Обираємо систему оподаткування

ФОП, які збираються відкрити салон краси, можуть обрати:

1) спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку (ЄП);

2) загальну систему оподаткування зі сплатою ПДФО.

Оскільки в салоні краси надають переважно послуги, найбільш вигідною для ФОП є спрощена система оподаткування. При цьому в такому випадку у ФОП є вибір: він може стати платником ЄП будь-якої групи.

Група 1. З позиції оподаткування найбільш вигідна група 1. Ставка ЄП для неї складає не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році — 176,2 грн.). Як бачимо, за таку загалом «мізерну» суму ФОП може легально працювати й не боятися перевіряючих. Але тут є певні обмеження, яких не завжди можливо дотриматися.

Так, до групи 1 включаються ФОП, які (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ):

• не використовують працю найманих осіб;

• здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торгових місць на ринках та/або здійснюють госпдіяльність з наданням побутових послуг населенню;

• обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.

Послуги перукарень, які надають у салоні краси, відносяться до побутових (п.п. 36 п. 291.7 ПКУ). У граничний обсяг доходу ФОП теж може вписатися (з розрахунку на місяць він складає 25 тис. грн.).

Але! Головна умова для перебування в групі 1 платників ЄП полягає в тому, що вони не повинні мати найманих працівників. А фактичний власник салону краси «працює» самостійно дуже рідко.

Тому групу 1 можуть обрати фактично лише ті ФОП, які орендують місце надання послуг у власника салону (про це ми розповімо далі).

Група 2. Якщо ж ФОП планує використати найманих працівників, які працюватимуть на умовах трудового договору, йому можна обрати групу 2 платників ЄП.

До неї включаються ФОП, які здійснюють госпдіяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам ЄП та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількості осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах,не перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн. (у розрахунку на місяць — 125 тис. грн.).

До речі, група 2 ЄП підійде і для тих ФОП — власників салонів, які планують здавати в подальшому місця в оренду перукарям-ФОП (платникам ЄП групи 1).

Ще один «бонус» групи 2 полягає в тому, що можна вільно продавати товари населенню (клієнтам). А салони краси часто торгують косметикою та іншими «предметами краси».

Ставку ЄП для групи 2 також установлює місцева рада, але в межах 20 % розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році — 744,6 грн.).

Група 3. Якщо ж з якихось причин салон краси планує обслуговувати ще й платників податку на прибуток (наприклад, застосовуються корпоративні програми обслуговування працівників юрособи — платника податку на прибуток) або ж не дотримуються інші критерії перебування в групі 2, ФОП доведеться обрати групу 3 платників ЄП.

У ній процентна ставка ЄП встановлюється в розмірі (п. 293.3 ПКУ):

• 3 % доходу — у разі сплати ПДВ;

• 5 % доходу — у разі включення ПДВ до складу ЄП.

Право на включення до групи 3 мають ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількості осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, не обмежено, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ).

Але скажемо прямо: перебування ФОП — власника салону краси в групі 3 ЄП — це рідкість. Зазвичай такі особи обирають групу 1 або 2.

Окрім ЄП, ФОП доведеться сплатити «за себе» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі 22 % від суми мінзарплати (у 2018 році — 819,06 грн.).

Підсумуємо:

• у групі 1 витрати на сплату податків ФОП щомісячно складатимуть 995,26 грн. (176,2 + 819,06);

• у групі 2 — 1563,66 грн. (744,6 + 819,06);

• у групі 3 — 819,06 грн. + 5 % від суми виручки.

Використання РРО і платіжного термінала

Порядок використання РРО у ФОП залежить від обраної системи оподаткування. І тут знову «фору» мають платники ЄП.

Так, згідно з п. 296.10 ПКУ не застосовують РРО платники ЄП:

• групи 1;

• груп 2 і 3 незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн. такий платник зобов’язаний застосовувати РРО.

ФОП, які не застосовують РРО, можуть видавати розрахунковий документ довільної форми із зазначенням реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

А ось ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані використати РРО (при торгівлі / наданні послуг за готівковий розрахунок та/або у безготівковій формі з використанням платіжних карток).

Особи, які зобов’язані застосовувати РРО, формально повинні використати й платіжні термінали. А ось ті особи, які мають право не використовувати РРО, можуть і термінали не використовувати (п. 1 постанови № 878).

Причому слід зауважити: якщо через якісь обставини ФОП — платник ЄП прийме рішення використати термінал, він не зобов’язаний застосовувати ще й РРО. Це підтверджують і податківці в роз’ясненні з категорії 109.10 ЗІР ДФСУ.

Наймаємо працівників

Якщо ФОП планує використати працю найманих працівників, він може обрати такі варіанти оформлення відносин:

1) трудовий договір — це угода між працівником і ФОП, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а ФОП зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Взаємовідносини, пов’язані з трудовим договором, регламентують норми КЗпП і Закону № 108/95;

2) цивільно-правовий договір на виконання робіт, надання послуг — такий договір укладають відповідно до норм ЦКУ*.

* Про всі відмінності трудових і цивільно-правових відносин ви можете прочитати в статті «Трудовий або цивільно-правовий договір? Обираємо з розумом» // «БТ», 2016, № 45.

Трудовий договір. Передусім про факт укладення трудового договору з працівником слід повідомити територіальні органи ДФСУ за місцем свого обліку як платника ЄСВ (див. постанову КМУ від 17.06.15 р. № 413). Форма такого повідомлення наведена в додатку до вказаної постанови.

У цьому випадку ФОП зобов’язаний виплачувати працівникам зарплату. На практиці використовують дві основні форми оплати праці (ст. 97 КЗпП):

1) почасову — розмір зарплати працівників при її використанні залежить від тарифної ставки (окладу) і кількості відпрацьованого часу;

2) відрядну — передбачає обчислення зарплати працівників залежно від кількості наданих послуг.

Проте у будь-якому випадку за нормами ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону № 108/95 розмір зарплати повинен складати не менше мінімального розміру (у 2018 році — 3723 грн.).

Із зарплати кожного працівника утримуються 18 % ПДФО і 1,5 % військового збору. Крім того, на зарплату нараховують ЄСВ у розмірі 22 % від суми зарплати.

Наприклад, якщо ФОП має одного працівника і виплачує йому мінзарплату, загальна сума податків із зарплати складе 1545,05 грн. (3723 грн. х (18 % + 1,5 % + 22 %)). Відповідно, із зарплати двох працівників ця сума подвоїться і т. д.

Тому для мінімізації податків часто обирають інший варіант оформлення відносин.

Цивільно-правовий договір. У цьому випадку кожен працівник реєструється ФОП — платником ЄП групи 1 і самостійно сплачує податки зі свого доходу (у розмірі 995,26 грн.). А ФОП-власник просто здає в оренду таким ФОП обладнане робоче місце. Тоді зарплатні податки перекладаються на ФОП, які при цьому можуть спокійно декларувати свій фактичний дохід. Адже сума отриманого доходу в цьому варіанті на розмір податків у ФОП не впливає. Головне обмеження — річна сума задекларованого доходу не повинна перевищити 300 тис. грн.

Сам же ФОП — власник салону може перебувати в групі 2 платників ЄП та отримувати доходи у вигляді орендної плати (плюс ще власні доходи від надання «салонних» послуг). Тому така схема оформлення взаємовідносин для ФОП найбільш вигідна.

Зауважте: не можуть бути платниками ЄП ФОП, які надають в оренду житлову нерухомість та/або її частини, загальна площа яких перевищує 100 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м² (п.п. 291.5.3 ПКУ). При цьому ФОП, якому належить нерухоме майно (житлові або нежитлові приміщення), загальна площа якого не перевищує норму, встановлену п.п. 291.5.3 ПКУ, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа — не суб’єкт господарювання, а іншу частину — як ФОП на спрощеній системі оподаткування. Така фізична особа може надавати нерухоме майно в оренду як ФОП на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа — не суб’єкт господарювання (категорія 107.03 ЗІР ДФСУ)**.

** У законодавстві таких обмежень немає, але тим, хто не готовий сперечатися з податківцями, краще прислухатися до цих вимог контролерів.

І ще один момент, який заслуговує на увагу. Не варто ризикувати та використовувати працю працівників без оформлення взаємовідносин з ними. За таке порушення передбачені значні штрафи***. Зокрема, згідно зі ст. 265 КЗпП ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, і виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків, — у тридцятикратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (станом на 01.01.18 р. — 111690 грн.). Причому ці штрафи зараз «реально» накладають.

*** Детальніше про такі штрафи можна прочитати в статті «Штрафи за порушення трудового законодавства: розміри для 2018 року» // «БТ», 2018, № 9.

Крім того, згідно зі ст. 41 КпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) веде до накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Тому взагалі не оформляти договірні взаємовідносини з працівниками, які працюють у салоні краси, дуже небезпечно.

Як перейти на сплату ЄП

Якщо ФОП ще не є платником ЄП, йому треба подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженої наказом МФУ від 20.12.11 р. № 1675. Заява подається до податкового органу (п.п. 298.1.1 ПКУ):

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення і з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстраторові як додаток до заяви про держреєстрацію. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається держреєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення держреєстрації ФОП.

Якщо ФОП перебував на загальній системі оподаткування, він може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування одноразово протягом календарного року шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ПКУ, п. 5 Порядку № 1675). Заява подається за податковою адресою платника податків — фізичної особи, якою визнається її місце (п. 45.1 ПКУ) проживання. До поданої заяви додають розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.12.11 № 1675.

Зверніть увагу: у виписці з держреєстру обов’язково мають бути зазначені всі види діяльності, які стосуються роботи салону краси. Зокрема, код 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси». Інакше доходи від незазначених видів діяльності обкладатимуться ПДФО за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб (див. консультацію в категорії 107.01 ЗІР ДФСУ).

А проте податківці підкреслюють, що ФОП — платник єдиного податку групи 1, який здійснює діяльність з надання перукарських послуг, що відноситься до класу 96.02, також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології і масажу обличчя без використання праці найманих осіб (консультація в категорії 107.01 ЗІР ДФСУ).

Без сумніву, такі ж послуги можуть надавати й платники ЄП груп 2 і 3.

Документація зі сплати податків

Зауважимо, що документація у платників ЄП груп 1 зведена до мінімуму. Зокрема, вони повинні зареєструвати в податковому органі Книгу обліку доходів для платників єдиного податку 1 — 3 груп, які не є платниками ПДВ, за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.15 р. № 579 (ср. 025069200).

Платники ЄП груп 1 і 2 подають Податкову декларацію платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.15 р. № 578, один раз на рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Крім того, ФОП, які не мають найманих працівників, «за себе» подають 1 раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом, до податкового органу звітність з ЄСВ (додаток 5 до Порядку № 435).

Ось, власне кажучи, й усі нюанси. Черга за вами — обирайте те, що до вподоби.

Висновки

• Для ФОП, який не має найманих працівників, найвигідніше з позиції оподаткування реєструватися платником ЄП групи 1. Якщо є наймані працівники, то можна зареєструватися ФОП — платником ЄП групи 2.
• З працівниками можна оформити взаємовідносини за трудовим договором. Проте вигідніший варіант, коли ФОП-власник, платник ЄП 2 групи, оформляє з ФОП — платниками ЄП групи 1 цивільно-правові договори на оренду робочих місць.

Джерело: https://i.factor.ua/ukr/journals/bn/2018/may/issue-19/article-36247.html