правового режиму воєнного стану згідно із Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 р. № 4765-VI військовим командуванням або військовими адміністраціями (в разі їх утворення) здійснюється вилучення майна, зокрема пального, що перебуває в державній, приватній або комунальній власності, на потреби ЗСУ та оборони України, таке пальне вважається втраченим унаслідок форс-мажорних обставин за умови, що відшкодування його вартості не здійснено, і в такому разі таке відчуження не є реалізацією. Отже, з огляду на п. 216.3 ПКУ у платників також не виникає податкового зобов’язання з акцизного податку (категорія 114.05 ЗІР).

У контексті оподаткування ПДВ хочемо приділити увагу ще одному важливому моменту. Відповідно до постанови КМУ від 02.03.2022 р. № 178 з 24.02.2022 р. операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, МВС, ДСНС, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших, утворених відповідно до законів, військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Тут, власне, йдеться про операції постачання таких товарів за плату.

Відшкодування вартості пального фізособам У разі надання фізособою послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів ТРО суми відшкодування вартості пального не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізособи (п. 69.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто в такому разі податкові агенти не мають нараховувати ПДФО та ВЗ. Зауважимо, що, на нашу думку, положення цього підпункту не поширюються на оплату безпосередньо послуг з перевезення фізособою.

«Благодійні» різниці з податку на прибуток Платники податку на прибуток — «великодохідники» та добровольці, які здійснюють коригування фінрезультату, не коригують фінрезультат на суми коштів та безоплатних передач товарів для потреб армії без обмежень розміру таких передач. Тож, навіть якщо їх розмір перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на період до припинення або скасування воєнного стану коригування, встановлені п.п. 140.5.9 ПКУ, не застосовуються (п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Водночас щодо застосування п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ все ж таки існують певні обмеження.

По-перше, йдеться виключно про передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком КМУ.

По-друге, перерахування коштів / передання товарів має здійснюватися ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, МВС, Держприкордонслужбі, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим, утвореним відповідно до законів України, військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави. Тільки за умови дотримання цих вимог платники зможуть не коригувати фінрезультат.

Акцизні нюанси Тут законодавці передбачили одразу декілька тимчасових послаблень.

1. Невчасна реєстрація АН. Як ми вже згадували вище, платників не каратимуть за несвоєчасну реєстрацію АН та розрахунків коригування до них за умови їх реєстрації протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
2. Переміщення пального без АН. У разі неможливості реєстрації АН в ЄРАН дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності ТТН за умови, що така ТТН містить усю інформацію, яка має міститися у відповідній АН. Відповідно, така АН має бути зареєстрована у строки, визначені п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п. 69.4 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
3. Ліцензії. До припинення або скасування воєнного стану вважаються чинними ліцензії, за які не був сплачений черговий платіж та/або термін дії яких закінчився (п. 69.10 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Це стосується ліцензій:

• на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
• на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним і місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Здійснити сплату чергового платежу або вчинити дії, пов’язані з продовженням ліцензії, суб’єкти господарювання мають протягом 30 днів, наступних за днем припинення / скасування воєнного стану.

Таким чином, якщо не змогли сплатити черговий платіж за ліцензію або закінчився термін її дії, не хвилюйтеся: такі ліценції вважатимуться чинними на весь період дії воєнного стану. Це також підтверджують і податківці в роз’ясненні в категорії 113.04 ЗІР.

Відшкодування ПДВ А от отримати бюджетне відшкодування з ПДВ платники в період дії воєнного стану не зможуть, оскільки згідно з п. 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану зупинено дію пп. 200.10–200.12 ПКУ. Нагадаємо, що власне ці пункти ПКУ визначають терміни проведення перевірок та процедуру узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування. Підробці — в матеріалі «ПДВ: звітуємо за лютий».

Застосування РРО/ПРРО До суб’єктів господарювання, які відповідно до Закону про РРО мають застосовувати РРО/ПРРО, на період до припинення або скасування воєнного стану штрафні санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуватимуться. Таке звільнення від відповідальності передбачено новим п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, доданим відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. ІІ Закону № 2118.

Зауважимо, що контролери в чинному роз’яснені в категорії 109.02 ЗІР також повідомили, що зараз Уряд сформував пакет рішень, які мають підтримати український бізнес під час війни, зокрема відкласти впровадження РРО та/або ПРРО для всіх ФОП. І дійсно, деякі додаткові послаблення для суб’єктів господарювання передбачено ухваленими Верховною Радою 15.03.2022 р. законами, проте до появи їх офіційних текстів це питання залишимо відкритим і повернемося до нього після їх опублікування.

Ввізне мито на гуманітарні товари Серед іншого Законом № 2118 внесено зміни до МКУ , зокрема тимчасово, на період дії воєнного стану, звільнено від ввізного мита соціально значущі продукти харчування, лікарські засоби та медичні вироби, на які КМУ встановлено фіксовані ціни згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI (п. 52 розд. ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ).

Крім того, тепер КМУ може визнавати окремі категорії товарів, у тому числі підакцизні, гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою в кожному конкретному випадку. Перелік таких товарів затверджено постановою КМУ «Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги» від 07.03.2022 р. № 224.

Такі основні нововведення на період дії воєнного стану передбачили законотворці в Законі № 2118 для суб’єктів господарювання. Незабаром очікуємо нового пакету нормативних документів, які були ухвалені Верховною Радою 15.03.2022 р. та які, сподіваємося, полегшать життя платників у сучасних умовах. Тримаємо руку на пульсі, про всі новації повідомлятимемо додатково.

Автор: Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка
Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/902